WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови попередження девіантної поведінки в студентів - Курсова робота

Психологічні умови попередження девіантної поведінки в студентів - Курсова робота

свою специфіку.
Злочинність.
Соціологічні дослідження злочинності і її причин беруть початок у роботах російського статистика К.Ф. Германа (1824р.). в міру вивчення проблем злочинності усе більша кількість факторів, що впливають на неї динаміку, потрапляє в поле зору дослідників. До них можна віднести: соціальний стан, рід занять, освіта, убогість як самостійний фактор, сімейні відносини, психологічний стан на момент скоєння злочину, взаємовідносини з оточуючими. Дослідження проведені представниками чикагської школи в соціології, виявили вплив внутріміських розходжень на рівень злочинності: найбільш "злочинні райони", де високий рівень соціальної дезорганізації. Дотепер залишається дискусійною проблема співвідношення біологічного, психологічного і соціологічного у формуванні злочинної поведінки.
Як відзначають дослідники, розвиток злочинності в нашій країні по основних якісних показниках наближається до загальносвітових тенденцій. Хоча поки зареєстрований рівень злочинності в нас нижче, ніж в індустріальних країнах, але дуже високий темп приросту злочинів. У цьому зв'язку потрібно враховувати, що злочинність має поріг кількісного і якісного насичення, за яким вона з кримінологічної, правоохоронної проблеми перетворюється в проблему політичну.
Злочинність - відображення пороків людства. І дотепер викорінити її не вдалося жодному суспільству. Імовірно, і нам треба відмовитися від утопічних у теперішній час представлень про "повне викорінювання" соціальної патології й утриманні злочинності під контролем на соціально терпимому рівні.
Алкоголізм.
Іще з давнини людству відомі оп'яняючи напої. Виготовлялися вони з рослин, і їхнє споживання було частиною релігійного ритуалу, яким супроводжувалися свята. Древні греки навіть ставили деякий час поруч статуї бога вина Бахура і богині мудрості Міневри, хоча пізніше між ними поставили богиню води Німфу, імовірно вважаючи необхідним розбавляти вино водою. Порівняно дешевий спосіб одержання міцних напоїв був освоєний у ХVI в. Можна сказати, що XIX в. породив, а ХХ в. збільшив досить складну проблему для людської цивілізації - проблему алкоголізму.
Дані соціологічних досліджень виявляють цікаву картину. З одного боку, переважну більшість опитаних вважають, що пияцтво - велике зло, з іншого боку - та ж переважна більшість або п'є, або випиває як усі, біля половини не хотіли б мати серед друзів людину, яка не п'є, а одна третина образилася б, якби хазяїн при зустрічі гостей не поставив би на стіл спиртне. Фактично алкоголь ввійшов у наше життя, ставши елементом соціальних ритуалів. Однак ця соціокультурна ситуація дорого обходиться суспільству. Як свідчить статистика 90% випадків хуліганства, 90% зґвалтувань при тяжких обставинах, майже 40% інших злочинів пов'язані зі сп'янінням. Убивства, розбійні напади, грабежі, нанесення тяжких тілесних ушкоджень у 70% випадків відбуваються особами в нетверезому стані.
При оцінці алкогольної ситуації виділяють три моделі споживання алкоголю: винну, пивну і горілочну. Ці моделі склалися історично і виявляються в традиціях споживання алкоголю в різних народів.
В історії боротьби суспільства з алкоголізмом можна знайти два напрямки. По-перше, обмеження поставки спиртних напоїв, скорочення їхнього продажу і виробництва, підвищення цін, жорсткість каральних мір за порушення заборон і обмежень. По-друге, зусилля, спрямовані на зменшення потреби в алкоголі, поліпшення соціальних і економічних умов життя, ріст загальної культури і духовності, спокійна, зважена інформація про шкоду алкоголю, формування в населення безалкогольних стереотипів поведінки. Історія боротьби з алкоголізмом знала і спроби введення на території деяких країн "сухого закону"(Англія, США, Росія). Усі вони не досягли своєї мети, тому що наявність алкоголю - не єдина і не головна причина існування алкоголізму. Проблема подолання пияцтва й алкоголізму включає економічний, соціальний, культурний, психологічний, демографічний, юридичний і медичний аспекти.
