WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості профорієнтаційної роботи із старшокласниками в сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні особливості профорієнтаційної роботи із старшокласниками в сучасних умовах - Курсова робота

особливостями прояву її психічних функцій, з її потребами, домаганнями, інтересами, зі сформованою (за допомогою профінформаційної роботи) профорієнтаційною позицією. В основі такої позиції - спрямованість особистості на самостійне вирішення проблеми власного професійного самовизначення.
Спостереження за процесом навчальної діяльності учнів і оцінка результатів його діяльності як методи шкільної профконсультації стають прогностичними тоді, коли розглядається й оцінюється в основному, успішна діяльність учня. В іншому випадку вчитель профконсультант використовує додаткові методи - бесіду, виявленняактуалізованих на даний час інтересів учня, цього ставлень й установок, намірів, використовує педагогічний експеримент, аналіз педагогічного впливу на учня. І це допомагає вчителю не лише скласти своє враження про психологічні особливості учнів у профконсультаційному плані, а й виявити істині причини його неуспішності з якогось виду навчальної праці.
Зі спеціальних профконсультаційних методик учитель може успішно використовувати ті, що розроблені Є.Климовим, а також групу анкетних методик, розроблених Б.Федоришиним, йдеться про методики виявлення й оцінювання загальних інтересів особистості (навчальних, побутових, спортивних, педагогічних тощо), професійних інтересів, професійної спрямованості і професійних намірів, комунікативних і організаторських схильностей.
Третій структурний елемент професійної орієнтації - професійний добір - визначається як система роботи з надання порад і допомоги людині щодо прийняття нею рішення про такий вибір конкретного виду професійної діяльності, який би максимально відповідав суб'єктивним і об'єктивним умовам професійного самовизначення, перспективам подальшого розвитку даної особистості та її успішній реалізації в професійній діяльності.
Часто профдобір збігається з функціональною частиною профконсультації. Такий збіг визначається спільністю методик, що застосовуються в цих двох системах. Але виділення системи профдобору в окремий структурний елемент професійної орієнтації необхідне через специфічну мету професійного добору. Його метою є не підготовка учня до професійного самовизначення з відстроченим фіналом, а саме цей фінал, тобто вирішення питання про реалізацію професійного самовизначення.
Вводячи поняття професійний добір у систему понять професійної орієнтації, ми розкриваємо його як процес добору професії для людини такої професії, що найбільшою мірою відповідає інтересам особистості цієї людини. Система профдобору є органічною складовою системи професійної орієнтації та її фінальною частиною. За своїм змістом і своєю метою профдобір протистоїть профвідбору. Йдеться про зіставлення двох полюсів; на одному - люди, на другому - професії. У разі профдобору це зіставлення полюсів набуває такого змісту: з одного боку - конкретна людина з її інтересами, потребами, домаганнями, з іншого боку - множина професій, з яких потрібно виділити (підібрати) одну, що найбільш відповідає інтересам особистості, а всю решту відсіяти, У разі ж профвідбору з одного боку розташована конкретна професія зі своїми вимогами до психологічної сфери особистості, з іншого - певна множина людей, з якої потрібно вибрати лише тих, хто задовольняє вимогам даної професій, а всіх інших людей відсіяти. Тобто, у першому випадку фільтруються і певною мірою дискримінуються професії, у другому - фільтруються і дискримінуються люди.
Взаємний зв'язок між профінформацією, профконсультацією і профдобором у системі профорієнтаційної роботи має певні особливості, що випливають із завдань і логіки побудови навчально-виховного процесу. Тільки за цих умов стає можливим підібрати для людини такий вид професійної діяльності де особистість максимально реалізує свої здібності. У такому разі людина має великі шанси на отримання задоволення від самого процесу й результату праці яку виконуватиме як фахівець.
§ 6. Місце і роль профільних класів, ліцеїв та коледжів у підготовці конкурентно спроможного на ринку праці випускника
Зростання значущості професійної орієнтації нині пов'язане з такими реаліями, як введення в сучасних загальноосвітніх школах профільних, професійно спрямованих програм навчання, підготовка учнівської молоді в ліцеях і коледжах до фахової діяльності, прагнення професійної школи зробити свого випускника конкурентне здатним на ринку праці тощо.
У проекті Концепції профільного навчання в старшій школі ("Освіта України" №42 - 43 від 10 червня 2003 р.) наголошується на тому, що своєчасне виявлення професійних інтересів і якостей школярів на етапі до профільної підготовки сприяє ранньому професійному становленню особистості. Розумова, комунікативна та практична діяльність у поєднанні дають ефект цілісного, гармонійного розвитку. Підлітки намагаються обирати професію яка відповідала б сформованим у них уявленням про себе. Стверджуючись у професії, що відповідає їхній "Я -концепції", підлітки досягають само актуалізації. Вони роблять те, що, на їхню думку, може принести їм задоволення та максимально сприяти особистому зростанню.
Перед педагогічним колективом школи постає завдання стимулювати розвиток в учнів тих психологічних характеристик (особливостей), які за своєю сутністю є передумовами успішного професійного навчання й успішної професійної діяльності в най ближньому майбутньому. Але для цього потрібно насамперед визначитися зі змістом професійно значущих індивідуальних особливостей особистості кожного школяра, а також із можливостями, умовами й напрямками їх розвитку. Потрібно також визначитись із диференціацією учнів за їх професійно значущими особливостями під час розподілу цих учнів за профілями навчання.
При організації навчання в профільних класах треба враховувати, що багато сучасних професій вимагають від людини максимальної мобілізації інтелектуальних можливостей. Тому однією з задач покращення навчання і виховання є формування в учнів культури мислення і творчих здібностей.
Культура мислення - це організація та оптимізація своєї розумової діяльності в розв'язанні різноманітних проблемних ситуацій та вміле застосування знань.
Сучасна людина має бути всебічно розвиненою, ініціативною, винахідливою, повинна мати значний запас знань, умінь і навичок, щоб бути конкурентноздатною в умовах нестабільності і різноманітності ринкової економіки. У зв'язку з цими змінами сучасна освіта має органічно включити в себе розвиток інтелектуальних здібностей учнів і формування у них культури мислення як необхідної якості ділового потенціалу особистості.
Сама учбова діяльність також ставить все більш високі вимоги до інтелектуальних можливостей людини. Зараз в умовах інформаційного вибуху учням дуже важко сприймати всю наукову інформацію, необхідну для орієнтації у величезному океані нових
Loading...

 
 

Цікаве