WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

винятково надбанням людини. Людина може жити і діяти згідно цій логіці завдяки механізмам значеннєвої регуляції, що утворять ядро внутрішнього світу - другого рівня особистісної структури.
Внутрішній світ - це не набір езотеричних сутностей, що не мають нічого загального з зовнішнім світом. Ми вже говорили, що внутрішній світ містить у собі специфічним образом переломлену й узагальнену зовнішню реальність, пофарбовану тим змістом, що вона має для людини. Що є основними його складовими? Звичайно ж, не самі об'єкти, явища й узагальнені категорії зовнішньої,об'єктивної реальності. І не психічні механізми, що відповідають за їхнє переломлення у свідомості людини. Основними складового внутрішнього світу людини є властиві тільки йому і випливають з його унікального особистісного досвіду стійкі змісти значимих об'єктів і явищ, що відбивають його відношення до них, а також особистісні цінності, що є, поряд з потребами, джерелами цих змістів. Тому в психології іноді використовують поняття "ціннісно-змістовна сфера особистості" для позначення того, що повсякденною мовою називається внутрішнім світом людини [1].
Серед усіх понять, що використовуються в психології для пояснення спонукальних моментів у поводженні людини, самими загальними, основними є поняття мотивації і мотиву.
Термін "мотивація" представляє більш широке поняття, чим термін "мотив". Слово "мотивація" використовується в сучасній психології в двоякому змісті: як позначає систему факторів, що детермінують поводження (сюди входять, зокрема, потреби, мотиви, мети, наміри, прагнення і багато чого іншого), і як характеристика процесу, що стимулює і підтримує поведінкову активність на визначеному рівні. Мотивацію, таким чином, можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поводження людини, його початок, спрямованість і активність.
Мотиваційного пояснення вимагають наступні сторони поводження: його виникнення, тривалість і стійкість, спрямованість і припинення після досягнення поставленої мети, переднастройка на майбутні події, підвищення ефективності, розумність або значеннєва цілісність окремо узятого поведінкового акта.
Представлення про мотивації виникає при спробі пояснення, а не опису поводження. Це - пошук відповідей на питання типу "чому?", "навіщо?", "для якої мети?", "заради чого?", "який зміст?...". Виявлення й опис причин стійких змін поводження і є відповідь на питання про мотивації утримуючих його вчинків.
Будь-яка форма поводження може бути пояснена як внутрішніми, так і зовнішніми причинами. У першому випадку в якості вихідного і кінцевого пунктів пояснення виступають психологічні властивості суб'єкта поводження, а в другому - зовнішні умови й обставини його діяльності. У першому випадку говорять про мотиви, потреби, мети, намірах, бажаннях, інтересах і т.п., а в другому - про стимули, що виходять зі сформованої ситуації. Іноді всі психологічні фактори, що як би зсередини, від людини визначають його поводження, називають особистісними диспозиціями. Тоді відповідно говорять про диспозиційний і ситуаційний мотиваціях як аналогах внутрішньої і зовнішньої детермінації поведінки.
Поведінка особистості в ситуаціях, що здаються однаковими, представляється досить різноманітним, і ця розмаїтість важка пояснити, апелюючи тільки до ситуації. Установлено, наприклад, що навіть на ті самі питання людин відповідає по-різному в залежності від того, де і як ці питання йому задаються. У цьому зв'язку їсти зміст визначити ситуацію не фізично, а психологічно, так, як вона представляється суб'єктові в його сприйнятті і переживаннях, тобто так, як людина розуміє й оцінює неї.
Миттєву, актуальну поведінку людини варто розглядати не як реакцію на визначені внутрішні або зовнішні стимули, а як результат безперервної взаємодії його диспозицій із ситуацією. Це припускає розгляд мотивації як циклічного процесу безперервного взаємного впливу і перетворення, у якому суб'єкт дії і ситуація взаємно впливають один на одного, і результатом цього є поводження, що реально спостерігається. Мотивація в даному випадку мислиться як процес безперервного вибору і прийняття рішень на основі зважування поведінкових альтернатив.
Мотивація пояснює цілеспрямованість дії, організованість і стійкість цілісної діяльності, спрямованої на досягнення визначеної мети.
Мотив на відміну від мотивації - це те, що належить самому суб'єктові поводження, є його стійкою особистісною властивістю, що зсередини спонукує до здійснення визначених дій. Мотив також можна визначити як поняття, що в узагальненому виді представляє безліч диспозицій.
З усіх можливих диспозицій найбільш важливої є поняття потреби. Нею називають стан нестатку людини або тварини у визначених умовах, яких їм бракує для нормального існування і розвитку. Потреба як стан особистості завжди зв'язана з наявністю в людини почуття незадоволеності, зв'язаного в дефіцитом того, що потрібно організмові (особистості).
Потреба є у всіх живих істот. І цим живаючи природа відрізняється від неживої. Іншою її відмінністю, також зв'язаним з потребами, є вибірковість реагування живого саме на те, що складає предмет потреб, тобто на те, чого організмові в даний момент часу не вистачає. Потреба активізує організм, стимулює поводження, спрямоване на пошук того, що потрібно. Вона як би веде за собою організм, приводить у стан підвищеної збудливості окремі психічні процеси й органи, підтримує активність організму доти, поки відповідний стан нестатку не буде цілком задоволено.
Кількість і якість потреб, що мають живі істоти, залежить від рівня їхньої організації, від образа й умов життя, від місця, займаного відповідним організмом на еволюційних сходах. Більше всього різноманітних потреб у людини, у якого, крім фізичних і органічних потреб, є ще матеріальні, духовні, соціальні (останні являють собою специфічні потреби, зв'язані зі спілкуванням і взаємодією людей один з одним). Як особистості, люди відрізняються друг від друга розмаїтістю наявних у них потреб і особливим сполученням цих потреб.
Відомий американський психолог А. X. Маслоу в 1954 р. створив ієрархічну модель мотивації ("Мотивація й особистість"), запропонувавши наступну класифікацію людських потреб:
Потреби фізіологічні (органічні) - голод, спрага, половий потяг і ін.
Потреби в безпеці - почувати себе захищеним, позбутися від страху, від агресивності.
Потреби
Loading...

 
 

Цікаве