WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості профорієнтаційної роботи із старшокласниками в сучасних умовах - Курсова робота

Психологічні особливості профорієнтаційної роботи із старшокласниками в сучасних умовах - Курсова робота

навичок предметної діяльності визначає життєву позицію індивіда в реалізації його професійних намірів, участі перетворення дійсності. Таким чином, сформований світогляд є не просто ланцюжком знань іпрактичних умінь, а системою переконань, що виражають відношення особистості до оточуючого світу.
Крім розвитку інтелектуальних здібностей, формування професіональних інтересів для підлітково-юнацького віку характерні спроби реалізувати себе в різних видах діяльності, захопленнях, заняттях, не пов'язаних з навчанням. У деяких з них вони стають домінуючими, відсувають навчання на другий план і навіть істотно змінюють образ життя. Це частіш за все веде до зниження успішності, виникнення конфліктних ситуацій в школі і дома. Для юнаків актуальним є визначення своєї соціальної орієнтації, вибір майбутнього соціального положення і способів його досягнення. Світоглядний пошук в цьому плані, як правило торкається питання про сенс життя. Це характеризує поведінку людини з позиції її діяльності при якій мотиви, цілі і види діяльності мають свою ієрархію. Домінування тих чи інших потреб, мотивів сприяють формуванню тенденцій поведінки і діяльності особистості, критично оцінюючи себе, свою поведінку, відношення до себе оточуючих особистість визначається в своїх переконаннях, відчуває себе суб'єктом суспільних відношень суспільної діяльності в цілому.
§2. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень
Дослідження життєвих планів молоді, їхніх уподобань і пріоритетів є одним із засобів поліпшення наукової організації профорієнтаційної роботи, підвищення її ефективності. К.М.Варнавських [3] виділяє такі проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень.
1. Слабка інформованість молоді зі світом професій. Привабливими для неї є професії переважно інтелектуальної праці, які вимагають вищої освіти: юрист, економіст, програміст, перекладач, лікар, інженер, вчитель. Певну популярність мають професії, за якими можна працювати в багатьох галузях господарства: бухгалтер, кухар, водій та інші. Така обмеженість професійного світогляду пояснюється тим, що різні ланки суспільного життя (радіо, телебачення, преса), заклади освіти, служби зайнятості не ведуть роботи з професійної інформації.
2. Навіть після закінчення школи багато молоді професійно не визначились, що є наслідком недостатньої роботи з різних напрямків професійної орієнтації (починаючи з незадовільної роботи шкільних психологів), інформації, консультації, відбору.
3. Головними мотивами професійного самовизначення є висока заробітна плата, стабільність; мало цікавить випускників можливість розкриття і застосування своїх здібностей, результати роботи.
4. Існує дисбаланс між професійними намірами молоді і попитом на ринку праці (практично вона не обирає класичних професій у промисловості, будівництві, сільському господарстві, сфері культури.
5. Зазначене вимагає застосування нових прогресивних методів профорієнтаційної роботи в закладах освіти; відновлення посад спеціалістів-профконсультантів, психологів, соціальних працівників, які можуть подавати допомогу юним в питанні професійного самовизначення; розгортання мережі державних агенцій, відділів, профінформації та профорієнтації, де кожний може одержати потрібну інформацію про зміст певної професії, перспективи її здобуття та працевлаштування, пройти психологічне дослідження.
§ 3. Активізація учнів старших класів в професійному самовизначенні
Проблема активізації школярів у професійному самовизначенні є перш за все проблема розвитку їх як активних суб'єктів учбової, трудової діяльності і спілкування. Виходячи з такої постановки понять "активізація", "активність", "суб'єкт діяльності", можна запропонувати наступне розуміння активного професійного самовизначення і прояву активності школярів в процесі перетворення ситуації, що складається в цей період їхнього життя.
Розглядаючи суб'єктну активність старшокласника спрямовану ним на зміну самого себе з метою підготовки до успішного виконання професійної праці, яку він обирає, слід виділити процеси самопізнання власних індивідуальних особливостей, захоплень та інтересів; самооцінювання, тобто зіставлення отриманого в результаті самопізнання уявлення про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей бажаної професії; саморозвитку, тобто дійсного ставлення школяра до самого себе, що базується на уявленні про себе як суб'єкта професійної діяльності [18].
Як активний суб'єкт діяльності, людина не пасивно приймає ситуацію, що склалася, якщо її умови заважають реалізації її професійних планів, а прагне ці умови змінити (подолати труднощі при досягненні поставлених цілей, наполягти на своєму рішенні тощо).
Досягнення вказаних педагогічних цілей може бути здійснено при виконанні певних психологічних і організаторських умов. Тому процес виховання має бути організований як процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії вихователя і вихованця. Лише маючи рівноправну з вчителем позицію, учень отримує можливість реалізувати свою активність, самостійність та ініціативу. Це означає, що на заняття вихованець має право планувати свою діяльність: обирати цілі, засоби, способи їх досягнення тощо. Виховна діяльність при цьому перетворюється на спільну діяльність дорослого і учня і містить в собі два взаємозалежних потоки активності: від вихователя та від вихованця. Дії вихователя ініціюють пізнавальну, емоційно-вольову та комунікативну активність вихованця; активність останнього, в свою чергу, коректує і в певній мірі спрямовує діяльність вихователя.
Для того щоб учень міг реалізувати себе в якості суб'єкта діяльності, необхідно створити умови повної емоційної включеності його в діяльність, організовану на заняттях. І нарешті, в процесі розвитку суб'єктних якостей школяра в деяких випадках виникає необхідність в психологічній корекції неадекватної самооцінки (закріплення оптимістичного ставлення до життя та впевненості в своїх силах). Необхідна спеціальна робота по зменшенню сором'язливості, скутості, підвищеної тривожності. Причому корекція повинна проводитися з орієнтацією на передачу учням засобів самокорекції.
Для розв'язання суто професійних завдань необхідно активізувати самопізнання школярами своїх індивідуальних особливостей; розвивати функцію само оцінювання при зіставленні уявлення про самого себе з уявленням про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей в бажаній діяльності; розвивати в учнях прагнення до саморозвитку. Крім того, важливо навчити школярів аналізувати ситуацію, що склалася в період вибору професії і виділяти умови, що можуть змінюватися.
Проблема активізації школярів в особистісному і професійному самовизначенні є проблема виховання їх як суб'єктів
Loading...

 
 

Цікаве