WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

повторення, а для запам'ятовування вже 9 цифр необхідно повторити їх три рази. П. Б. Невельский своїми дослідами осмисленого запам'ятовування показує, що об'єм довготривалої пам'яті збільшується з збільшенням кількості матеріалу.
Об'єм, тривалість та міцність запам'ятовування та збереження вивченого в пам'яті залежить від багатьох факторів, на які вже вказувалося раніше. Але забування, як протилежне до збереження є, - закономірним процесом. Класичні дослідження Еббінгауза , які не втратили своєї актуальності, показують, що при заучуванні беззмістовних складів вже через годину після заучування в пам'яті, залишається лише 44% матеріалу, а через дві доби 23%. Дослідження забування віршів показало приблизно таку саму закономірність: в перший день забувається 23% матеріалу (дані Бореаса). При збільшенні об'єму змістовного матеріалу, який запам'ятовується, його забування дає таку саму картину, як й забування беззмістовного матеріалу. Для того, щоб запобігти швидкого забування та досягти кращого збереження навчального матеріалу в пам'яті, його необхідно повторювати, особливо тоді коли матеріал ще не забувся.
Забування залежить від багатьох факторів. Одним з яких є кількість матеріалу, яку треба запам'ятати.
Дослідження Є. І. Соколова показали, що збереження в пам'яті кількості матеріалу після певного часу знаходиться в оберненій пропорційності до об'єму матеріалу. Забування це не тільки зменшення в пам'яті кількості матеріалу, але й відтворений матеріал лише схематично, поверхово нагадує початковий.
Успішному запам'ятовуванню сприяє наявність у студента мотивів запам'ятовування, як внутрішніх спонукальних сил, пізнавального інтересу, усвідомлення важливості та необхідності знань, почуття відповідальності.
Гарне запам'ятовування залежить також від вміння асоціювати те, що запам'ятовується, с вже відомими знаннями, порівняння, систематизація та віднесення матеріалу до родової або видової групи знань, виділення змістових його одиниць та частин, складання плану, судження про зміст того, що запам'ятовується, аналізу матеріалу та синтезування, знаходження йому місця в практичній діяльності. М. Н. Шардакова показав, що заучування буває успішним, якщо воно проводиться не частинами, а в цілому, певно, якщо матеріал невеликий по своєму об'єму. Великий матеріал в цих цілях ділять на логічно завершені частини. Вивчення в цілому сприяє змістовому об'єднанню частин того, що вивчається, їх взаємозв'язки. Але при заучуванні в цілому середина запам'ятовується гірше, чим початок і кінець. Про це потрібно пам'ятати і при повторенні більше уваги приділяти на ті частини матеріалу, які гірше запам'ятовуються.
Запам'ятовування та відтворення словесного матеріалу буває більш успішним, якщо воно опосередковується, тобто створюються для нього опорні пункти.
Опорними пунктами можуть бути зображення предметів, схем, таблиць, сигнальні позначення, засоби наочності. Як показали дослідження А.Н. Леонтьєва, опосередковування набагато поліпшує запам'ятовування та відтворення.
Засобом опосередкування може бути і слово. Словесне опосередкування являє собою створення змістовної асоціації, в якій проявляються істотні зв'язки і відношення предметів.
Дорослі краще запам'ятовують словесний матеріал у тих випадках, коли він опосередковується досвідом. А.Н. Леонтьєв вказував, що розвиток вищих людських форм пам'яті іде через розвиток запам'ятовування за допомогою зовнішніх стимулів-знаків, які перетворюються у внутрішнє опосередкування.
Учбовий матеріал може запам'ятовуватися і мимовільно, тобто і тоді, коли людина не ставить перед собою спеціальної мнемонічної задачі (задачі запам'ятовувати) Як доведено дослідженням П.І. Зінченко мимовільне запам'ятовування буває достатньо продуктивним у тому випадку, якщо матеріал вплітається в учбову діяльність. Математичні, фізичні, хімічні формули, що використовуються при розрахунках, лабораторних аналізах і інших практичних діях, успішно запам'ятовуються. Тому більшу увагу треба приділяти практичним заняттям з вищої математики.
У відтворенні розрізняють впізнання, згадування та пригадування. Впізнання потребує повторного сприймання матеріалу. У матеріалі, що сприймається повторно упізнається те, що сприймалося раніше. Впізнання - мало продуктивний вид відтворення матеріалу в пам'яті. Під впливом самонавіювання у сприйманому матеріалі за якою-небудь не специфічною ознакою упізнається предмет, якого ми раніше не сприймали. Таки помилки пам'яті бувають особливо часто тоді, коли матеріал запам'ятався не достатньо.
Згадування та пригадування більш специфічні види пам'яті. Для них характерно відтворення в пам'яті образів уявлення, рухів, думок та емоцій в залежності від того, який вид пам'яті активізовані образна пам'ять, пам'ять на рухи, словесно-логічна, або емоційна пам'ять.
Найбільш продуктивним видом відтворення є пригадування. Воно, як свідомий, цілеспрямований процес, потребує напруження волі, усвідомлення системи знань, до якої відноситься те, що пригадується, віднесення до певного місця і часу, встановлення опорних функцій, складання плану пригадування.
В діяльності пам'яті важливу роль відіграє організованість особистості, її прагнення запам'ятовувати та відтворювати, переживання успіхів та помилок пам'яті. Такі переживання є рухомою силою в роботі нашої пам'яті. Свідоме оволодіння процесами - запам'ятовування, збереження та відтворення - є важливою основою глибини та стійкості набутих в процесі навчання знань. З метою покращення пам'яті іноді використовують різні мнемотехнічні прийоми, а останнім часом почали використовувати гіпнопедичні прийоми, тобто заучування уві сні.
4.Розуміння, мислення та їх роль в засвоєнні знань
На всіх етапах навчання розуміння навчального матеріалу є основною умовою його засвоєння. Продуктивне прослуховування лекції, читання книг або виконання практичних завдань без розуміння їх змісту неможливо.
Розуміння - це активна розумова діяльність в якій розкриваються закономірні зв'язки та відношення між предметами та явищами дійсності, пізнається їх сутність, конкретизуються поняття. Незмінною ознакою розуміння є виникнення питань, здивувань, заперечень. Це тому, каже К.А. Славська, що розуміння - творчій процес - розумове відтворення, відтворення почутого, прочитаного, переклад того, що ми впізнаємо, на мову наших власних інтересів, проблем, понять. Тому, як що ви не бажаєте, щоб прочитані вами книги забулися, вивчене в школі, інституті залишилось лежати мертвим вантажем, розвивайте ваше мислення. Це означає - не сприймати все як начебто безумовне, вміти задавати питання собі та оточуючим, шукати в речах та положеннях протиріччя, труднощі, вміти мислено відтворювати проблему, ситуацію, вміти передбачувати, мислити не на один - два, а на три -чотири кроки вперед, вміти зводити "до одного знаменника" суперечливі, невідповідні обставини.
Мислення - це вищій пізнавальний психічний процес, в якому розкриваються істотні властивості, зв'язки та відношення предметів та явищ об'єктивної
Loading...

 
 

Цікаве