WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості сприймання студентами художнього тексту - Курсова робота

Психологічні особливості сприймання студентами художнього тексту - Курсова робота

витісняються.
Психологами доведено, що інтенсивність естетичного розвитку (як і музикальногослуху) у кожному віці відзначається своїми особливостями. Найбільше можливостей для цього дає сенситивний, тобто найсприятливіший період, коли найяскравіше виявляється глибина і сила сенсомоторних реакцій, здатність дітей до того, чи іншого навчального предмета, тієї чи іншої діяльності. Якщо для розвитку мовлення найсприятливішим є вік людини одного до п'яти років, то для літературного - від тринадцяти до п'ятнадцяти, математичного - від п'ятнадцяти до двадцяти. Отже, від того, на якому рівні проводитимуться уроки літератури у шостих - восьмих класах, значною мірою залежатиме ставлення майбутніх студентів до літератури. Естетична глухота, своєрідний дальтонізм сприйманні художньої мови є частіше наслідком навчання, ніж природним результатом генетичної основи, яка закладена у кожній людині.
Н Молдавською було проведено експеримент за допомогою "методу зрізів", а отримані дані допомагають визначити вікові особливості читацького сприймання у старших класах. В результаті було виявлено досить низький рівень сприймання літературного твору учнями 10 (11) класів: "Эти "наивные читатели" не чувствуют особой художественной концентрированности жизненного материала, являющейся результатом строжайшего отбора фактов действительности, которые , будучи включенными в композиционно-образную структуру произведения, становятся уже средством выражения поэтической идеи, целой системы идей" [4; 56].
Автор вказує на можливість виправлення даної ситуації у 8 ( 9 ) класі. "Качественный анализ ответов восьмиклассников, в частности, свидетельствует об известном "переходном" положении этого возраста в литературном образовании.
То, что подавляющее большинство учащихся 8 класса в восприятии рассказа остались в границах сюжетного построения, свидетельствует о том, что изучение литературных произведений в этом классе необходимо строить так, чтобы под руководством учителя, а потом и самостоятельно, восьмиклассники особенно пристально вглядывались в структуру художественного образа, как малого, так и большого, чтобы развивали необходимые для этого пристальность взгляда, умение проникнуть в глубину поэтического обобщения, в существо поэтической идеи.
Для читающих и воспринимающих "по объекту" изображения нужны специально предусмотренные развивающие средства обучения чтению, которое вело бы их к полному и глубокому восприятию объекта в форме художественного изображения. Процент таких читателей довольно высок, и если в 8 и даже в 9 классе можно еще надеяться на известное продвижение в их литературном развитии при условии целой системы индивидуальных заданий и упражнений , то в 10 классе едва ли можно что-либо сделать" [4; 56].
Крім певних типологічних закономірностей у формуванні художніх інтересів читачів, які зумовлюються їх віковими особливостям, є і такі закономірності, що диктуються іншими факторами - соціальними, національними і навіть зональними. Темпи розвитку і кількісних і якісних їх показників залежать також від статі. На основі педагогічних експериментів, проведеного колективом інституту художнього виховання Академії педагогічних наук, встановлено, що високими науковими критеріями оцінки художніх творів дівчата у 2 - 3 рази більше, ніж хлопці, хоч, правда, у різних зонах процентне співвідношення якісного приймання мистецтва між хлопцями і дівчатами далеко не однакове: наприклад, для Баку - Тбілісі - 71%, для Москви - 57%, для Мурманська - Архангельська - 20%, для Ташкента - Алма-Ати - 16%. У п'ятому класі література є улюбленим предметом у 10% хлопців і 25% у дівчат, у десятому класі - у 7% хлопців і 41% дівчат. Таким чином, у хлопців з роками навчання інтерес до художньої літератури зменшується, у дівчат навпаки. Частково це пояснюється професійною орієнтацією учнів. Є також свої особливості у розвитку художньої культури студентів з міських і сільських шкіл.
Тож, спілкуючись із твором художньої літератури, студенти повинні бути максимально уважними, читати вміло, кваліфіковано, проникати глибоко у суть книги, повсякчас розвивати уяву для повного осягнення непростого художнього слова.
Висновок
У своєму житті людина зустрічається з багатьма книгами. А серед них значне місце посідає художня література, до якої людина звертається у часи радості та смутку, тоді, коли потребує поради або естетичної насолоди.
Дуже важливим у спілкуванні людини і книги є двосторонній діалог автора і читача, що здійснюється за допомогою художнього слова. І сприймання літератури визначається як об'єктивним , так і суб'єктивним складом - читач сприймає книгу крізь призму власного досвіду - що є характерним саме для белетристики.
Добре розвинена уява сприяє повноцінному осягненню студентами художнього твору. У їх свідомості яскраво постають змальовані автором картини, події твору. Тому людині з недостатньо розвиненою уявою досить важко читати художню книгу.
Одне із важливих передумов осмисленого читання - вміння мислити художніми образами. Нерівномірність мислення наочно-образними компонентами пояснюється механізмами співвідношення у різних студентів першої і другої сигнальних систем (за вченням І.П. Павлова). А ще не слід забувати про різницю у характері відтворюючої уяви, емоційної вразливості, пам'яті, розвитку тощо.
Отже, читаючи, головне - подолати наївний реалістичний підхід, сприймати умовність художньої форми, поетичний домисел, уявляти прочитане в образах.
Список використаних джерел:
1. Антонов А.В. Сприймання та розуміння тексту. - К.: Знання, 1977. - 48с.
2. Загальна психологія: Підруч. для студ. вузів/С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко. - Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704с.
3. Макарова Л.І. Основи психології і педагогіки . - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 116с.
4. Молдавская Н.Д. Опыт изучения читательского восприятия старших школьников//Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа. - Л., 1972. - С. 28-56.
5. Неділько В.Я. Методика викладання української літератури в середній школі: Підр. для студ.ун-тів і пед. ін-тів. - К.: Вища школа, 1978. - 248с.
6. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 154с.
7. Пасічник Є.А. Українська література в школі. - К.: Рад. школа, 1983. - 319с.
8. Психологія: Підручник/ Ю.Л.Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін. - К.: Либідь, 2000. - 558с.
9. Синиця О.І. Особливості сприймання учнями художньої літератури//Література учить жити. - К.: Рад. школа, 1968. - С. 53-65.
10. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі: Метод. посіб. для вчителя . - К.: РВЦ Проза, 1995. - 255с.
11. Чепелева Н.В.Психологія читання тексту студентами вузів. - К.: Либідь, 1990. - 100с.
12. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник. - Х.: Прапор, 2004. - 640с.
13. Якобсон П.М.Психология художественного восприятия. - М.: Искусство, 1964. - 86с.
Loading...

 
 

Цікаве