Результати соціологічний досліджень показують, бщо головні мотиви споживання наркотиків - спрага задоволень, бажання випробувати гострі відчуття, ейфорія, психологічне задоволення. А оскільки мова в більшості випадків йде про молодих людей, ці мотиви підсилюються соціальною незрілістю, безтурботністю, легкодумством. Більшість опитаних наркоманів пристрастилися до зілля під впливом інших осіб, головним чином споживачів наркотиків з числа друзів, знайомих, причому нерідко прилучення відбувалося в компанії гедоністично настроєної молоді. Споживання наркотиків у молодіжному середовищі дуже часто носить саме груповий характер. Багато наркоманів приймають наркотики в громадських місцях, деякі можуть це зробити в будь-якому місці. Виявляється, що сьогодні населення набагато краще проінформоване про небезпечні наслідки споживання наркотиків. Велика частина наркоманів у якійсь степені усвідомлює загрозливу їм небезпеку і критично відноситься до своєї пристрасті. Не бачать у споживанні наркотиків нічого поганого в основному починаючі молоді курці гашишу, що нерідко навіть бравірують цим. Наступаюче після прийому наркотиків порушення, піднятий настрій багато хто по недосвідченості і неуцтву приймають за сприятливий вплив цієї речовини на стан здоровя. Але на визначеній стадії фізичної і психічної деградації більшість наркоманів чітко усвідомлюють, що чекає їх далі. Хоча вже не в силах відмовитися від цієї звички. Боротьбі з наркоманією можуть сприяти міри соціального, економічного, культурного характеру, у тому числі і ті, котрі застосовуються для викорінювання алкоголізму.
Суїцид.
Суїцид - намір позбавити себе життя, підвищений ризик здійснення самогубства. Ця форма поведінки пасивного типу є способом відходу від нерозв'язаних проблем, від самого життя. У різні епохи життя й у різних культурах існували свої оцінки цього явища: часто самогубство засуджували ( з погляду християнської моралі самогубство вважали тяжким гріхом), іноді ж допускали і вважали у визначених ситуаціях обов'язковим. При оцінці конкретних суїцидальних актів багато чого залежить від мотивів і обставин, особливостей особистості. Дослідження свідчать, що фактором , який провокує суїцидальну поведінку, виступає специфічна комбінація таких характеристик, як стать, вік, освіта, соціальний і родинний фактор, психологічний стан на момент скоєння самогубства. В дослідженні Дюркгейма "самогубство" виділяється 3 основних типи самогубства,обумовлені різною силою впливу соціальних норм на індивіда: егоїстичне, альтруїстичне й аномічне. Егоїстичне самогубство має місце у випадку слабкого впливу соціальних норм на індивіда, що залишається наодинці із самим собою і зміст, що втрачає в результаті, життя. Альтруїстичне самогубство, навпаки, викликається повним поглинанням суспільством індивіда, що віддає заради нього своє життя, тобто її зміст, що бачить, поза її самої. Нарешті, аномічне самогубство обумовлене станом аномії в суспільстві, коли соціальні норми не просто слабко впливають на індивіда ( як при егоїстичному самогубстві), а взагалі практично відсутні, коли в суспільстві спостерігається нормативний вакуум, тобто аномія. 4 тип самогубства - фаталістський, що повинний служити симетричним антиподом аномічного самогубства, але не розглядає його спеціально внаслідок його незначної поширеності.
Проституція.
Сам термін " проституція" походить від латинського слова " виставляти привселюдно". Звичайно під проституцією розуміють позашлюбні
Loading...

 
 

Цікаве