WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в сучасних умовах - Курсова робота

своєрідність, яка полягає у зосередженні на певному предметі думок, помислів особи, виникнення прагнення ближче ознайомитись з предметом,глибше в нього проникнути, не випускаючи з поля зору. Вчений підкреслює двобічність характеру інтересу. "Інтерес - пише він, - набуває характеру двобічного відношення. Якщо мене цікавить який-небудь предмет, це значить, що даний предмет для мене цікавий"?30?.
У своїх дослідженнях М.Ф.Добринін, розглядаючи проблему виховання в учнів інтересу, виходить з позиції цілісності особистості. Він підкреслює, що інтерес не відноситься до певної окремої сфери особистості, а є синтетичним утворенням, тобто включає в себе розумову діяльність, почуття, волю тощо ?3?.
Стосовно структури інтересу, такої ж позиції дотримуються Н.О.Бєляєва, Т.Г.Єгоров, М.Д.Левітов, О.І.Киричук та інші дослідники. При цьому Т.Г.Єгоров вважає, що інтерес - це ставлення особистості до предметів, явищ життя, яке характеризується емоційним забарвленням і прагненням пізнати ці предмети і явища ?4?.
Таким чином, проведений аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що інтерес має складну психологічну структуру, чим обумовлено значення його впливу на розвиток особистості людини, в першу чергу - на її активність. Його не можна віднести до окремих психічних процесів. Інтерес можна визначити, насамперед, як емоційно забарвлене ставлення особистості до предметів і явищ навколишньої дійсності, як спрямованість людини на певний об'єкт чи певний вид діяльності (у тому числі професійної), обумовлену позитивним ставленням до такого об'єкту чи виду діяльності.
В.І.Іванов пропонує класифікувати інтереси за об'єктами та видами діяльності, за ступенем розвитку того чи іншого інтересу. За першою ознакою він виокремлює інтереси професійні, суспільно-політичні, інтелектуальні, естетичні, спортивні. За другою ознакою автор розрізняє інтерес-захоплення, ізольований, частковий, вузький, широкий, узагальнений, неконцентрований, глибокий, спеціалізований та індивідуальний інтереси.
Охоплюючи всі сторони діяльності особистості, інтереси можуть бути дуже різноманітними. Перш за все вони відрізняються за своїм змістом, оскільки належать до різних галузей пізнання та діяльності: інтерес до математики, хімії історії і таке інше; інтереси наукові, спортивні, музичні тощо. Крім того інтереси розрізняють за якісними психологічними характеристиками: дієві - не дієві, стійкі - не стійкі, глибокі - поверхневі, активні - пасивні, безпосередні - опосередковані, сильні - слабі [4].
Кількість об'єктів (предметів, явищ, видів діяльності тощо), які викликають у людини інтерес, характеризуються його об'ємом. Проте, із множини інтересів в залежності від ряду факторів, в тому числі - вікових особливостей розвитку особистості, виділяється центральний інтерес та провідні інтереси в окремих видах її діяльності. Так, період навчання у старших класах співпадає за часом з виникненням перед школярами проблеми подальшого життєвого, зокрема - професійного шляху.
Вибір професії передбачає проходження певних етапів вікового розвитку, який полягає у переході від безпосереднього, імпульсивного прийняття відповідного рішення до вибору, що базується на співставленні сукупності значущих зовнішніх та внутрішніх факторів [9, 13].
Зміни психологічних аспектів у процесі вибору професії обумовлені не лише розвитком та становленням особистості учня, але й зміною його соціального статусу. В старших класах для більшості учнів проблема вибору майбутньої професії вже набуває актуальності та соціальної значущості: наближається закінчення навчання, постає питання про визначення свого місця в суспільстві, зокрема в трудовій діяльності. При цьому, такі дослідники як С.П.Крягжде, Є.М.Павлютенков, Д.О.Тхоржевський, Є.О.Фарапонова, П.А.Шавір та інші вважають, що вибір старшокласниками майбутньої професії в багатому визначається особливостями розвитку їх професійних інтересів.
Для визначення теоретичних підходів до сутності професійних інтересів та їх функціональної природи необхідно виявити динаміку розвитку інтересу. Такі дослідники як Є.Я.Буркіна, А.Г.Здравомислов, Н.В.Іванчук вважають інтерес об'єктивно-суб'єктивною категорією, яка фіксує перехід із сфери буття в сферу свідомості. На їх думку, інтерес охоплює перехід об'єктивного в суб'єктивне, а суб'єктивного - в поведінкові акти. Розширення кола інтересів є обов'язковою умовою розвитку особистості і формою прояву її духовності. Інтерес являє собою динамічний аспект свідомості людини, що перетворює знання про об'єкт в прагнення оволодіти ним ?5, 14?.
Як стверджує С.Л.Рубінштейн, формування інтересу здійснюється від мало усвідомленої емоційної привабливості до усвідомлення об'єктивної значимості. Він вважає, що чим вище рівень свідомості, тим більшу роль в інтересі грає усвідомлення об'єктивної значимості тих завдань, у які в своїй свідомій діяльності включається людина. При цьому автор відмічає обов'язковість емоційного забарвлення інтересу, без якого втрачається його специфіка ?20?.
Велике значення має обґрунтована Г.І.Щукіною диференціація інтересу в основу якої покладено зв'язок пізнавальних інтересів з рівнем знань учнів. Вона виділяє три групи інтересів - аморфні, широкі та стрижневі. Аморфні інтереси характеризуються невизначеністю привабливості предмета, відсутністю прагнення поглибити свої знання і вийти за межі шкільного навчання; широкі - прагнення учнів до вирішення пізнавальних задач, які охоплюють широке коло знань, що виходять за рамки шкільних програм та відзначаються бажанням оволодіти цими знаннями; стрижневі - цілеспрямованістю особистості і відносно вузькою спрямованістю на предмет поряд з високою активністю і практичною діяльністю. Стрижневий інтерес є визначальним, оскільки виступає у ролі провідного мотиву і може впливати на спрямованість особистості ?26?.
Необхідність подальшого розширення досліджень проблем пізнавального інтересу у професійному виборі пояснюється тим, що в сучасних умовах для більшості школярів характерним є неусвідомлення і нестійкість інтересів, схильність до репродуктивної діяльності, відсутня ініціативність та прагнення до особистих досягнень. Це негативно позначається на особистих досягненнях у навчанні та самовизначенні, у тому числі професійному. Низький рівень пізнавальних інтересів учнів можна пояснити одночасною дією багатьох інтересів.
Аналіз психологічних та педагогічних досліджень показує, що пізнавальний інтерес учнів залежить від таких показників: рівня та якості їх загальних знань; сформованості способів розумової діяльності; ставлення учнів до вчителів; ставлення учнів до конкретного предмета, що вивчається тощо.
На інтерес як динамічну категорію, у процесі розвитку якого підвищується його стійкість, вказує Н.М.Бібік. З ситуативного, випадкового, обмеженого окремими емоційними реакціями на конкретну ситуацію, він стає стабільним, змінюється його глибина: від інтересу до яскравого
Loading...

 
 

Цікаве