WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні та культурно-педагогічні чинники соціалізації студента як майбутнього вчителя - Курсова робота

Психологічні та культурно-педагогічні чинники соціалізації студента як майбутнього вчителя - Курсова робота

соціальної обумовленості. Разом з тим твердження особистісного підходу, цілком з'ясоване багаторічним дефіцитом суб'єктних проявів на всіх рівнях життя суспільства, у навчальній діяльності, на жаль, проходить під знаком заперечення "знанієвої парадигми", у якій особистість традиційно трактується як об'єкт освітнього впливу, що додає такому підходу обмежений характер (зокрема, при підготовці фахівців негуманітарного профілю).
Здається досить проблематичним той факт, що особистісно-орієнтована освіта взагалі здатна стати універсальним і ефективним засобом становлення особистості майбутнього фахівця у межах вищої школи. Очевидно, тут діє інша модель соціалізації, яку необхідно не тільки ідентифікувати, але і розкрити механізм її реалізації. На наш погляд, проблема формування особистості фахівця-педагога повинна розглядатися з позицій її соціалізації в широкому змісті цього слова, що не виключає, а скоріше має на увазі використання індивідуального підходу. Іншими словами, мова йде про інтегральні способи організації навчально-виховного процесу в педагогічному вузі, що поєднує технології й особистісного, і когнітивного підходів (адже серед ціннісних аспектів професійної діяльності одними з основних завжди залишаються знання).
Спроби трансформування системи вищої освіти з метою удосконалення природи людини, відповідальної за наслідки своєї діяльності, такої, що постійно удосконалюється і прагне не лише спеціальних знань, але і гуманістичної свідомості, започатковуються фахівцями у тому числі й у руслі гуманітаризації освіти.
Як спосіб подолання невідповідності спеціалізації навчання особистісному розвитку, гуманітаризація має на меті залучення людини до культурних цінностей, орієнтацію його на зразки високої духовності як ідеали для самовдосконалення. І, безумовно, цінність такого підходу очевидна, оскільки він вбирає соціокультурний аспект інтеграції особистості і суспільства, хоча і не розкриває механізм її реалізації.
Як відомо, процес соціалізації розвертається послідовно, відповідно до психофізіологічного розвитку людини, і відбувається протягом усього його життя, але особливо активно - у дитячі і юнацькі роки, тобто в період навчання в школі, коледжі, вузі.
Студентська пора - той сприятливий період, коли індивід, уже маючи уявлення про визначені культурні норми суспільства й усвідомлюючи себе як особистість зі своїми інтересами, перевагами і цінностями, "відкритий" для збалансованої інтеграції в систему суспільних відносин. Разом з тим (навіть у випадку гуманістично орієнтованої навчально-виховної діяльності) соціальний досвід засвоюється і відтворюється різними людьми по-різному, тобто очевидно, що цілеспрямована соціалізація не може дати однозначних результатів, якщо вона не погодиться з внутрішнім змістом особистості (мотивами, ціннісними установками, цілями). Впливати ж на ці, більш тонкі, структури свідомості якщо і можна, то винятково індивідуально.
Студент. Студентство - це вік юності. Студентство - це особлива соціальна категорія молоді, організаційно об'єднаної інститутом вищої освіти. Студентство відрізняється найбільш високим освітнім рівнем, соціальною активністю, досить гармонічним сполученням інтелектуальної і соціальної зрілості. Для студента властива професійна спрямованість на підготовку обраної майбутньої професії і пора найскладнішого структурування інтелекту людини, що дуже індивідуально і варіативно. Для студента провідними видами діяльності стають професійно-навчальна і науково-дослідна діяльність при різкому рості самостійності навчальної, економічної й ін. Як правило, знання, уміння і навички, що здобуваються у вузі, виступають для студента вже як засоби майбутньої професійної діяльності.
Час навчання у вузі збігається з першим періодом зрілості і характеризується становленням особистісних рис. Помітно зміцнюються такі якості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою, спостерігається посилення соціально-моральних мотивів поведінки, підвищується інтерес до моральних проблем - образу і сенсу життя, боргу і відповідальності, любові і вірності тощо.
Факт навчання у вузі зміцнює віру молодої людини у свої власні сили і здібності, породжує надію на повноцінну в професійно-творчому плані і цікавому житті діяльність. Студенти гуманітарних спеціальностей характеризуються широтою пізнавальних інтересів, ерудованістю по багатьом проблемам культури, історії, мистецтва, мови, мають багатий словниковий запас і високий рівень розвитку мови, живуть у світі "слів і образів". Майбутні фахівці природно-математичного профілю і практико-орієнтованих спеціальностей частіше звертаються до абстракцій і оперують предметним світом речей. Усю сукупність сучасних студентів за ознакою відношення до освіти у вузі й одержанню спеціальності поділяють на три групи. Першу групу складають студенти, орієнтовані і на освіту як цінність, і на професію в процесі навчання у вузі. Другу групу складають студенти, орієнтовані на бізнес. Вони не виявляють інтересу до наукових вишукувань як основи одержання професії і вбачають в освіті інструмент та засіб для створення в майбутньому власної справи. Третю групу складають студенти, яких, з одного боку, можна назвати що не визначилися чи заклопотаними проблемами особистого, побутового плану, для яких проблема професійного самовизначення ще не вирішена. За характером відношення до навчання у вузі виділяють наступні групи студентів. До першої групи відносять студентів, що прагнуть опанувати системою знань, методами самостійної роботи, придбати професійні знання й уміння. Навчальна діяльність для них - шлях до оволодіння обраною професією. До другої групи відносять студентів, що прагнуть придбати добрі знання по всіх навчальних дисциплінах. Для них властиво захоплення багатьма видами діяльності, що може приводити до задоволення поверхневими знаннями. До третьої групи відносять студентів, що мають яскраво виражений професійний інтерес, тому такі студенти цілеспрямовано і ретельно здобувають знання, необхідні для майбутньої професійної діяльності. Вони читають додаткову літературу, глибоко вивчають тільки ті предмети, щобезпосередньо зв'язані з професійною діяльністю. До четвертої групи відносять студентів, що непогано навчаються, але до навчальної програми відносяться вибірково і відвідують лекції, семінари тільки цікавих з їхнього погляду навчальних дисциплін. Професійні інтереси в таких студентів ще не зміцнилися. До п'ятої групи відносять ледарів. До навчання такі студенти байдужі, учаться у вузі або на настійну вимогу батьків, чи для того, щоб не йти працювати або не потрапити в армію.
Соціалізація особистості, розглянута з погляду засвоєння соціального досвіду в умовах його цілеспрямованої, спеціалізованої організації (якою і є навчання у вузі), виявляється як сукупність всіх освітніх впливів. Саме освіта (у ряді інших суспільних інститутів) виконує свою функцію, що соціалізує, прилучаючи індивіда до життя в суспільстві шляхом передачі йому системи цінностей, знань і навичок. Таким чином, з одного боку, соціалізація як результат припускає освоєння людиною визначених знань, зразків і моделей поведінки відповідно до загальноприйнятої системи цінностей, тобто всього того, що і робить
Loading...

 
 

Цікаве