WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови успішної адаптації першокурсника до навчання у вищому навчальному закладі - Курсова робота

Психологічні умови успішної адаптації першокурсника до навчання у вищому навчальному закладі - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні умови успішної адаптації першокурсника до навчання у вищому навчальному закладі
?
ЗМІСТ
I Психологічні особливості студентів-першокурсників на початковому етапі навчання
1.1.Юнацький вік є періодом інтенсивного становлення особистості, досягнення стабільності більшості психічних функцій припадає саме на цей період.
1.2.Психологічні типи особистості студентів-першокурсників
II Проблема процесу адаптації в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних психологів
2.1.Розгляд процесу адаптації в системі виховання
2.2.Структура адаптивних процесів
2.3. Різновиди соціально-педагогічної адаптації
III Психологічна переорієнтація особистості першокурсника - як необхідна передумова успішної адаптації в умовах вищого навчального закладу
3.1. Рівні психічної переорієнтації особистості
3.2.Адаптація як необхідна умова соціалізації індивіда
3.3.Умови оптимізації процесу входження першокурсників у нові соціальні умови
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток 1
Додаток 2
I Психологічні особливості студентів-першокурсників на початковому етапі навчання
1.1.Юнацький вік є періодом інтенсивного становлення особистості, досягнення стабільності більшості психічних функцій припадає саме на цей період.
Більшість спеціалістів дотримуються такої точки зору, згідно з якою у структурі особистості необхідно розглядати 4 групи властивостей:
1.Спрямованість особистості, до якої належать потреби, мотиви, цілі, переконання, ідеали;
2.темперамент - психічна властивість особистості, що визначає динаміку її проявів у різних видах діяльності;
3.здібності, тобто психічні властивості особистості, які визначають потенціальні та реальні можливості людини при виконанні певної діяльності;
4.характер - сукупність основних властивостей особистості, що визначають стиль поведінки у суспільстві.
1.2.Психологічні типи особистості студентів-першокурсників
Для визначення психологічних особливостей типів особистості студентів необхідно з'ясувати саме ці поняття. Психологічний тип особистості - концептуальну модель, що включає суттєві та специфічні соціально-психологічні особливості певної групи людей, які проявляються в їх діяльності. Дослідники виділяють такі типи:
І.Суспільно-цілісна спрямованість і високий рівень розвитку особистості. Ті студенти, що належать до цього типу, спроможні у ситуації вибору надати перевагу спільним інтересам, їм властиві моральна чистота, значна духовна енергія, прагнення до постійного культурного зростання, інтелігентність. Студенти, що належать до цього типу, не бувають песимістами, вони в змозі об'єктивно оцінювати оточуючий світ, бачать у ньому не лише негативне а й позитивне, вони спрямовані на конструктивне розв'язання найскладніших проблем.
2.Студенти з переважаючою споживацькою спрямованістю особистості. У таких студентів споживацькі ідеали визначають активну цілеспрямованість діяльності з метою їх задоволення. Для багатьох характерним є прагнення до "веселого" студентського життя з мінімальним напруженням і максимальним щохвилинним задоволенням. Слід зазначити, що така позиція охороняється від зазіхань більш свідомих однокурсників.
3.Третю групу характеризує войовниче споживацтво, прагнення вирішувати власні проблеми за рахунок інших закономірно призводить до появи ще деформованого - злочинного типу особистості. Таким студентам властива руйнівна спрямованість.
Головне, з чого потрібно виходити при аналізі проблеми адаптації - це універсальний характер тенденції до встановлення рівноваги між компонентами реальних систем.
II Проблема процесу адаптації в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних психологів
2.1.Розгляд процесу адаптації в системі виховання
За дослідником А.К.Гришановим, під адаптацією слід розуміти процес приведення основних параметрів, їх соціальний та особистісний характер у стан динамічної рівноваги з новими умовами вузівського середовища як зовнішнього фактора по відношенню до студента. До того ж слід зазначити, що не можна вважати адаптацією весь процес виховання. У виховання і адаптації є не тільки співпадаючі функції, але й функції, що різняться. Адаптація несе на собі характерні особливості конкретної ситуації на рівні підсистеми по відношенню до виховання, яке розглядається на рівні суспільства в цілому як система. Для успішної адаптації необхідний належний рівень знань, однак в той же час спеціальні знання далеко не завжди є необхідною умовою для процесу виховання людини. І не завжди рівень культури, вихованості людини безпосередньо впливає на його адаптацію, хоча адаптація без засвоєння норм, що визначаються вихованням, фактично неможлива.
Отже (за А.К.Гришаковим), адаптація - це процес активного пристосування і вольової реалізації засвоєних норм і цінностей в умовах конкретної ситуації. За відсутності волі й усвідомлення ми спостерігаємо не адаптацію, а зовнішнє пристосування, яке призводить до конформної поведінки. Індивід в такому разі створює видимість прийняття норм і цінностей, насправді ж він тільки поступається перед груповим тиском.
Адаптація носить колективний характер (конкретні умови даного вузу), це безперервний процес, який не припиняється ні на день, також цей процес відбувається з коливаннями, навіть впродовж одного дня відбуваються перемикання в найрізноманітніші сфери ( діяльність, спілкування, самосвідомість).
Важливий вклад у розробку широкого поняття адаптативності вніс Ж.Піаже. Згідно з його концепцією, адаптація і в біології, і в психології розглядається як єдність протилежно спрямованих процесів акомодації й асиміляції. Якщо ж перший термін застосувати в широкому значенні, то потрібно говорити "адаптація до середовища", що забезпечує модифікацію, функціонування організму чи дій суб'єкту у відповідності з властивостями середовища. Другий же процес змінює ті чи інші компоненти цього середовища, переробляючи їх відповідно зі структурою організму або включаючи у схему поведінки суб'єкта. Процеси тісно пов'язані між собою, опосередковуючи один одного що не включає в кожному конкретному випадку ведучої ролі якого-небудь із них.
Розгляд адаптації в єдності цих протилежних напрямків є важливою умовою використання даного поняття як категорії, що відіграє значну роль у поясненні всякого активного функціонування. При цьому, поряд із загальними закономірностями адаптації, що проявляються на
Loading...

 
 

Цікаве