WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості соціального становлення сучасної молоді - Реферат

Психологічні особливості соціального становлення сучасної молоді - Реферат

людини до змістовного відображення психічних явищ, розуміння власних можливостей при реалізації прав і свобод в конкретній політичній системі. Специфіка сучасного стану суспільства впливає на характер-ціннісно-нормативної системи, викликаючи такі ознаки як послаблення, розхитаність та детермінуючи її нечіткість, цільову невизначеність, суперечливість, відносність етичних оцінок.
- адаптації; що виражає потребу людини в пристосуванні до мінливого людського середовища, умов здійснення (виконання) її прав та владних повноважень. У кризовому суспільстві, коли спостерігається послаблення ціннісно-нормативної системи, свідомість характеризується нечіткістю, невизначеністю, що викликає у громадян стан болісної адаптації до нинішніх умов, котрий супроводжується психологічними "захворюваннями": депресіями, хронічними стресами, неврозами. Соціологічні опитування населення країни показують зростання відсотка тих, хто бажає сильної влади у державі. Межі між нормою та патологією розмиваються, аномія стає нормою в суспільстві.
Пізнавальною, на наш погляд, виступає класифікація моделей соціальної адаптації особистості до вироблених в суспільстві культурних норм залежно від того, чи визнають люди пануючі цінності та дотримуються правил досягнення ціннісних благ, запропонована Р. Мертоном. Використовуючи зазначену класифікацію, можна визначити основні моделі адаптації, характерні для сучасного українського суспільства. Так, інноваційна модель адаптації, яка характеризується тим, що особистість приймає цілі спільності; але намагається їх досягти незвичайними, можливо неприйнятними засобами, розповсюджена в нових переделітних стратах сучасного українського суспільства, яких відрізняє "досягнена" мобільність, пов'язана з наживою (згідно знаменитого вислову "мета виправдовує засоби").
Наступна модель соціальної адаптації - ритуалізм - виявляється в тому, що людина не визнає цілі та цінності свого суспільства, але дотримується "правил, гри" та поводить себе відповідно до уявлень про припустимі засоби їх досягнення. В нашому суспільстві зазвичай це "сімейна карма" дітей із шару української інтелігенції. Серед молодої генерації нашого суспільства досить широко розповсюджена модель соціальної адаптації - есксипизм, яка характеризується відкиданням домінуючих цілей та приписаних суспільством засобів їх досягнення, виявляється у віддаленні від соціальної реальності в свої екстравагантні світи. Цю модель часто називають "моделлю паралельного існування", визнанням власної чужості і неможливістю протистояти стереотипам, що склалися в суспільстві. Значній частині громадян властива конформна модель адаптації, яка розкривається в тому, що особистість приймає цілі даної культури та суспільства і намагається здійснити їх легальними, запропонованими засобами. Розглядаючи питання адаптації, слід зазначити, що дослідники Т. Адорно, К. Хорні та інші неомарксисти й неофрейдисти дійшли парадоксального висновку: "нормальна" особистість сучасного суспільства - це невротик. Розпад системи спільностей, де були загальноприйнятими сталі цінності викликав те, що в наш час будь-яка соціальна роль людини змушує її "грати" в новій системі цінностей, переваг, стереотипів (перебуваючи вдома, на роботі, в транспорті, в кав'ярні, в магазині людина весь час змінює соціальні "маски"). При цьому її Super - EGO (нормативна структура особистості, совість, мораль, значима традиція) набуває форми розмитої, плюралістичної. - соціалізації, що характеризує набуття людиною певних навичок та властивостей, які дозволяють їй реалізовувати в тій чи іншій системі влади свої громадянські права, політичній функції та інтереси. В сучасному українському суспільстві, коли деякі функції політичної культури послаблені, соціалізація втрачає свій орієнтир. У значної кількості громадян України спостерігається невизначеність політичного вибору, що часто пов'язується з не інформованістю і частково пояснює політичний інфантилізм, в тому числі - серед молоді. Подібні ситуація небезпечна для внутрішньополітичного життя, оскільки легітимне усвідомлення соціального світу є нестійким, хистким і залежним від випадкових впливів. З цього приводу слід зазначити, що для сучасного суспільства характерний більш значний вплив стихійної соціалізації населення, і молоді зокрема, ніж цілеспрямованої. Як стверджують результати соціологічних досліджень, молода частина населення України основну інформацію про політику, політичні відносини отримує із джерел, які важко або цілком неможливо контролювати - це газети, журнали, телебачення. - інтеграції (дезінтеграції); одним із завдань політичної культури в Україні є збалансування інтересів різних груп, що забезпечуватиме можливість співіснування їх в рамках політичної системи, збереження цілісності держави та її взаємовідносин із суспільством в цілому;
- пізнавальна функція, що озброює знаннями, необхідними для успішної діяльності в сфері політики, для формування кожною людиною своєї особистої компетентної думки з питань політики й політичного життя. Особливе значення тут мають знання політичних і правових норм, законів країни, політичних принципів, способів політичного управління суспільством, структури й функцій політичної системи тощо. В Україні це питання вкрай актуальне і потребує вирішення на державному рівні, про що більш детально йдеться далі;
- нормативно-регулююча функція, котра виявляється в прямому або опосередкованому впливі на поведінку людей та організацій щодо сприйняття ними політичних подій, оцінки існуючих політичних систем та їх окремих політичних елементів, політичних діячів, посадових осіб апарату управління, а також впливу на процес підготовки та прийняття політико-управлінських рішень і т.п. Якщо ці рішення приймаються відповідно до існуючої в суспільстві (домінуючої) політичної культури, то це надзвичайно позитивно впливає на всі процеси політичного життя;
- виховна функція, яка виявляється в тому, що політична культура сприяє інтелектуальному розвитку особистості, розширенню його кругозору за рахунок набутих політичних знань. Особливо сильний виховний на особистість спостерігається тоді, коли засвоєння знань пов'язується з формуванням стійкого інтересу до соціального життя, виробленням певних установок на суспільно-політичну діяльність, у підвищенні соціальної активності особи, визначенні нею свого місця і ролі в житті суспільства.
Реалізацію функцій соціально-психологічної ідентифікації можна звести до такої формули: одержання соціально-психологічних орієнтирів перетворення цих знань у внутрішні переконання людей, класу, соціальної групи - перетворення переконань в адекватні їм практичні дії.
Використана література:
1. В.И.Гарбузов. Человек - жизнь - здоровье. - СПб, 1995.
2. Социология: наука об обществе: учебное пособие. - Харьков, 1997.
3. Фридман Л.И., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение. 1991.
4. Социальная психология. Под ред. Предвечного Г.П., Шерковина Ю.Н. - М.: Политиздат. 1975.
Loading...

 
 

Цікаве