WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Реферат

Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах
?
Зміст
Вступ
1. Розвиток психіки в онтогенезі
1.1 Дитинство, молодший шкільний вік
1.2 Підлітковий вік
1.3 Юнацький вік
2. Мотивація і фізична активність студентів
Висновки
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
В сучасних умовах проблема розвитку мотивів і потреб людини є однією з найбільш актуальних в психології мотивації. Це визначається як вітчизняними, так і закордонними дослідженнями. Важливість цієї проблеми не підлягає сумніву, оскільки питання про розвиток мотивів та потреб тісно пов'язана з питанням про розвиток особистості в цілому.
Дослідженню ролі потреб і породжених ними мотивів присвячено велику кількість робіт, але як зазначено Л. І. Божович "мотиваційна сфера людини до цього часу мало вивчена" [5].
На даний час розроблено біля тридцяти теоретичних концепцій мотивації, багато яких своїм корінням уходять в уявлення давніх філософів .
Історію цих досліджень з точки зору загального підходу до мотивації поведінки людини можна поділити умовно на три етапи.
В першому з них обговорення проблем мотивації йшло головним чином в філософському плані.
Другий період пов'язаний з виникненням теорії еволюції Ч. Дарвина. показав, що у людини і тварин є зовнішні подібності, інстинктоподібні потяги.
В тридцятих роках нашого століття розвивається третій період дослідження мотивації в якому в свою чергу можна виділити дві основні тенденції : на вродженні мотивації утворення і набуті в процесі життя [6].
Проблема формування мотивації одна з важливіших умов успішності у досягненні результатів. Мотиваційний компонент приховує в собі великі можливості. Як свідчать дослідження психологів, мотиваційна сфера більш динамічна, ніж пізнавальна та інтелектуальна. Але відносна динамічність має позитивні і негативні сторони. І якщо нею не управляти, то може бути регрес мотивації, зниження її рівня і взагалі може бути втрачена дієвість.
Формування мотивації часто йде стихійно і дуже рідко є предметом цілеспрямованої систематичної роботи.
На сьогоднішній день мотиваційна сторона школяра, студента, на думку вітчизняних психологів, найменш піддатлива до управління нею.
Складність вивчення мотивації і тим більше формування її, пояснюється перш за все тим, що на студента діє одночасно комплекс мотивів, які не лише доповнюють один одного, але й вступають в суперечності. Мотивація може проявлятись як стійке утворення особистості і як компонент діяльності.
Мотивація - загальне широке поняття, під яким розуміють спрямованість активності. Мотивація, як спрямована активність пропонує певні співвідношення динамічної та змістовної сторін. Розглядаючи таким чином мотивацію, ми виходимо з того, що продуктивність діяльності, її процес і результат визначається по-перше спрямованістю мотивів, їх змістом, по-друге ступенем активності, напруженості мотивів відповідного змісту, що в цілому складає своєрідність мотивації особистості.
Мотивація формується, змінюється, перебудовується в процесі діяльності. Розвиток і формування мотивації відбувається через відповідну організацію і зміст діяльності.
В той же час функціональні можливості особистості можуть сприяти успіху чи невдачам в діяльності, що в свою чергу утворює новий рівень мотивації або змінює вже утворений в минулих видах діяльності.
В сучасній психологічній літературі мотивація розглядається як складне структурне утворення, різноманітне і динамічне за змістом. Це означає, що слід мати на увазі полімотивованість навчання, тобто наявність мотивів (провідних і другорядних), зміни їх у співвідношенні за ступенем важливості, виникнення нових спонукань та ін.
1. Розвиток психіки в онтогенезі
1.1 Дитинство, молодший шкільний вік
Як відомо, від народження дитина володіє досить обмеженим фондом безумовно рефлекторних форм м'язової активності, ґрунтуючись на них, здійснює пристосування до навколишнього середовища. Поряд з смоктальним рефлексом функціонують орієнтовні специфічні рухові рефлекси: хватання, опора, переступання. Зазначені безумовні форми поведінки регулюються спиномозковими і підкорковими нервовими центрами, які в достатній мірі дозрівають до моменту народження. До певної міри дозрівають і органи відчуттів і все ж у порівнянні з новонародженими тваринами, людина залишається найбільш безпомічною в цій обмеженості психофізичних спроможностей. Водночас існує надзвичайно суттєва можливість оволодіння майже безмежною кількістю умовних форм поведінки у відповідності до природно-фізичних, соціально-історичних умов існування.
Розвиток рухів і психіки в ранньому дитинстві ( від року до трьох) залежить від ряду факторів і, в першу чергу, від оволодіння прямоходінням; здатність пересуватись, будучи фізичним надбанням дитини викликають значні психологічні зміни. Таким наслідком може вважатись здатність орієнтуватись в просторі на основі м'язового відчуття, яке стає мірою підрахунку відстані та просторового розташування предметів. Могутнім фактором психічного розвитку виступають предметні дії, які закріплюють суспільно визначені функції предметів.
Молодший шкільний вік - це період навчання в 1-4 класах школи, вік з 6 до 10 років. Хронологічно умовно виділений період характеризується в першу чергу тим, що в ньому дошкільник стає школярам і ця зміна ведучої діяльності повністю перебудовує і специфічно організовує основні рушійні сили розвитку психіки.
Розвиток психіки змінює особливості реалізації рухової функції, а сама моторна активність, поряд з іншими чинниками, породжує зміни психічного відображення. В процесі виконання моторних завдань розгортається удосконалення психічних пізнавальних процесів.
Головними психологічними новоутвореннями, які формуються під дією всіх форм психофізичної активності молодшого школяра, виступають:
1. Довільність, як особлива якість психіки, що проявляється в спроможності свідомо ставити мету, дії шукати та знаходити засоби для її досягнення, долаючи на цьому шляху труднощі і перешкоди.
2. Здатність планувати і виконувати дії у внутрішньому плані, що свідчить не тільки про згортання моторного компоненту в інтелектуальних діях, але і про спроможність здійснювати інтелектуальний аналіз рухів моторних дій.
3. Рефлексія, як уміння аналізувати свої судження, порівнювати, узагальнювати, і певним чином ставитись до тих чи інших дій.
1.2 Підлітковий вік
Відомо, що основним психологічним змістом підліткового віку, є перехід від дитинства до дорослості, який і зумовлює специфічну відмінність всіх сторін розвитку з 11-12 до 14-15 років (5-9 клас). В
Loading...

 
 

Цікаве