WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах
?
ЗМІСТ
Різновиди мотивацій
Структура мотиваційної сфери
Характеристика мотиваційної сфери студента
Психологічні проблеми мотивації навчання
Висновки
Використана література
Різновиди мотивацій
Важливим фактором успішного навчання у вузі являється характер учбової мотивації, її енергетичний рівень та структура. Деякі автори прямолінійно ділять мотивацію учбової діяльності на недостатню і позитивну, відносячи до останньої пізнавальні, професійні і навіть моральні мотиви. У такій інтерпретації отримується прямолінійний і майже однозначний зв'язок позитивної мотивації із успішністю навчання [8]. При більш диференційованому аналізі мотивів навчальної діяльності виділяють спрямованість на отримання знань, на отримання професії, на отримання диплома. Існує прямий кореляційний зв'язок між спрямованістю на отримання знань і успішністю навчання. Два інші види спрямованості не знаходять такого зв'язку [4]. Студенти, спрямовані на отримання знань, характеризуються високою регулярністю навчальної діяльності, цілеспрямованістю, сильною волею і т.д. Ті ж, хто спрямований на отримання професії, часто проявляють вибірковість, ділячи дисципліни на "потрібні" і "непотрібні" для їх професійного становлення, що може відбиватися на академічній успішності. Установка на отримання диплома робить студента іще менш розбірливим при виборі засобів на шляху до його отримання - нерегулярні заняття, "штурм", шпаргалки та інше.
В останній час були виявлені істотні відмінності в мотивації навчальної діяльності студентів комерційних відділів або вузів порівняно з "бюджетниками". У студентів першої групи самооцінка приблизно на 10% вища, ніж у другої; сильніше виражене прагнення до досягнень в бізнесі (18,5% проти 10%); вище оцінюється значення доброї освіти та професійної підготовки (40% проти 30,5%); більше уваги приділяється вільному володінню іноземними мовами (37% проти 22%). Розрізняється і внутрішня структура мотивації отримання вищої освіти у "комерційних" та "бюджетних" студентів. Для других більш значимі мотиви "отримати диплом", "оволодіти професією", "вести наукові дослідження", "пожити студентським життям", а для перших - "досягнути матеріального благополуччя", "вільно володіти іноземними мовами", "стати освіченою людиною", "отримання можливості навчання за кордоном", "досягнути поваги в колі знайомих", "продовжити сімейну" традицію [4]. Тим не менше успішність навчання "комерційних" студентів істотно нижча, ніж студентів - "бюджетників", особливо в престижних вузах, де високий конкурс забезпечує відбір найкраще підготовлених абітурієнтів.
Структура мотиваційної сфери
Що дає людині володіння внутрішнім світом? Поводження тварин визначається двома рядами факторів: зовнішніми стимулами, що викликають автоматичні інстинктивні або прижитті сформовані реакції, і внутрішніми станами напруги тих або інших потреб, від яких залежить готовність тварини до тих або інших форм поводження і до реагування на ті або інші стимули. Взаємодія цих двох рядів може породжувати іноді дуже складні механізми детермінації поводження, але ця поведінка завжди виявляється підлеглою тільки одній логіці - логіці задоволення актуальних потреб.
Поведінка людини також найчастіше підкорюється саме такій логіці і зводиться до реагування на стимули і задоволенню спонтанних мотивів [1]. Разом з тим уся поведінка людини не можна звестися тільки до цього. Як точно помітив Гегель, обставини і мотиви панують над людиною лише тоді, коли вона сама дозволяє їм це . Розрізнення двох логік людського існування чітко представлено в концепції американського психолога Сальваторе Мадді. Мадді виділяє в людей три групи потреб. Дві з них цілком традиційні і відзначаються більшістю психологів - це потреби біологічні і соціальні. Третя ж група потреб ніким раніш у подібні переліки не включалася. Мадді називає цю групу потреб психологічними і включає в неї потреби в судженні, уяві і символізації.
Мадді описує два типи розвитку особистості в залежності від того, які потреби виходять у неї на перший план. В одному випадку в людини безроздільно домінують біологічні і соціальні потреби, а психологічні дуже слабкі. У цьому випадку людина сприймає саму себе як не більш ніж утілення набору біологічних нестатків і соціальних ролей і поводиться згідно ним, тобто відповідно до логіки, що ми можемо назвати логікою задоволення актуальних потреб. Мадді називає цей шлях розвитку особистості конформістським. При іншому, індивідуалістському, шляху розвитку особистості чільне положення займають психологічні потреби, і це відіграє ключову роль у зміні всієї логіки поводження. Людина виходить за межі біологічних нестатків і соціальних ролей, переборює ситуативність своєї поведінки саме завдяки судженню, уяві і символізації. З їхньою допомогою вона будує не тільки картину світу як він є, але і картину бажаного світу і картини інших можливих світів; він зв'язує у свідомості актуальну ситуацію з багатьма іншими обставинами, що не присутні в ній безпосередньо, у тому числі з її віддаленими причинами і наслідками; він знаходить цілісність картини світу в тимчасовій перспективі, стає здатною планувати свої майбутні дії й оцінювати зміст будь-якої своєї дії або зовнішньої обставини в контексті не миттєвої ситуації, а усього свого життя, а часом і в більш широкому контексті. Видатний психолог нашого часу Віктор Франкл писав, що тварина не є особистістю, тому що для тварини не існує лежачого перед ним світу; для тварини існує лише навколишнє середовище. Навпроти, особистість живе саме не в середовищі, а у світі, відносини з яким вона будує за допомогою свого внутрішнього світу на основі логіки життєвої необхідності - логіки, у світлі якої кожна дія або обставина виступає як має в контексті всього життя особистості визначений зміст, іншими словами, визначене місце і роль. І якщо С. Мадді трохи спрощує картину, поділяючи людей на два типи - конформістів і індивідуалістів, то ми можемо (вважаючи більш правильним) бачити в цьому, скоріше, два логіки поводження й існування, що у різні моменти може демонструвати той самий людина. Одна з них - реактивна логіка, логіка задоволення потреб - найбільш прямолінійна і є загальною для людини і тварин, друга - значеннєва логіка, логіка життєвої необхідності - є
Loading...

 
 

Цікаве