WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості соціального становлення сучасної молоді - Реферат

Психологічні особливості соціального становлення сучасної молоді - Реферат

дослідників, сьогодні є проблема психологічних особливостей етнічних груп.
Останнім часом у широкому науковому обігу з'явилися поняття "національний характер", "національна самосвідомість", "менталітет нації". Всі вони, по суті, еквівалентні такому поняттю як "психічний склад нації". В рамках саме цього наукового підходу пропонується проаналізувати проблему психології великих етнічних груп, тут розрізняють два напрями:
а) найбільш стійкі ознаки - психічний склад (національний, або етнічний характер, темперамент, а також традиції та звичаї);
б) емоційну сферу (національні, або етнічні почуття).
Основною сферою проявів національного характеру є різного роду діяльність. Тому в проведенні досліджень з даної тематики слід пам'ятати, що не може бути народів "добрих" чи "менш добрих" чи з якимись іншими надзвичайними специфічно вираженими рисами. Такий підхід був би помилковим і поверховим, адже кожна національна група в своєму середовищі має безліч різноманітних представників. Не можна абсолютизувати також типові риси національного характеру, тому що тут відбувається взаємозв'язок і взаємозалежність не тільки національних, але й соціальних факторів. Саме тому в спеціальному документі ЮНЕСКО з цього приводу зазначено: "при рівних культурних можливостях для реалізації своїх потенцій середні досягнення членів кожної етнічної групи приблизно однакові". Цим самим знімається проблема якихось "чистих етнічних груп" і закривається дорога проявом агресивного націоналізму та шовінізму. Аналіз психологічних характеристик великих соціальних груп приводить до постановки принципово важливого для соціальної психології питання: яким чином елементи загальної психології "взаємодіють" з психікою кожної окремої людини, яка входить в таку групу (як то -молодь?) Дослідження того, як соціальний досвід групи, відображений в елементах її психології, "доводиться" до індивіда, не може бути виконано без участі малої групи. В рамках соціального класу, нації, професіональної групи люди об'єднуються в найрізноманітніші малі групи, створені по найрізноманітнішим причинам.
Самореалізація особистості. Потреба особистості в самореалізації
Відомо, що найбільш повне розкриття здібностей людини можливо лише в суспільне значимій діяльності. Причому важливо, щоб здійснення цієї діяльності трансформувалося не тільки ззовні (з суспільством), але і внутрішньою потребою самої особистості. Діяльність особистості в цьому випадку стає самодіяльністю, а реалізація її здібностей у даній діяльності здобуває характер самореалізації.
З.Фрейд був одним з перших, хто спробував побачити в домінантних інстинктах людини потреба в самореалізації. Самореалізація, по 3. Фрейдові, локалізується в несвідомому шарі людської психіки і виявляється в "прагненні до задоволення", властивій людині з народження. Цієї інстинктивної потреби в самореалізації протистоять нав'язані суспільством імперативні вимоги культури (норми, традиції, правила і т.д.), основна функція яких складається в цензурі за несвідомим, у придушенні інстинктивних потреб.
Чимало сторінок присвячує характеристиці потреби в самореалізації 3. Фромм. Він зв'язує її з потребами людини в ідентифікації і цілісності. Людина, відзначає Фрейд, відрізняється від тварини тим, що він прагне вийти за межі безпосередніх утилітарних запитів, хоче знати не тільки те, що необхідно йому для виживання, але і прагне пізнати сенс життя і сутність свого "Я". Ця Самореалізація досягається індивідом за допомогою вироблюваної їм системи орієнтацій у спілкуванні з іншими людьми. "Ідентизація" і є те "відчуття", що дозволяє індивіду з повною підставою сказати про себе як про "Я", і соціальне середовище активно впливає на цю потребу. Потреба в самореалізації, по Фромму, є екзистенціальна потреба - психічний стан, вічне і незмінне у своїй основі. Соціальні умови здатні змінити лише способи її задоволення: вона може знайти вихід у творчості й у руйнуванні, у любові й у злочині і т.д.
Для мислителів матеріалістів, не підлягає сумніву, що прагнення людини до самореалізації має не інстинктивне, а філогенетичне її походження і, зобов'язано своїм існуванням "другій людській природі", що містить у собі: а) трудовий спосіб існування; б) наявність свідомості; в) специфічний людський вид взаємин між людьми - спілкування за допомогою другої сигнальної системи. Завдяки цьому людина стала "суспільною твариною". Але соціальне становлення людини супроводжувалося формуванням і такій фундаментальній, суто людській потребі - прагнення до відособлення. Саме прагнення до відособлення, що стало можливим на визначеній історичній ступіні розвитку суспільства, з'явилося передумовою розвитку людської індивідуальності, а отже і потреби в самореалізації. Таким чином, звідси випливає, що потреба, прагнення до самореалізації - родова потреба людини.
Особливість потреби в самореалізації полягає в тому, що задовольняючи її в одиничних актах діяльності (наприклад, написання роману, створення художнього твору) особистість ніколи не може задовольнити її цілком.
Задовольняючи базову потребу в самореалізації в різних видах діяльності, особистість переслідує свої життєві цілі, знаходить своє місце в системі суспільних зв'язків і відносин. Було б грубою утопією конструювати єдину модель самореалізації "взагалі". Самореалізації "взагалі" не існує. Конкретні форми, способи, види самореалізації в різних людей різні. У полівалентності потреб в самореалізації виявляється й находить відображення людська індивідуальність.
От чому, говорячи про всебічну і гармонічно розвитій особистості, потрібно підкреслювати не тільки багатство і всебічність її здібностей, але і (що не менш важливо) багатство і різноманіття потреб, у задоволенні яких здійснюється всебічна самореалізація людини. Як один з напрямків соціально-психологічного становлення молоді можна виділити акценти диференціації психіки молоді, що реалізуються за допомогою певних функцій . Серед найважливіших можна виділити такі:
- ідентифікації, що розкриває постійну потребу людини в розумінні своєї групової належності (відповідності і виробленні придатних для себе засобів участі при вираженні та відстоюванні інтересів даної спільноти. Трансформація політичної системи, що спричиняє глибоке навантаження на психіку людей яку ми спостерігаємо в Україні сьогодні, неминуче породжує кризу ідентичності, скасовує одні ідентифікаційні практики і потребує нових. Нестабільність, яка притаманна для нашого суспільства, породжує велику кількість людей, соціальний тип яких не співпадає з нормативною особистістю (Р. Лінтон) - та особистість, риси якої найкращим чином виражають дану культуру. Без сформованої ідентичності, як то соціальної, національної, особистісної, людина випадає з системи соціальних координат, її підхоплює швидкоплинний потік подій, що спричиняє хаотичний пошук необхідного захисту, який нерідко виливається в агресію, протиправні вчинки, прагнення"сильної руки", ностальгію за "світлим минулим".
- орієнтації, що характеризує прагнення
Loading...

 
 

Цікаве