WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Реферат

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Реферат

з їх майбутнім положенням як членів суспільства.
По-друге, формування потреб проходить у зв'язку із засвоєнням нових форм поведінки і діяльності. В процесі формування особистості розвиваються не тільки потреби людини, але і їх співвідношення.
В психології існує два підходи до вивчення проблеми потреб. З одного боку, потреба - це об'єктивна форма задоволення потреб, спрямованих на збереження та розвиток індивіда. З другого боку, потреба - це суб'єктивний стан індивіда, що відображає потребу в будь-чому і представлений конкретними механізмами мотивацій. Механізми мотивації характеризуються відповіднимиструктурно-енергетичними якостями, можуть бути виражені таким поняттям, як енергія потреби, що, в свою чергу, характеризується спонуканням та направленістю. В психології мотивації можна знайти подібні поняття, наприклад: "сила мотивування" К. Левіна, "результуюча мотиваційна тенденція" Дж. Аткісона, "збуджуюча сила мотиву", яка визначає формально-динамічні характеристики потреб [2,11].
Відчуття потреби в чому-небудь може проходити як під дією суб'єктивного образу, коли "апетит приходить під час їжі", так і під дією актуальної необхідності, коли первинним стає об'єктивний фактор порушення внутрішньої рівноваги.
Потреби характеризуються суб'єктивними і об'єктивними можливостями. Об'єктивна можливість задоволення потреби залежить від зовнішніх умов: положення об'єкта потреби, засобів індивіда і способів дії, направлених на пошук ситуації, сприятливих для задоволення потреб. Суб'єктивна можливість задоволення потреби визначається ступенем готовності індивіда до дії, що виступає в якості повноти і послідовної інформації про можливості задоволення потреб [3,5]. Так за А. Н. Зерниченко та М. В. Гончаровим, потреби входять до поняття мотивації [12].
Дещо іншу думку висловлює Л. І. Божович. Так, за його думкою, потреби і мотиви відрізняються не тільки за змістом і динамічними якостями, але і за будовою - опосередковані, де збуджуюча дія йде від потреби, або опосередковані свідомо поставленою ціллю [5].
А. К. Маркова додержується такої позиції, що потреби входять до складу мотивації [15].
Як було вже зазначено, не існує однієї думки щодо поняття мотиву. Але більшість вчених розуміють під мотивом спонукання до діяльності - такої думки дотримується Роберт Н. Сингер. За Н.В.Елфимовою, мотив - це теж спонукання до діяльності, в який входить когнітивний елемент (елемент потреби) і афективний, який йде від потреби [9,17].
Так, вченими доведено, що мотив, як такий, починає формуватись на початку дошкільного віку. Оскільки для раннього дитинства характерне співвідношення мети та мотиву, то процес визначення мети і її прийняття не розведені [7]. Це значить домінування зовнішньої по відношенню до дитини мети, котра зразу стає мотивами його поведінки.
Безпосередній характер зв'язку мета - мотив в процесі навчання визначає, що мета формуючої дії входить до мотиву, тобто формуюча дія включається в значиму діяльність. При цьому функція спонукання передається безпосередньо від мотиву до мети.
Вчені також виділяють три стадії динаміки мотиваційного процесу. Формування мотиву проходить вже на першому етапі. Друга стадія - це досягнення об'єкта потреби. Третя стадія - задоволення потреби.
Мотиви не є сталими. Вони виникають і розвиваються разом з розвитком потреб та інтересів кожної людини. Це саме можна віднести і до мотивів спортивної діяльності. Так спеціальними експериментальними дослідженнями професор А. Ц. Пуні встановив, що залежно від мотивів спортивної діяльності можуть змінюватись і спортивні показники.
Розвиток мотивів спортивної діяльності - це складний процес, в якому А. Ц. Пуні виділив три лінії спонукання до спортивної діяльності.
Перша лінія спонукання звичайно пов'язана з потребою людини, особливо дитини, постійно рухатись.
Друга лінія спонукання пов'язана з усвідомленою потребою систематичних планових занять фізичною культурою.
Для першої та для другої лінії розвитку мотивів характерна дифузність інтересів до спортивної діяльності.
Третя лінія спонукання пов'язана з життєвою потребою в конкретному виді діяльності. Але тут на перший план виступає потреба в самій діяльності спочатку без усвідомлення її спортивної суті.
Подальший розвиток мотивів відбувається разом з розвитком суспільних і особистих потреб та інтересів людини.
Активність в діяльності розглядається згідно теорії поетапного формування в двох аспектах: мотиваційному і операційному. Що стосується мотиваційної сторони, активність визначається відношенням учнів до предмету діяльності.
Мотиваційна сторона активності утворює три класи мотивів: зовнішні (нагорода або покарання), змагальні (успіх в порівнянні з іншими або із самим собою) і внутрішні (під впливом яких побудова і динаміка об'єкта засвоєння розкриваються як поле вільної діяльності особистості, досягається стійкий інтерес до виконуваного завдання) [4,10].
Проведені вченими дослідження дозволяють виділити компоненти мотиваційної діяльності:
а) Наявність у суб'єкта мотивів, побуджуючих значиму діяльність;
Ь) Встановлення цільової ієрархії і виділення основної мети дії;
с) Встановлення зв'язку мети формуючої дії з мотивом значимої діяльності.
Фахівці вважають: причини спаду інтересу до фізичного виховання зв'язані з тим, що останнім часом втрачено освітньо-виховну спрямованність уроків фізичної культури їх підпорядковано тільки тренувальній меті.
Тому були розроблені наступні методики формування інтересу до занять фізичної культури на основі розглянутих вище категорій:
1. Використання міжпредметних зв'язків природознавства і фізичної культури як засобу навчання і виховання, спрямованого на формування системи знань з фізкультури, анатомії, гігієни на основі таких понять, як режим дня, постава, гартування, дихання, практичних умінь та навичок, самостійних занять фізичними вправами.
2. Застосування ігрового методу з метою створення позитивного емоційного фону на вдосконалення рухових умінь і навичок.
3. Використання педагогічного стимулювання для забезпечення інтелектуальної і фізичної активності.
Здійснення міжпредметних зв'язків можна зробити шляхом: інформаційно-рецептивним, репродуктивним, дослідницьким, проблемним методом.
Така реалізація міжпредметних зв'язків підвищує активність, допомагає оволодіти системою міжпредметних знань і навичок з фізичної культури, гігієни, що є необхідною умовою виникнення в них інтересу до занять фізичними вправами - так вважають автори статті " Виховання інтересу до уроків фізичного виховання" Н.Р. Заводович, Е.Г. Скакарчук, С. Б.Мудрик[10].
В.І.Сінченко і С.М.Борщов в
Loading...

 
 

Цікаве