WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості розвитку ''Я-концепції'' майбутнього психолога - Курсова робота

Психологічні особливості розвитку ''Я-концепції'' майбутнього психолога - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні особливості розвитку ''Я-концепції'' майбутнього психолога
?
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ І. "Я-концепція" особистості як психологічна проблема у вітчизняній та зарубіжній літературі
РОЗДІЛ ІІ. Психологічні особливості розвитку "Я-концепції" в юнацькому віці
РОЗДІЛ ІІІ. Основні детермінанти формування самосвідомості в юнацькому віці
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Становлення української державності та побудова громадського суспільства, реформування школи на сучасному етапі відкрили широкі можливості для розвитку освіти, орієнтованої на людину, націю, пріоритети духовної культури, які визначають основні напрямки навчально-виховного процесу. Стрижнем сучасного виховного процесу є виховання життєвої позиції людини, становлення її як громадянина своєї держави, як особистості з позитивною "Я-концепцією".
У сучасних умовах доречно говорити про перехід до особистісно-орієнтованої моделі освіти, згідно з якої дитина - мета і цінність процесів навчання та виховання, центр, довкола якого обертаються усі їхні засоби. Саме це і обумовлює актуальність вибраної нами теми. Адже, формування самосвідомості в юнацькому віці має своє завершення в усвідомленні ними свого місця в житті, в праці, суспільстві, визначення життєвого шляху, в усвідомленні себе майбутніми активними діячами суспільного розвитку.
Свій внесок у дослідження проблематики "Я - концепції" в юнацькому віці зробили: Г.С.Абрамова, Р.Бернс, І.Д.Бех, А.А.Бодальов, Е.І.Головаха, І.В.Дубровіна, І.С.Кон, Г.Крайг, І.Ю.Кулагіна, Ю.А.Міславський, А.В.Мудрик, В.С.Муліна, А.В.Петровський, Ф.Райс, Х.Ремшмідт та ін; в певній мірі в них вивчалось і питання впливу соціальної ситуації на формування "Я-концепції" індивіда юнацького віку.
Об'єкт дослідження - процес становлення особистості майбутнього психолога.
Предмет дослідження - розкриття психологічних особливостей розвитку "Я-концепції" особистості майбутніх психологів в умовах навчання у вищому навчальному закладі.
Мета дослідження - виявлення основних чинників формування "Я-концепції" в ранньому юнацькому віці майбутніх психологів.
Як відомо, в 15-21 років фізіологічне і психологічне формування особистості ще остаточно не завершено. У цьому віці триває інтенсивний розвиток розумової діяльності індивіда - він стає здатним сприймати і переробляти порівняно великий обсяг інформації. У нього ускладнюються психологічні та етичні стосунки з товаришами і дорослими. Відбувається швидкий розвиток самостійного мислення, проте, це ще не означає достатньої громадянської зрілості та досвідченості. У громадських, сімейних, інтимних стосунках юнаки та дівчата ще намагаються наслідувати дорослих, проте, водночас, у них швидко з'являються критичні погляди на життя, поведінку людей, на самих себе.
Тому, в основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що соціальна ситуація розвитку майбутнього психолога є одним із основних чинників формування "Я-концепції". Для досягнення поставленої мети та перевірки правильності висунутої гіпотези було визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз психологічної літератури щодо змісту, структурної будови та особливостей формування "Я-концепції" в ранньому юнацькому віці.
2. Виявити психологічні та соціальні детермінанти становлення "Я-концепції" особистості досліджуваного вікового періоду.
РОЗДІЛ І. "Я-концепція" особистості як психологічна проблема у вітчизняній та зарубіжній літературі
Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість. Свідомість - це відображення у психіці людини ідеальних образів дійсності, своєї діяльності, самої себе. Усвідомлення людиною світу зводиться до відображення лише зовнішніх об'єктів. Фокус свідомості може бути спрямований й на його власну діяльність, його внутрішній світ. Таке усвідомлення людиною самої себе отримало в психології статус особливого феномена-самосвідомості.
На відміну від свідомості самосвідомість орієнтована на осмислення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, своєї позиції в суспільстві. Якщо свідомість є знанням про іншого, то самосвідомість-знання про самого себе. Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то об'єктом самосвідомості є сама особистість. У самосвідомості вона виступає і як суб'єкт, і як об'єкт пізнання.
Більшість психологів [4;5;8;14;15;18] дотримуються думки, що продуктом діяльності самосвідомості є "Я-концепція" чи "Я-образ", проте не однаково підходять до визначення цих понять. В сучасній психологічній науці тлумачення понять "Я-образ" та "Я-концепція" дуже часто носять синонімічний характер. Зокрема, Х.Ремшмідт [14], І.С.Кон [3;4;5] та Ф.Райс [13] ототожнюють поняття "Я-концепції" та "Я- образу", вважаючи змістовно неможливим їх відокремлення.
Дещо інший підхід до проблем співвідношення понять "Я-концепція" та "Я-образ" у Р.Бернса [1], який вважає, що термін "Я-образ" чи "картинка Я", які досить часто зустрічаються в психологічній літературі як синоніми "Я-концепції", недостатньо передають динамічний, оцінній, емоційний характер уявлень про себе (тобто "Я-концепцію" індивіда). Р. Бернс пропонує вживати терміни "образ Я" та "картинка Я" для позначення лише когнітивної складової "Я-концепції".
Серед недавніх досліджень з цього приводу привертає до себе спроба Я.О. Гошовського [10], розділити такі фундаментальні поняття, як "образ Я" та "Я-концепція". Автор розглядає "образ Я" як результат (продукт) суб'єктивного відображення людиною самої себе і виділяє в ньому три аспекти:
1) когнітивний - систему уявлень і знань особистості про себе;
2) емоційно-оцінний - емоційна оцінка своїх уявлень і знань індивіда про себе, емоційне ставлення до себе;
3) поведінковий (регулятивний) - поведінкова реакція.
Я.О. Гошовський вважає, що "Я-образ", "Я" та "Я-концепція" є похідними від соціального досвіду й онтогенезу особистості та залежить від її ідентифікації з певною соціальною групою.
Не заперечуючи інших підходів до проблеми співвідношення та вживання понять "Я-образ" та "Я-концепція", ми в своєму досліджені будемо дотримуватись підходу Р. Бернса та його послідовників, який імпонує нам своєю переконливістю та логічністю.
Р. Бернс у своїй монографії "Розвиток Я-концепції і виховання" [1] визначає поняття "Я-концепції" як сукупність уявлень та установок індивіда, спрямованих на себе, в поєднанні з їх оцінкою. "Я-концепція" може бути позитивною чи негативною. Позитивною "Я-концепцію" прийнято пов'язувати з позитивним ставленням до себе, самоповагою, прийняттям себе, адекватною самооцінкою, відчуттям власної цінності. Якщо відмічається негативне само ставлення, неадекватна самооцінка, неприйняття себе, відчуття власної неповноцінності, то мова йде про негативну "Я-концепцію".
Подібне визначене "Я-концепції" зустрічається і в психологічномусловнику за редакцією А.В.Петровського та М.Г.Ярошевського [13]. "Я-концепція", на їх погляд, це відносно стала, в меншій чи більшій мірі усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе. На основі цієї системи індивідом складається взаємовідносини з іншими людьми та ставлення до себе. "Я-концепція" виступає цілісним, не без внутрішніх протиріч, образом власного "Я", що є установкою по відношенню до самого себе.
До структури "Я-концепції" відносяться:
1) "образ Я" - уявлення індивіда про себе (когнітивна складова);
2) самооцінка - ефективна оцінка цього уявлення (емоційна-оцінна складова);
3)
Loading...

 
 

Цікаве