WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

об'єктивними - особливостями викладання, умовами, в яких відбувається навчальна діяльність, фізичними якостями об'єктів, що сприймаються. Врахування як об'єктивних, так і суб'єктивних умов сприймання необхідно приймати до уваги при організації навчального процесу. Чіткість та ясність викладу, оптимальний темп викладання, пояснення з урахуванням індивідуальних особливостей студентів, застосування технічних засобів навчання - все це допоможе викладачу забезпечити ефективне сприймання студентами матеріалу.
Сприймання матеріалу з вищої математики не можливо, якщо настановлення студента помилкове або досвіду та знань недостатньо для правильного розуміння матеріалу, що сприймається, бо тоді нові знання будуть сприйматися не адекватно або помилково урозуміються. Сприймання у таких випадках може стати ілюзорним, викривленим. Наприклад, при вивченні в курсі лінійної алгебри обчислення визначників шляхом попереднього їх елементарного перетворення, призводить до не розуміння деякими студентами цього процесу. Це відбувається тому, що під час вивчення елементарних перетворень матриць матеріал не був сприйнятий і осмислений належним чином. Математичний матеріал важкий для сприймання не підготовленою людиною, тому студентам треба більше уваги приділяти повторенню матеріалу попередніх лекцій перш ніж йти на наступну.
Успіх сприймання іноді забезпечується за рахунок організації навчального матеріалу. Лекції з вищої математики дуже насичені теоремами та їх доведеннями, а це не сприяє сприйманню та осмисленню матеріалу. Доцільно в цьому випадку чергувати теореми з прикладами на їх застосування, якщо це можливо.
Досвід викладачів вищої математики показує, що при перевірці конспектів лекцій студентів в них не завжди записано основне, суттєве, те, що було провідними на лекції та на заняттях. В конспектах переважно деякі епізоди, другорядні думки, неправильні малюнки. Це свідчить про те, що такі студенти ще не вміють слухати лекцію, виділяти в ній головне, не спостережливі.
Використання наочності є історично випробуваним засобом активізації сприймання. Наочність в навчанні продиктована природою людини. Пізнання починається з живого споглядання, а його правильність перевіряється практикою. Використовуючи схеми, таблиці, муляжі, препарати, машини та їх деталі, кіно та телебачення, викладач активізує слухове та зорове сприймання, сприяє осмислення сприйманого. Хоча не слід забувати, що надмірне використання наочності, застосування її там, де можливо оперування поняттями та образами, гальмує внутрішню мову, словесно - логічне та абстрактно - понятійне мислення, яке повинно переважати на лекціях та практичних заняттях з вищої математики.
Активізація сприймання сприяє глибокому розумінню та засвоєнню навчального матеріалу з вищої математики. Способи активізації, розглянуті раніше, дають позитивні результати. Використовуючи їх, викладач повинен керуватися а першу чергу завданнями формування у студентів глибоких знань та умінь.
3.Уявлення та пам'ять
Свідоме життя і діяльність людини, її розумовий розвиток, здобуття знань, умінь та навичок пов'язані з діяльністю пам'яті.
Одним з принципів навчання є глибина та міцність засвоєння знань. Міцність знань залежить від активної дії усіх пізнавальних процесів особистості - сприймання, уявлення, мислення, мови, а також від емоційних та вольових якостей людини, його здібностей мобілізувати та спрямувати власні сили на засвоєння навчального матеріалу. Але провідну роль в засвоєнні знань відіграє пам'ять. В процесі навчання студентам доводиться постійно запам'ятовувати, зберігати та відтворювати учбовий матеріал.
Пам'ять - це психічний процес, який являє собою відображення того, що було в минулому досвіді особистості. Основане це відображення на утворенні міцних тимчасових зв'язків в корі великих півкуль головного мозку (запам'ятовування) та актуалізації їх в подальшому (відтворення).
Однією з форм існування знань та досвіду в свідомості людини є уявлення нашої пам'яті, тобто образи предметів та явищ дійсності, що нас оточує, та образа, які утворилися в нашій уяві.
Точність та стійкість знань залежить від чіткості та точності відтворення образів. Особливо важливу роль в процесі засвоєння знань відіграють зорові, слухові та рухові уявлення. Уявлення мають переважно велике значення в діяльності людини.
Уявлення може бути конкретним та узагальненим. Якщо конкретне уявлення є відображенням конкретних предметів та явищ дійсності з їх індивідуальними особливостями, то в узагальнених уявленнях схематично відображаються спільні риси конкретних предметів. Вони виступають в свідомості людини у вигляді контурних образів предметів та супроводжуються їх назвами. Загальні явлення наближаються до конкретних понять, разом з якими знання о реальному світі стають глибше та ширше. Образи уявлення виникають в наслідок сприймання та діяльності уяви.
Володіння знаннями - це здатність осмислено, а не механічно запам'ятовувати та відтворювати, ставитися критично до знань для того, щоб запам'ятовувати необхідне, а не другорядне та випадкове, актуалізувати знання в пам'яті, постійно контролювати себе у відношенні міцності, точності та діяльності власних знань.
Процеси пам'яті мають свої закономірності. В молодшому віці переважає мимовільне запам'ятовування, в старшому - довільне, цілеспрямоване. У дорослих, які складають контингент студентів вищих навчальних закладів, переважає довільне, свідоме запам'ятовування та відтворення. Зусилля студентів запам'ятовувати математичний матеріал механічно, тобто шляхом багаторазового несвідомого повторення закінчується невдачею досить часто, ніж це буває в учнів молодшого віку. В цілому вже доведено, що механічне запам'ятовування, або, як його ще називають, зазубрювання, особливо у студентів, є самим не продуктивним засобом запам'ятовування. В процесі старіння організму ефективність запам'ятовування та відтворення знижується, процеси запам'ятовування, збереження пам'яті та відтворення слабшають. Ефективно відтворюється те, що запам'ятовувалося давно та трималося в пам'яті, що часто в певній формі повторювалося та застосовувалося на практиці, емоційно нас вражало. За нормальних умов життя та діяльності, при постійних тренуваннях пам'яті, особливо при використанні знань на практиці, пам'ять не втрачає своєї сили та залишається довільною до старості.
Пам'ять має свій об'єм. Матеріалу який важко осмислюється, запам'ятовується в меншому обсязі, осмислений - в більшому. Організований матеріал, викладений в певній системі, в логічній послідовності, запам'ятовується в більшому обсязі, ніж не організований та безсистемне викладений. Матеріал, який важче осмислюється, потребує більшої кількості повторень для запам'ятовування. Еббінгауз своїми дослідами довів, що 7 без свідомих складів запам'ятовується одразу, а для запам'ятовуваннярядів з 12, 16, 24, 36 складів потребує вже 17, 30, 44 та повторень,(у відповідності з кількістю складів).
Р. Вудвортс вважає, що 8 цифр можна запам'ятати після одного
Loading...

 
 

Цікаве