WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу - Курсова робота

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу - Курсова робота

"абстрактне мислення", "практика") [2].
Тому вагомого значення в сучасній методиці вивчення фізики займає формування в учнів старших класів та студентів природничонаукового (науково-теоретичного) мислення [5], при цьому структура навчального матеріалу, організація та структура навчального процесу повинні відповідати структурі наукової теорії [12].
Науково-теоретичне мислення "в повній мірі реалізує ті пізнавальні можливості, які відкриває перед людиною предметно-чуттєва практика, що відтворює в своїй експериментальній сутності всезагальні зв'язки дійсності,... підхоплює і ідеалізує експериментальну сторону виробництва, спочатку передаючи їй форму предметно-чуттєвого пізнавального експерименту, а потім і експерименту мисленого, який здійснюється у формі понять і через поняття" [7, с.62]. Тобто поняття "як результат узагальненого теоретичного мислення ... служить засобом подальшого пізнання" [12, с.207], є "засобом мисленого відтворення будь-якого предмета як цілісної системи" [7, с.67].
Володіти поняттям означає не тільки знати ознаки предметів та явищ, що охоплені даним поняттям, але і вміти застосовувати поняття на практиці, вміти оперувати ними [6].
Все ж, як зазначається в психології навчальної діяльності, формування понять високого ступеня абстракції без опори на чуттєвий досвід є не більш, ніж маніпулюванням термінами без проникнення в суть явищ, які стоять за поняттями [14]. Тому вивчення фізики без опори на наочність перетворює оперування поняттями і законами у формальні маніпуляції, спричиняє втрату студентами їх реального змісту. Важливим в цьому випадку є представлення фізичних процесів, явищ, їх істотних ознак та зв'язків за допомогою наочності, різних знаково-символічних систем [6], [7], [14]. Одним із видів знаково-символічних систем є моделі, зокрема комп'ютерні, засновані на використанні нових інформаційних технологій навчання. Основні можливості комп'ютерних моделей, методика їх використання та перспективи подальшого застосування описані в [1], [10], [16]
Наочні образи, особливо динамічні, підкріпляють текстову інформацію, що створює додаткові асоціативні зв'язки. Тому внаслідок їх застосування виникають сприятливі можливості для формування поняття шляхом сходження від явища до суті на основі відпрацювання ланцюга "явище" - "схематизація" (відображення на рівні суті) - "кодування" (відображення явища в символах і знаках) -"поняття" [14], що веде до кращого засвоєння фізичних понять, і, в результаті, до розвитку природничонаукового мислення.
Особливе місце в навчальному процесі займає процес розв'язування задач. Так, В.В.Давидов виділяє в структурі навчальної діяльності дві основні лінії компонентів: потреба - задача, мотиви - дії - засоби - операції [7]. Потреба в навчальній діяльності спонукає учнів до засвоєння теоретичних знань, мотиви до засвоєння способів їх відтворення з допомогою навчальних дій, направлених на розв'язування навчальних задач. Тому повноцінне засвоєння теоретичних понять відбувається "в процесі розв'язування учнями навчальних задач" [7, с.169]. Згідно із В.В.Давидовим, "задача - це єдність мети дії і умов її досягнення" [7, с.157]. У такому разі в структурі навчальної діяльності можна виділити дві взаємопов'язані частини - умови задачі та вимоги, які слід задовольнити, виходячи з умов [2], при цьому процес розв'язування фізичних задач визначають як "цілеспрямоване перетворення умов задачі до задоволення її вимогам - отримання результату розв'язування" [2, с.18].
Розв'язування задачі як окремий вид навчальної діяльності передбачає послідовну реалізацію в повному обсязі всіх її характерних частин - орієнтовно-плануючої, виконавчої та контрольно-коригуючої. Відсутність чи недооцінка будь-якої з них не лише негативно відбивається на ефективності самого розв'язування, але й не дозволяє повноцінно реалізувати дидактичні функції задач, ускладнює навчання розв'язуванню задач як окремому виду діяльності. Це вимагає серйозного відношення до розробки оптимальної структури способів розв'язування фізичних задач. Слід зауважити, що способи розв'язування можуть мати різний ступінь узагальнення, тобто бути застосовними до розв'язування одиничних задач (часткові способи розв'язування задач - ЧСРЗ), до сукупності задач одного окремого типу (узагальнені способи розв'язування задач алгоритмічного типу - УСРЗ-АТ) або сукупності класів одного навчального предмету чи декількох предметів (узагальнені способи розв'язування задач евристичного типу - УСРЗ-ЕТ) [2]. При цьому структура УСРЗ відповідає структурі гносеологічного циклу. При "організації процесу розв'язування задач у відповідності до структури гносеологічного циклу в учнів розвивається мислення науково-теоретичного типу [2, с.116].
Тому повноцінне осмислення і узагальнення можливе за умови, що воно використовує теоретичне мислення (зокрема, під час вивчення фізики - науково-теоретичне або природничонаукове мислення) і базується на достатніх наукових знаннях, які дозволяють широко використати порівняння, аналогію і доказовість.
На цьому етапі також здійснюється систематизація навчального матеріалу. Основу систематизації знань складає класифікація фактів, явищ, процесів.
Закріплення навчального матеріалу. Запам'ятовування навчального матеріалу розпочинається з його сприймання і осмислення, але цього не завжди достатньо, щоб студент вільно ним володів. Саме для цього викладач проводить закріплення навчального матеріалу, яке залежить від його кількості і якості, емоційного стану студентів.
Оскільки за різними критеріями виділяють наступні групи видів пам'яті: 1) рухова, емоційна, образна та словесно-логічна; 2) короткочасна (оперативна) та довготривала; 3) мимовільна та довільна; 4) смислова та механічна [13, с.221], то під час вивчення конкретного матеріалу потрібно робити акцент на використанні кількох видів пам'яті. Зокрема, на нашу думку, бажано забезпечити використання студентами під час закріпленнянавчального матеріалу емоційної, образної, словесно-логічної, довготривалої, довільної та смислової пам'яті.
Також під час закріплення матеріалу важливе значення має первинне, поточне і узагальнююче повторення.
До організації повторення ставляться такі вимоги:
- воно має бути цілеспрямованим, мати певну мотивацію;
- має бути правильно розподілене в часі;
- має бути по частинах або в цілому залежне під остаточного результату;
- не повинно допускати механічного запам'ятовування.
Застосування знань, умінь і навичок. Заключним етапом процесу засвоєння знань, умінь і навичок є їх застосування на практиці. Це - здійснення переходу від абстрактного до конкретного. Внаслідок діяльнісного підходу до процесу учіння знання не протиставляються умінням та навичкам як певним діям з певними властивостями, а входять в них як складова частина. Знання не можуть бути засвоєними поза діями студента. Якість знань визначається змістом діяльності, в яку вони входять складовим компонентом. Застосування знань на практиці досягається різноманітними вправами, самостійними роботами, на лабораторних і практичних заняттях, в різних видах повторення, творах тощо. Міцному засвоєнню знань сприяє застосування їх під час розв'язання різних варіативних задач. Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації, учіння, розвитку емоційної сфери студентів, їх самостійності і творчої ініціативи.
У вищих навчальних закладах основними методами навчання є лекція і самостійна робота (форми навчання при цьому - лекція
Loading...

 
 

Цікаве