WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні тренінги для викладачів і студентів - Курсова робота

Психологічні тренінги для викладачів і студентів - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні тренінги для викладачів і студентів
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ
1.1. Поняття "тренінг", "соціально-психологічний тренінг"
1.2. Основні принципи психологічного тренінгу
1.3. Мета і завдання тренінгових груп
1.4. Загальні методичні прийоми тренінгу
РОЗДІЛ 2. АКТИВІЗАЦІЯ В ТРЕНІНГУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1. Цільова направленість тренінгу по засвоєнню студентом позиції активного суб'єкта навчальної діяльності
2. Зміст тренінгу по засвоєнню студентом позиції активного суб'єкта навчальної діяльності.
Список використаної літератури
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ
1.1. Поняття "тренінг", "соціально-психологічний тренінг"
Останні двадцять років XX століття, з точки зору психології, виділяються тим, що практична психологія з кожним роком усе ширше використовувала групові форми роботи, серед яких особливе місце займають тренінги. Вони є найбільш динамічними в розвитку методології й методів соціальної психології. Своєю ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією та іншими явищами тренінг приваблює всіх його учасників і зацікавлює тих, хто не брав у ньому участі.
Феномен тренінгу, особливо соціально-психологічного, насамперед у тому, що безпосередні учасники одержують таку підготовку, яка відповідає вимогам сучасного життя. Останні розв'язуються за допомогою тренінгів різних напрямків і шкіл. Вважається, що перші тренінгові групи, спрямовані на підвищення компетентності в спілкуванні, були організовані учнями К. Левіна в СІЛА й одержали назву Т-групи. Поняття "соціально-психологічний тренінг", яке зараз широко використовується в психологічній практиці, ввів М. Форверг [29].
Соціально-психологічний тренінг одержав широке розповсюдження й у вітчизняній практиці. В 1982 році вийшла перша фундаментальна наукова праця Л.А. Петровської, присвячена теоретичним і методичним аспектам соціально-психологічного тренінгу [17].
СПТ спрямований на розвиток особистості, формування комунікативних умінь та навичок, засвоєння міжособистісної взаємодії. Саме СПТ є найперспективнішим методом психолого-педагогічної підготовки фахівців різних галузей, особливо тих, що пов'язані з різноманітними людськими контактами. Результати тренінгу не можна зводити лише до розвитку когнітивного компоненту (навчання), завдяки йому в кожного учасника формується адекватне розуміння самого себе і корекція самооцінки, відбувається вивчення індивідуалізованих прийомів міжособистісної взаємодії для підвищення її ефективності.
У психологічній науці склалося певне уявлення про поняття "соціально-психологічний тренінг". Так, у "Психологічному словнику" СПТ визначається як галузь практичної психології, що орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи для розвитку компетентності в спілкуванні [20].
Аналогічної точки зору притримується і Л.А. Петровська - "соціально-психологічний тренінг можна інтерпретувати як засіб розвитку компетентності у спілкуванні" [18,9].
Практична психологія використовує декілька різноманітних тренінгових груп. Відмінність між ними не є суттєвою. Академік Т.С. Яценко метод активного соціально-психологічного навчання (АСІІН) розглядає як подібний до СПТ, але зі своїми відмінностями. "Спільною є гуманістична орієнтація всіх психокорекційних процедур. До відмінностей можна віднести максимілізацію спонтанності групової взаємодії при АСПН і орієнтованість процедур на дослідження особистісної проблеми суб'єкта спілкування. Через виявлення особистих причин труднощів у спілкуванні ми намагаємося не тільки розширити самосвідомість педагога, але й вплинути на його установки, переорієнтувати увагу з власного "Я" на "Я" іншої людини.
З позицій АСПН використовують різноманітні напрями й методи соціально-психологічного впливу з метою розвитку в індивідів здібностей до ефективнішого соціального функціонування, а також підвищення їхньої психологічної культури і соціально-психологічної компетентності як суб'єктів спілкування [10].
Відомий фахівець з активних методів навчання Ю.М. Ємельянов зазначає: " термін "тренінг" повинен використовуватися не для позначення методів навчання, а для позначення методів розвитку здібностей до навчання або оволодіння будь-яким складним видом діяльності, і зокрема спілкуванням" [5, 89].
Провідний керівник тренінгів О.Н. Сидоренко зауважує: "Я за технології; переконана, що попи не менш гуманні, ніж роздуми на тему гуманізму, поваги до іншої людини і т. д. Використання технік в тренінгу це досвід партнерства, коректності і, зрештою, - людяності і милосердя. Тренінг партнерських стосунків - це та назва тренінгу, який відображає його головний принцип" [22, 22]. Па питання "Що таке принцип партнерських стосунків?" дає відповідь П.Ю. Хрящова. В її розумінні: "Партнерським, або суб'єкт-суб'єктним, спілкуванням є таке, при якому враховуються інтереси інших учасників взаємодії, а також їх почуття, емоції, переживання, визнається цінність особистості іншої людини" [цит. за: 22, 22]. На сьогодні тренінги стали широко використовуватися не тільки в психології, айв інших науках (педагогіці, соціології, економіці, управлінні, медицині, конфліктології), тому зустрічаються різні трактування змісту поняття "тренінг". І.В. Вачков дає робоче визначення тренінгу: "Груповий психологічний тренінг є сукупністю активних методів практичної психології, які використовуються для формування навичок самопізнання й саморозвитку. При цьому тренінгові методи можуть використовуватися як у рамках клінічної психотерапії при лікуванні неврозів, алкоголізму і соматичних захворювань, так і в роботі з психічно здоровими людьми, які мають психологічні проблеми, щоб надати їм допомогу в саморозвитку" [3, 21]. З точки зору практичної психології, автор розглядає тренінг як метод пізнання й саморозвитку особистості.
С.І. Макшанов розуміє поняття "тренінг" як "спосіб перепрограмування наявної у людини моделі управління своєю поведінкою й діяльністю". Тренінг визначається як процес створення нових функціональних утворень (або розвиток уже існуючих), які керують поведінкою, або як "група методів розвитку здібностей до навчання й оволодіння будь-яким складним видом діяльності" [15, 81]. С.І. Макшанов визначає також тренінг як багатофункціональний метод спеціальних змін психологічних феноменів людини, групи й організації з метою гармонізації професійного й особистісного буття людини [14].
Тренінг став міждисциплінарним методом, за допомогою якого вчені-практики розв'язують багато різноманітних актуальних проблем. Так, А.П. Ситніков розглядає тренінги як навчальні ігри, які є "синтетичною антропотехнікою, що поєднує в собі навчальну й ігрову діяльність, яка проходить в умовах моделювання різних ігрових ситуацій " [23, 144]. Антропотехніка трактується як складова акмеологічної практики, якаспрямована на перетворення "природно даних людині здібностей" (М.К. Мардашвілі),
Loading...

 
 

Цікаве