WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

відповідність сучасним проблемам навчання й виховання дітей тощо.
Переходячи до характеристики інтересів, підкреслимо, що, по-перше, мотиваційна сила стійкого інтересу дозволяє перебороти періоди пригніченості й розчарування, що супроводжують будь-який творчий процес у його кінцевій стадії (А.Маслоу). По-друге, саме такий мотив, як інтерес, здатний забезпечувати формування певних почуттів, думок, дій, що відрізняються конструктивним впливом на результат дослідницької діяльності. Як відомо, інтерес до пошукової роботи здатний породити інтелектуальну напругу, творчу активність, енергійність, натхнення, вдумливість, прагнення оволодіти якісно новими знаннями, відповідальність за об'єктивність отримання результатів дослідження [7]. Інтенсивний незгасаючий інтерес до пошукової творчості суттєво впливає на розвиток логічності, ясності, мобільності мислення. Отже, інтерес як мотив здатний комплексно впливати на створення та збагачення внутрішньої мотивації дослідницької діяльності.
Нахил у структурі дослідницької спрямованості відіграє провідну роль, оскільки цей психічний феномен спонукає особистість займатися дослідницькою роботою протягом тривалого часу. Більше того, як зазначають науковці, нахил може виступати передумовою розвитку здібностей (оригінальність, динамізм мислення, само зосередженість, працездатність, самовимогливість тощо), що оптимізують дослідницьку діяльність [7].
Завершуючи характеристику мотиваційного компонента, зупинимося на тому, що його афективна і когнітивна складові взаємо зумовлюють одна іншу. Так, збудження, мотиви, інтереси, які не посилюються емоціями, не будуть мотивувати дослідницьку діяльність повною мірою [7]. З іншого боку, мотиви, інтереси сприяють виникненню певних угруповань емоцій, бажань, прагнень, думок. Крім того, мотиваційний компонент феномена спрямованості здатний позитивно впливати на розвиток здібностей людини. Означене спричинює необхідність створення оптимальної технології дослідницької діяльності з урахуванням вимог щодо розвитку внутрішньої мотивації пошукової педагогічної роботи.
Психологічні проблеми мотивації навчання
Три підходи до виховання мотиваційної сфери особистості в процесі навчання [9]:
1. Індивідуальний підхід полягає в тому, щоб вивчитипровідні соціально ціннісні мотиви кожного конкретного студента і спиратися на них у навчанні.
2. Типологічний підхід полягає в опорі на ті мотиви, які властиві всім студентам даного курсу, факультету, статі і т.д.
3. Топологічний підхід полягає в тому, щоб побудувати тип навчання, що має в собі можливості для формування множини соціально ціннісних мотивів студентів у навчанні.
Топологічний підхід до виховання мотивів, очевидно, найбільш близький до оптимального, бо в силу своєї багатої "мотиваційної палітри" він полегшує індивідуальний підхід і долає стандарт типологічного. Перевага його в тому, що студентам дає можливість знаходити цілі, що мають для них "особистісне значення", і в короткочасній розкрутці особистої життєдіяльності "зміщувати" свої мотиви на інші цілі, відкривати нові значення попередніх цілей. Цю обставину тонко підмітив Д.Брунер: "Хоча справа виграє від ясного розуміння кінцевих цілей навчання, часто буває так, що ми можемо знову і знову відкривати для себе остаточні цілі в ході спроб досягнути більш скромних цілей".
Активність студентів у навчальній діяльності розглядається, згідно теорії поетапного формування, в двох аспектах: мотиваційному та операційному. Мотиваційна сторона активності визначається відношенням студента до дисциплін вивчення і до навчання взагалі, а операційна - володінням прийомами орієнтації в матеріалі, завдяки яким підбираються адекватні способи дії для розв'язку тих чи інших задач, і самого розв'язку. Мотиваційна сторона активності (мотивація) утворює три класи мотивів:
1. Зовнішні (нагорода чи покарання).
2. "Змагальні" (успіх у змаганні з іншими або з собою).
3. Внутрішні (під впливом яких досягається стійкий інтерес до навчання).
Висновки
Залежно від рівня розвитку професійної спрямованості, всіх студентів можна згрупувати таким чином [3]:
І тип - студенти з позитивною професійною спрямованістю, здібності яких відповідають вимогам обраною професії, що забезпечує поєднання провідних мотивів зі змістом професійної діяльності. Орієнтація у професійній сфері пов'язана з привабливістю змісту професії, її відповідністю здібностям.
ІІ тип - студенти, котрі остаточно не визначились у своєму ставленні до професії. Їхній вибір не має чітко вираженої професійної мотивації через брак повної інформації про професію. Головна орієнтація в професійній сфері пов'язана з соціальними можливостями, що їх надає обрана професія, її широке застосування. Для таких студентів прийнятний компроміс між невизначеним, інколи негативним ставленням до професії та продовженням навчання у вузі з перспективою працювати за фахом.
ІІІ тип - студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація їхнього вибору зумовлена, як правило, загальносоціальними цінностями вищої освіти, а також слабким уявленням про професію. За низького рівня професійної спрямованості провідний мотив виражає потребу не стільки в самій діяльності, скільки в різноманітних, пов'язаних з нею обставинах (відпустка, відносна свобода в розподілі робочого часу тощо).
Використана література
1. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000
2. Дубовицкая Т.Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов. // Психологическая наука и образование.- 2004.- №2- с.82-86
3. Токар Н.Ф. Динаміка мотивації в процесі професійної підготовки.// Педагогіка і психологія.- 1997.- №4.- с. 151-154
4. Смирнов С.Д, Секреты хорошей и плохой учобы. //Вопросы психологии.- 1996.- №2.-с.11-14.
5. Аврамчук Л.А.формування активної пізнавальної діяльності студентів // Педагогіка і психологія.-1997.-№3.-с.122-125.
6. Лапки М.М.. Яковлева Н.В, Мотивация учебной деятельности и успешность обучения студентов вузов.// Психологический журнал.-1996.-№4.-с.134-140.
7. Князян М. Формування пізнавальної мотивації дослідницької діяльності студентів. // Педагогіка і психологія професійної освіти.-2003.-№1.-с.173-181.
8. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы.-Минск, 1993.- 368с.
9. Моргун В.Ф. Психологические проблемы мотивации учения. // Вопросы психологии.-1976.-№6.-с.54-67.
Loading...

 
 

Цікаве