WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

людини здобувають ті об'єкти, явища або дії, що мають відношення до реалізації яких-небудь його потреб або особистісних цінностей. Ці змісти індивідуальні, що випливає не тільки з розбіжності потреб і цінностей різних людей, але і зі своєрідності індивідуальних шляхів їхньої реалізації.
Ми цілком ставимо внутрішній світ особистості в залежність від зовнішнього світу, у якому особистість живе і діє. Така залежність існує, але крім цього в особистості є якась точка опори, що дозволяє їй встати в незалежну позицію стосовно зовнішнього світу і всіх його вимог. Цю точку опори утворять особистісні цінності.
Особистісні цінності зв'язують внутрішній світ особистості з життєдіяльністю суспільства й окремих соціальних груп. Любою соціальній групі - від окремої родини до людства як цілого - властива спрямованість на визначені загальні цінності: ідеальні представлення про гарний, бажаний, належний, узагальнюючий досвід спільної життєдіяльності всіх членів групи. У кожної групи свій набір цінностей, вони можуть у більшому або меншому ступені перетинатися між собою - від повного збігу до повної розбіжності. Засвоюючи від навколишні погляди на щось як на цінність, людина закладає в себе нові, незалежні від потреб регулятори поведінки. Звичайно, окрема людина не усмоктує, у себе автоматично всі цінності навіть тих соціальних груп, членом яких він є. Перетворення соціальної цінності в особисту можливо тільки тоді, коли людина разом із групою включився в практичну реалізацію цієї загальної цінності, відчуваючи її як свою. Тоді в структурі особистості виникає й укореняється особистісна цінність - ідеальне представлення про належний, що задає напрямок життєдіяльності івиступаючим джерелом змістів. Формальне відношення до соціальних цінностей не приводить до перетворення їх в особистісні.
В внутрішній світ потреби особистості й особистісних цінностей входять у зовсім різному форматі. Потреби відбиваються у внутрішньому світі у формі бажань і прагнень, що виходять з "Я", більш-менш довільних і тому випадкових. Особистісні цінності, навпаки, відбиваються у ньому у формі ідеалів-образів зроблених рис або бажаних обставин, що переживаються як щось об'єктивне, незалежне від "Я". На відміну від потреб, особистісні цінності, по-перше, не обмежені даним моментом, даною ситуацією, по-друге, не тягнуть людину до чогось зсередини, а притягають її ззовні, і, по-третє, не егоїстичні, додають оцінкам елемент об'єктивності, оскільки будь-яка цінність переживається як щось, що поєднує з іншими людьми. Звичайно, ця об'єктивність відносна, адже навіть самі загальноприйняті цінності, стаючи частиною внутрішнього світу конкретної людини, трансформуються і здобувають у ній свої відмінні риси.
Характеристика мотиваційної сфери студента
Як відомо, мотиваційна сфера особистості характеризується наявністю трьох факторів:
- активізації, у ролі якої виступають потреби та інстинкти (саме вони є джерелами активності особистості);
- спрямування представленого мотивами, які виступають у якості причин, що коригують поведінку людини;
- динамізації, де провідними є емоції, суб'єктивні переживання (прагнення, бажання) та настанови [7].
В основі запропонованої класифікації лежить принцип функціональної характеристики мотиваційного компонента спрямованості. З точки зору його предметної характеристики можуть бути виокремленні афективний (емоції, прагнення, бажання) та когнітивний (потреби, мотиви, інтереси) аспекти.
Переходячи до аналізу афективного аспекту, варто звернути увагу на те, що провідними факторами динамізації дослідницької діяльності виступають, у першу чергу, гностичні та праксичні емоції. Комплекс гностичних емоцій, що виникають у дослідницькій діяльності педагога, представлено бажанням поширити власні знання у сфері навчальної, методичної, наукової, загально гуманітарної інформації; проникнути у сутність стосунків між учнями та їх батьками, між дітьми у колективі, між колегами-вчителями; розкрити протиріччя, що виникають у навчально-виховному процесі; підтвердити правильність власних попередніх прогнозів тощо. Праксичні емоції вчителя-дослідника пов'язані, по-перше, з успішністю або неуспішністю виконання педагогічного пошуку (як його окремих частин, так і цілого), по-друге, з результативністю застосування власних варіантів навчання. Пошукова робота супроводжується також виявленням альтруїстичних емоцій, які віддзеркалюють бажання приносити іншим радість, користь, допомогу своєю діяльністю. Поширеними є глоричні емоції, які пов'язані з потребою у самоствердженні, з прагненням здобути визнання, з почуттям задоволення від результатів виконаної роботи. Діяльність і сукупність емоцій, які нею породжуються, знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. Саме у процесі діяльності виникають ті чи інші емоції [7]. Отже, дослідницька діяльність здатна формувати й розвивати весь комплекс гностичних, праксичних, альтруїстичних, глоричних емоцій. З іншого боку, означені емоції активізують пошуково-творчу діяльність. Так, науковцями підкреслюється, що особистість досягає значно більших результатів дослідження саме тоді, коли її робота підтримується позитивними емоціями [7].
Особливе місце займає настанова, що входить до групи факторів, які динамізують діяльність [7]. Як відомо, настанова допомагає зберегти певну спрямованість дослідницької роботи, стабілізувати її протікання у багатоваріантних ситуаціях педагогічної дійсності.
Когнітивний аспект представлено потребами, мотивами, інтересами, нахилами. Потреби, що лежать в основі дослідницької спрямованості особистості, носять пізнавальний характер. Студент (майбутній педагог-дослідник) відрізняється потребою здійснювати власний внесок у розвиток дидактичної науки, формувати творчий стиль діяльності у школярів, приносити користь суспільству.
До групи внутрішніх мотивів, які впливають на ефективність дослідницької діяльності, слід віднести: прагнення пізнати нове, оволодіти певною інформацією, збагатити власні знання, розширити кругозір, виявити інтелектуальну активність, збагатити власний духовний потенціал. Подані мотиви, як свідчить вузівський досвід і результати наукових досліджень [7], з одного боку, підвищують ефективність пошукової роботи, з іншого боку, за певних обставин створюються, породжуються у даній роботі. У ролі таких обставин виступають особисто значущий зміст дослідницької діяльності, цікавий характер її розгортання,
Loading...

 
 

Цікаве