WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні тренінги для викладачів і студентів - Курсова робота

Психологічні тренінги для викладачів і студентів - Курсова робота

вивчення психологічних закономірностей, механізмів і ефективних способів міжособистісної взаємодії для створення основи більш ефективного гармонійного спілкування з людьми;
- розвиток самосвідомості й самодослідження учасників для корекції або попередження емоційних порушень на основі внутрішніх і поведінкових змін;
- сприяння процесу особистісного росту, реалізації творчого потенціалу, досягненню оптимального рівня життєдіяльності й відчуття щастя й успіху [3, 25]. У своїй книзі він розглядає тренінгові групи з позиції мети розвитку самосвідомості.
Цілі групової роботи в тренінгу:
1. Допомога в дослідженні й розв'язанні психологічних проблем.
2. Поліпшення психічного здоров'я.
3. Вивчення психологічних основ спілкування.
4. Розвиток самосвідомості з метою зміни самого себе і корекція поведінки.
5. Сприяння особистісному росту та розвитку [3, 25-26].
Часто, із розвитком групи, первинні цілі (наприклад, зменшення тривожності й усунення больових форм депресії) переходять у міжособистісні цілі, які зумовлені бажанням спілкуватися з іншими учасниками, щоб встановлювати ;ї ними позитивний емоційний зв'язок [27].
Крім загальних цілей, які досягаються в процесі групової роботи, фахівці виділяють цілі, що залежать від виду тренінгу (наприклад, тренінг креативності, особистісного росту, сенситивності, партнерського спілкування тощо).
Важливою складовою психологічної компетентності керівника тренінгу є здатність до професійної організації комунікативної діяльності учасників СПТ.
На думку Л.А. Петровської, соціально-психологічний тренінг орієнтований саме на груповий розвиток за допомогою оптимізації форм міжособистісного спілкування (розуміється в єдності його комунікативного, перцептивного, інтерактивного аспектів) [17]. При цьому підвищуються вимоги до культури спілкування, уміння швидко й адекватно орієнтуватися в чисельних і різнорідних комунікативних ситуаціях, що передбачає оволодіння ефективною технікою спілкування, навичками глибокого розуміння партнера по спілкуванню. Подібна соціально-психологічна компетентність особистості робить її підготовленою й більш захищеною перед обличчям сучасної інтенсифікації всієї практики міжособистісного спілкування, що є не малозначущим чинником у плані психопрофілактики й психогігієни [17].
Для Л.А. Петровської цілі й завдання тісно пов'язані між собою: "Цілі є не що інше, як завдання більш високого рівня складності, тобто мета завдання, в той час як завдання являють собою конкретизовані, деталізовані цілі" [18, 47].
Головна мета соціально-психологічного тренінгу - підвищення комунікативної компетентності вузівських викладачів (аспірантів, магістрантів, спеціалістів тощо). Для того, щоб досягти узагальненої мети, потрібно розвивати комунікативні уміння. Вважаємо, що повний перелік цих умінь здійснила О.В. Сидоренко:
- уміння вступати в контакт;
- уміння ставити питання;
- уміння вести "малу розмову";
- уміння стимулювати партнера до зсування його позиції, пропозицій і т. д.;
- уміння почути і зрозуміти те, що мав на увазі партнер;
- уміння сприйняти і зрозуміти те, що партнер не в змозі був висловити;
- уміння передати партнеру, що його почули і зрозуміли;
- уміння вирівнювати емоційне напруження у бесіді [22, 81-82]. Відповідно до прийнятих у соціальній психології структур спілкування у розвитку комунікативної компетентності виділяють комунікативну, інтерактивну й перцептивну складові компетентності спілкування.
Враховуючи погляди Л.А. Петровської, яка виділила ефекти СПТ (когнітивний, поведінковий і емоційний), С.В. Петрушин розробив структуру компетентності спілкування, де виділив аналогічні складові (пізнавальний, поведінковий і емоційний).
Зважаючи на широту кола завдань, які розв'язуються засобами СПТ, різноманітними є й форми тренінгу. Багатогранність цих форм можна розділити на два великі класи:
а) ті, які орієнтовані на розвиток специфічних умінь (вести дискусію, розв'язувати конфлікти);
б) ті, що націлені на поглиблення досвіду аналізу ситуацій спілкування (тобто підвищення адекватності аналізу себе, партнера по спілкуванню, групової ситуації у цілому) [17, 103].
Виходячи із зазначеної вище головної мети СПТ, можна визначити такі завдання:
- розвиток комунікативних навичок, які зміцнюють соціальні зв'язки;
- розвиток соціально-перцептивної чутливості, соціального уявлення про людину, здатність до емпатії, співпереживання, створення у вихованців відчуття, що їх розуміють і приймають;
- розвиток здатності до самоаналізу, самопізнання, навичок ведення позитивного внутрішнього діалогу про самого себе;
- усвідомлення своєї позиції у спілкуванні зі студентами, колегами: розуміння й аналіз своєї установки під час сприймання різних людей;
- оволодіння способами вираження своїх емоцій (як позитивних, так і негативних);
- навчання конструктивним способам виходу з конфліктних ситуацій, вираження своїх почуттів і переживань без конфліктів і насилля;
- формування й розвиток, здібностей прогнозувати поведінку іншого, передбачати свій вплив на нього;
- формування активної соціальної позиції учасників і розвиток у них здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими,
- розвиток уміння й потреби в пізнанні інших людей, гуманному ставленні до них.
Під час тренінгу окремі учасники формулюють свої завдання мовою труднощів і власних проблем спілкування. Беручи участь у різних методах СПТ, учасники отримують можливість з'ясувати для себе, в яких конкретних формах спілкування вони відчувають труднощі. А найголовніше - збагачують свій досвід спілкування, який неможливо отримати в реальному житті.
Запропонований нами СПТ розпитку комунікативної компетентності був апробований на студентсько-магістерських групах упродовж багатьох років. Причому його програма постійно змінювалася й удосконалювалася завдяки накопиченню наукових, методичних розробок, присвячених проблемі спілкування.
СПТ є творчим процесом, який дозволяє під час виконання того чи іншого завдання вносити корективи, враховуючи ситуацію, яка склалася в групі. Тому навіть найдосконалішу план-програму проведення тренінгу неможливо запозичити без змін. Останні можуть бути продиктовані кваліфікацією керівника, взаємовідношеннями учасників, їхньою кількістю, часом і місцем проведення тощо.
1.4. Загальні методичні прийоми тренінгу
На сьогодні практика ведення СПТ накопичила багато різних конкретних вправ, прийомів, процедур, технік, рольових ігор тощо, які успішно використовуються у груповій роботі.
Багато фахівців мають спільні погляди на форми групової роботи, незважаючи на їх різноманітність. Не посилаючись на джерелаінформації, Л.А. Петровська, Г.А. Ковальов, Т.С. Яценко, С.В. Петрушин та І.В. Вачков серед усіх методичних прийомів СПТ виділяють такі базові методи, як групова дискусія і ситуативно-рольові ігри. До допоміжних відносять психогімнастику та проективний малюнок. Дещо іншу класифікацію тренінгових методів подають Н.В. Клюєва і С.С. Харін (про що
Loading...

 
 

Цікаве