WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу - Реферат

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу - Реферат

стрижень, який організує і підпорядковує собі всю ієрархічну систему смислових утворень- інші думки, ідеї, положення твору, що її розкривають, уточнюють, аргументують.
Смисловій структурі тексту належить провідна роль щодо його формальної організації. Разом з тим саме через зовнішню сторону автор передає його внутрішню структуру, членуючи текст з цією метою на абзаци, розділи, глави, де розкриває основні думки повідомлення.
Для досягнення успіху в управлінні процесом передачі і засвоєння знань через текст автор має "відчувати" своїх читачів і з допомогою певних засобів цілеспрямовано ознайомлювати їх зі світом науки. Орієнтації в системі теоретичних положень, ідей і фактів наукового тексту сприяє так звана рефлексивна інформація, включення якої в текст дає змогу авторові управляти (що було експериментальне підтверджено) процесом розуміння повідомлення. Вона являє собою авторське роз'яснення, оцінку, коментар і програмує певною мірою "поведінку" читача при смисловому сприйманні тексту - вказує на семантичне значущу інформацію.
Рефлексивний рівень, на думку Н.В.Чепелєвої, об'єднує всю ту інформацію, яка, підвищуючи надмірність повідомлення, дає можливість частково осмислити інформацію, що вже надійшла, зробити правильні здогадки стосовно очікуваного продовження тексту. Рефлексивна інформація, забезпечуючи управління текстом, разом з тим впливає на його цілісність, дає змогу встановити зв'язки між окремими текстовими фрагментами, прогнозує подальший розвиток його змісту, сприяє підвищенню інтересу студента до повідомлення і підтриманню його по ходу читання всього тексту.
Труднощі в осмисленні теоретичнихположень і фактів виникають при відсутності в тексті рефлексивної інформації чи нерівномірному розподілі її у текстовому просторі, перенасиченні нею певних його фрагментів. Однак читач може і самотужки осмислити прочитане, якщо володіє вмінням ставити запитання і знаходити на них відповіді у тексті.
Нагадаємо також, що з метою забезпечення надійності передачі інформації (тобто її стійкості щодо перешкод сприйманий) автори наукових текстів нерідко підвищують релевантну (корисну цілям читання) надмірність повідомлення шляхом уточнень, детальної аргументації з допомогою мовних засобів. Разом з тим, щоб уникнути труднощів при сприйманні занадто деталізованих відомостей, вони вдаються до економії мовних засобів шляхом "переведення" змісту в іншу знакову систему, тобто використовують спеціальну знакову символіку.
На розуміння науково-технічного повідомлення істотно впливає також наявність у його структурі різних форм пред'явлення ілюстративної інформації. Були проведені дослідження, метою яких було порівняльне вивчення форм подачі інформації, що допускають взаємне трансформування. В результаті була виявлена помітна різниця між ефективністю сприймання (ефективність розуміємо як таку, що відповідає двом критеріям - точності й швидкості зчитування) і глибиною розуміння.
4. Методи опрацювання тексту в психології
В психологічній науці багатьма дослідниками прийняті таки методи опрацювання навчального тексту:
1. Усний та писемний переказ тексту.
Показують вміння або невміння читачем структурувати повідомлення, відтворюючи його зміст.
2. Відповіді на запитання за змістом тексту.
При відповіді на запитання студенти можуть орієнтуватися на послідовність викладеного матеріалу в тексті, а можуть і пере структурувати інформацію, що свідчить про включення нових знань в систему набутого досвіду.
3. Складання плану та схеми тексту.
Методика складання плану тексту дозволяє простежити спрямованість студента на опрацювання поверхової або смислової структури повідомлення. Передбачається структурування інформації студентами. При орієнтуванні на смислову структуру тексту студенти прагнуть повніше та глибше зрозуміти матеріал, намагаються пере структурувати текстову інформацію, а це призводить до складання пізнавальних планів та схем. Спрямованість на опрацювання поверхового шару інформації виливається в складання мнемічних планів та схем, які допомагають досить точно та повно відтворити зміст тексту, але не передбачають переструктурування інформації з метою її більш глибокого розуміння, а отже і більш ефективного засвоєння.
4. Узагальнення змісту повідомлення.
Краще осягнути смисл тексту допомагає формулювання основної думки повідомлення. Це сприяє кращому запам'ятовуванню інформації та дозволяє визначити, наскільки правильно, повно, глибоко та адекватно досліджуваний зрозумів текст.
5. Розв'язання психологічних завдань.
Уміння використати вивчений матеріал в навчальній діяльності слугує показником повного та глибокого засвоєння знань. Різні види завдань з психології (проблемні, діагностичні, прикладні, інтерполяційні, екстраполяційні) допомагають студентам підготуватися до практичної діяльності педагога та сприяють розвитку їх творчого мислення.
6. Методика доповнення, яка передбачає відновлення пропущених слів в навчальному тексті.
7. Методика " вичерпування " інформації.
Метод смислового аналізу тексту, розроблений І. Ф. Неволіним, дає змогу подати результати цього аналізу в компактній графічній формі. При цьому в смисловій структурі тексту він вичленує три рівні інформації: теоретичну (теоретичні положення, ідеї), фактологічну (приклади, факти) і рефлексивну інформацію (судження, що виражають оцінку і ставлення автора до теорії і фактів). Рефлексивна інформація, що є фіксацією в тій чи іншій знаковій формі змістовного ставлення автора до предмета аналізу, до труднощів читацького сприймання і розуміння повідомлення, розглядається як центральна ланка управління пізнавальною діяльністю людини.
8. Написання тез.
Таким видом роботи виявляється вміння студентом стисло викладати основні думки тексту.
9. Конспектування.
Конспектування передбачає реконструкцію вихідного повідомлення у відповідності з його смисловою структурою. Правильне конспектування тексту свідчить про володіння такими прийомами опрацювання інформації, як структурування та переструктурування, семантичне звужування та стиснення інформації.
10. Написання анотацій.
Анотація містить
Loading...

 
 

Цікаве