WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

в приналежності і любові - належати до спільності, знаходитися поруч з людьми, бути прийнятим ними.
Потреби поваги (шанування) - компетентність, схвалення, визнання, авторитет, досягнення успіхів.
Пізнавальні потреби - знати, уміти, розуміти, досліджувати.
Естетичні потреби - гармонія, симетрія, порядок, краса.
Потреби в самоактуалізації - реалізація своїх цілей, здібностей, розвиток власної особистості.
У відповідності зі своєю моделлю А. X. Маслоу стверджував, що вищі потреби можуть направляти поводження індивіда лише в тій мері, у якій задоволені його більш нижчі потреби. Що ж стосується самого високого класу здібностей - самоактуалізації, то, по А. X. Маслоу, самоактуалізація як здатність може бути присутнім у більшості людей, але лише в невеликої меншості вона є в якомусь ступені що здійснився.
Основні характеристики людських потреб - сила, періодичність виникнення і спосіб задоволення. Додатковою, але досить істотною характеристикою, особливо коли мова йде про особистості, є предметний зміст потреби, тобто сукупність тих об'єктів матеріальної і духовної культури, за допомогоюяких дана потреба може бути задоволена.
Друге після потреби по своєму мотиваційному значенню поняття - ціль. Метою називають той безпосередньо усвідомлюваний результат, на який у даний момент спрямоване дія, зв'язана з діяльністю, що задовольняє актуалізовану потребу. Якщо всю сферу усвідомлюваного людиною в складній мотиваційній динаміці його поводження представити у виді своєрідної арени, на якій розвертається барвистий і багатогранний спектакль його життя, і допустити, що найбільше яскраво в даний момент на ній освітлене то місце, що повинне приковувати до себе найбільша увага глядача (самого суб'єкта), те це і буде мета.
Ціль є основним об'єктом уваги, займає обсяг короткочасної й оперативної пам'яті; з нею зв'язані розумовий процес, що розвертається в даний момент часу, і велика частина всіляких емоційних переживань. На відміну від мети, зв'язаної з короткочасною пам'яттю, потреби, імовірно, зберігаються в довгостроковій пам'яті.
Розглянуті мотиваційні утворення: диспозиції (мотиви), потреби і цілі - є основними складовими мотиваційної сфери людини.
Кожна з диспозицій може бути реалізована в багатьох потребах. У свою чергу, поводження, спрямоване на задоволення потреби, розділяється на види діяльності (спілкування), що відповідають приватним цілям.
Мотиваційну сферу людини з погляду її розвиненості можна оцінювати по наступних параметрах: широта, гнучкість й ієрархічність.
Під широтою мотиваційної сфери розуміється якісна розмаїтість мотиваційних факторів - диспозицій (мотивів), потреб, цілей, представлених на кожнім з рівнів. Чим більше в людини різноманітних мотивів, потреб і цілей, тим більше розвинутою є мотиваційна сфера.
Гнучкість мотиваційної сфери характеризує процес мотивації в такий спосіб. Більш гнучкої вважається така мотиваційна сфера, у якій для задоволення мотиваційного спонукання більш загального характеру (більш високого рівня) може бути використане більше різноманітних мотиваційних побудників більш низького рівня.
Наприклад, більш гнучкої є мотиваційна сфера людини, що у залежності від обставин задоволення того самого мотиву може використовувати більш різноманітні засоби, чим інша людина. Скажемо, для цього індивіда потреба в знаннях може бути задоволена тільки телебаченням, радіо і кіно, а для іншого засобом її задоволення є також різноманітні книги, періодична преса, спілкування з людьми. В останнього мотиваційна сфера по визначенню буде більш гнучкою.
Помітимо, що широта і гнучкість характеризують мотиваційну сферу людини по-різному. Широта - це розмаїтість потенційного кола предметів, здатних для даної людини служити засобом задоволення актуальної потреби, а гнучкість - рухливість зв'язків, що існують між різними рівнями ієрархічної організованості мотиваційної сфери: між мотивами і потребами, мотивами і цілями, потребами і цілями.
Нарешті, ієрархічність - це характеристика будівлі кожного з рівнів організації мотиваційної сфери, узятого окремо. Потреби, мотиви і цілі не існують як набори мотиваційних диспозицій. Одні диспозиції (мотиви, цілі) сильніші інших і виникають частіше; інші слабкіші й актуалізуються рідше. Чим більше розходжень у силі і частоті актуалізації мотиваційних утворень визначеного рівня, тим вища ієрархічність мотиваційної сфери.
Крім мотивів, цілей і потреб, як причини людського поведінки розглядаються також інтереси, задачі, бажання і наміри.
Інтересом називають особливий мотиваційний стан пізнавального характеру, що, як правило, прямо не пов'язаний з якою-небудь однією, актуальною в даний момент часу, потребою. Інтерес до себе може викликати будь-яка несподівана подія, що мимоволі була зауважена, будь-який новий предмет, що з'явився в полі зору, будь-який особистий, випадково виниклий слуховий або інший подразник.
Задача як особистий ситуаційно - мотиваційний фактор виникає тоді, коли в ході виконання дії, спрямованого на досягнення визначеної мети, організм наштовхується на перешкоду, яку необхідно перебороти, щоб рухатися далі. Та сама задача може виникати в процесі виконання всіляких дій і тому так само неспецифічна для потреб, як і інтерес.
Бажання і наміри - це миттєво виникаючі і досить що часто змінні один одного мотиваційні суб'єктивні стани, що відповідають умовам виконання, що змінюються, дії.
Інтереси, задачі, бажання і наміри, хоча і входять у систему мотиваційних факторів, беруть участь у мотивації поведінки, однак виконують у ній не стільки спонукальну, скільки інструментальну роль. Вони більше відповідальні за стиль, а не за спрямованість поведінки.
Мотивація поведінки людини може бути свідомою і несвідомою. Це означає, що одні потреби і цілі, що керують поведінкою людини, нею усвідомлюються, інші ні. Багато психологічних роблем одержують своє рішення, як тільки ми відмовляємося від представлення про те, начебто люди завжди усвідомлюють мотиви своїх дій, учинків, думок і почуттів. Насправді їхні щирі мотиви не обов'язково такі, якими вони здаються.
Джерелами змістів, що визначають, що для людини важливо, а що ні, і чому, яке місце ті або інші об'єкти або явища займають у її житті, є потреби й особистісні цінності людини. І ті й інші займають те саме місце в структурі мотивації людини й у структурі породження змістів: зміст для
Loading...

 
 

Цікаве