WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

дійсності. На відміну від відчуттів та сприймання, тобто безпосереднього чуттєвого пізнання світу, мислення є не прямим, складним опосередкуванням, узагальненим відображенням дійсності. Маючи своєю основою відчуття, мислення переходить його межі та дозволяє отримати знання про такі властивості, процеси, зв'язки та відношення об'єктивної дійсності, які не можуть бути сприйманими органами чуття.
Специфічним для мислення є розв'язування задач, які містяться в проблемах, гіпотезах, що виникають в пізнавальній діяльності. Розв'язування задачі відбувається на основі раніше здобутих знань. В процесі розумової діяльності відбувається судження, доведення, робляться умовиводи, висновки. Продуктом розумової діяльності є думки, поняття, означення.
Мислення - функція мозку. Своєю фізіологічною основою мислення має взаємозв'язок та взаємодію першої та другої сигнальної систем. Мислення, особливо абстрактне, безпосередньо зв'язане з мовою та мовою як засіб передачі думок.
Слово є носій понять. Що являють собою найвищій продукт мозку, вищого продукту матерії. Поняття є вищім ступенем узагальненого відображення предметів та явищ дійсності в їх зв'язках, відношеннях та опосередкуваннях.
Формування думок та засвоєння знань пов'язані з внутрішньою мовою. Внутрішня мова є засобом не тільки розуміння чужих думок, але і нашого власного мислення, самостійного розв'язання інтелектуальних задач. Воно включається в сам процес народження та становлення думки, являє собою форму її внутрішньої роботи та разом з тим засобом її формування.
При розв'язанні задач з вищої математики, особливо вправ на доведення, внутрішнє мислення відіграє провідну роль.
Розуміння - це процес, в якому розв'язується пізнавальна задача, це і результат пізнавальної діяльності. І процес пізнання, і його результат залежать як від змісту та складності пізнавальної задачі, так і від підготовленості студента до її розв'язання, а також мистецтва особистості, яка керує цим процесом.
В навчальній діяльності знання не завжди даються в готовому вигляді. В багатьох випадках студентам ставляться проблеми, задачі, які потрібно розв'язати, твердження, які необхідно довести. Розв'язання задачі, в тому числі і з вищої математики, являє собою усвідомлений аналіз ситуації, цілеспрямоване оперування елементами ситуації. Спрямовуючим моментом в цьому аналізі, джерелом розумової діяльності є наявність в ситуації суперечності, конфлікту між тим, що є, і тим, чого треба досягти. В процесі мислення аналізується ситуація, тобто відокремлюються ті її сторони та властивості, між якими необхідно знайти певні зв'язки. В ході цього аналізу робиться спроба відповісти на питання: "Що мені потрібно?", "Що робити в подібних випадках?", "Без чого я не зможу обійтись?". В наслідок цього коло об'єктів та ситуацій, в яких можна шукати розв'язання, істотно звужується та відокремлюється певна сфера, обмежена область пошуків розв'язання.
Розв'язування навчальних задач з вищої математики є основним засобом свідомого засвоєння знань. Продуктивне засвоєння знань йде таким шляхом не тільки в природничих але і в математичних науках. Розв'язати задачу - довести теорему, прослідкувати історію питання, з'ясувати особливості граматичної категорії, розкрити рушійні сили громадського явища - означає зрозуміти її. З іншого боку, зрозуміти задачу, знайти зв'язки та відношення між її складовими елементами - необхідна умова розв'язання задачі. Отже, для того щоб зрозуміти, потрібно розкрити зв'язок між відомим та невідомим, знайти шлях та спосіб розкриття невідомого, незрозумілого. При цьому іноді необхідно вийти за межі даної в задачі ситуації. Розв'язання задачі завжди виникає у вигляді здогадки, гіпотези, яка потім перевіряється, доводиться експериментальне. В курсі алгебри та теорії чисел студенти вивчають метод математичної індукції. Завдяки цьому методу студенти, висловивши гіпотезу про формулу для знаходження суми даної послідовності або ряду, зможуть довести її істинність.
Обмеженість знань та досвіду особистості призводить до обмеженості розуміння. В залежності від степеню знань та розвитку людини розуміння може відбуватися на різних його рівнях. Нижчий рівень розуміння характеризується наочно-дійовим способом розв'язування задач, судженням за аналогією, конкретністю знанню, відтворенням книжних знань без їх критичного аналізу, розрізненістю та безсистемністю знань. Вищому рівню розуміння властиво теоретичне, понятійне мислення, системність та узагальненість знань, вміння переносити їх в інші ситуації, критичний аналіз думок, практичне обґрунтування теоретичних положень. При засвоєнні знань з вищої математики переважає теоретичне та понятійне мислення.
В процесі розуміння математичного матеріалу широко використовуються такі розумові операції, як порівняння, аналіз та синтез, абстрагування, узагальнення та конкретизація. Важливе місце при аналізі навчального матеріалу займає співставлення та протиставлення явищ як способи його розуміння.
Розуміння, як результат засвоєння знань, проявляється у вміння оперувати знаннями - словесне описувати предмети, явища та події, давати визначення, передавати знання своїми словами, наводити власті приклади з життя та практики, застосовувати знання на практиці. Розуміння знань є необхідним засвоєнням свідомого, активного навчання, свідомої діяльності людини, свідомого відношення до оточуючої дійсності, до громадського життя.
Література
1. Бадмаем Б.Ц. Психология в работе учителя. В 2 кн. Кн 1: Практическое пособие по теории развития, обучения и воспитания. - М.: Владос, 2000. -240с.
2. Дьяченко М.И., Кандыбович А.А. Психология высшей школы. - 2-е изд., перераб. и доп. - Минск: Изд-во БГУ, 1981. - 383 с.
3. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник. Пособие для студентов вузов. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 480 с.
4. Ительсон Л.Б. Психология обучения // Школа и производство - 2001. - № 4. -С.11-21.
5. Котов В.Е. Психолого-педагогические основы управления процесом обучения в вузе. - К: Вища школа, 1978. - 96 с.
6. Кудрявцев Т.В. Психолого-педагогические проблемы высшей школы.// Вопросы психологии. - 1981. - №". - С.20-31.
7. Матюшкин А.М., Понукалин А.А. Проблемные ситуации в психологической подготовке специалиста в вузе.// Вопросы психологии. - 1988. - №2. - С. 76-82.
8. Мюнстерберг Г. Психология и учитель. 3-е изд., испр. - М.: Совершенство, 1997.-320 с.
9. Николенко Д.Ф. Вопросы психологии обучения и воспитания в высшей школе. - Киев, 1971. - 146с.
10. Самоукина Н.В. Психология и педагогика профессиональной деятельности: Учебник. - М.: Экмос,1999. - 352 с.
11. Скибина М.И. Психология учебной деятельности студентов. - В сб. Педагогика высшейшколы. - Воронеж, 1974. - С. 140-155.
12. Столеренко Л.Д., Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. - М.: Ростов-на-Дону , 1999. - 460с.
13. Чуб А.Т., Шеметов О.Н. О проблемах обучения высшей математики - В сб.: Проблемы высшей школы. Вып.
Loading...

 
 

Цікаве