WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

після довільною. Цей вид уваги відрізняється від мимовільної тим, що починається з довільного зосередження, яка в наслідок цікавості до роботи або звикання до неї, переходить у після довільну, або як її називають, вторинна мимовільна увага. Вона не потребує для своєї підтримки постійного цілеспрямованого вольового зусилля. Довільна і мимовільна увага взаємопов'язані між собою. Довільна увага може перейти в мимовільну, як це буває при після довільної уваги, а мимовільна може перейти в довільну, як це буває в тих випадках коли предмет, на якому зосереджуються мимовільно, стає об'єктом свідомості.
За своєю формою увага поділяється на внутрішню і зовнішню. Зовнішня або сенсорна та рухова увага проявляється в процесі почуттєвого пізнання - в діяльності органів зору, слуху, нюху , смаку, тактильного, рухового відчуття та ціле спрямованому регулюванні органів руху.
Внутрішня увага проявляється в зосередженні на внутрішній інтелектуальній діяльності - на представленні в думках пригадуванні почуттях. Це є необхідною складовою при сприйнятті матеріалу з вищої математики, особливо з алгебри та теорії чисел: при вивченні груп, кілець, полів та їх властивостей. Характерною особливістю внутрішньої уваги є те, що вона часто супроводжується зниженням чутливості органів відчуттів до зовнішніх збудників або до гальмування рухів. Викладач під час лекції або практичного заняття повинен пропонувати студентам згадати попередній матеріал, представити, обдумати що-небудь з попередніх знань що має відношення до змісту даної лекції.
Внутрішня увага має велике значення в культурі розумової праці, у самоспостереженні і самоконтролі. Тому розвиток та виховання у студентів внутрішньої уваги в процесі заняття повинно займати провідне місце.
Внутрішня та зовнішня уваги постійно взаємодіють в процесі заняття. Це виявляється в переході від сприймання змісту заняття до внутрішнього його осмислення, до розв'язання задач про себе, до пригадування і тощо. В зв'язку з тим, що за зовнішньої уваги чутливість аналізаторів підвищується, а при внутрішній - знижується, не слід зловживати одночасним навантаженням на зовнішню та внутрішню уваги, так як це буває в тих випадках, коли викладач, під час розповіді або демонстрації, пропонує студентам одночасно з сприйняттям чого-небудь обдумувати, пригадувати.
Наприклад, на лекції з алгебри і теорії чисел викладач, коли дає означення кільця, може запропонувати студентам згадати означення адитивної абелевої групи для кращого засвоєння ними критеріїв кільця. Іноді при вивченні теорем, доведення яких дуже громіздке, не доцільно відволікати увагу студентів на пригадування інших теорем або означень. Це призводить до відволікання від логічно побудованої схеми доведення і як наслідок не розуміння частини доведення або переходу від одного виразу до іншого шляхом перетворень.
Стійкість уваги у навчальній діяльності обумовлена перш за все силою та яскравістю змісту навчального матеріалу та освідомлення його необхідності. Це викликає інтерес та позитивне ставлення студента до навчання. Інтерес, як своєрідна особливість людини, яка проявляється в його направленості на певні об'єкти, прагнення ближче їх взнати, оволодіти ними, виступає як мотив до навчання, як одна з важливих сил, що збуджує увагу студента.
Н. Г. Морозова своїми дослідами показала, що інтерес виникає в зв'язку з поставленою пізнавальною задачею певної складності. Така задача викликає активний пошук її розв'язку. При цьому необхідно, щоб ця задача була прийнята студентами як власна проблема, як питання, яке він сам перед собою ставить.
В процесі навчання треба викликати у студентів інтерес до знань, направляти його. Під час занять може виникнути ситуативний інтерес, який викликається емоційним викладом, наведеними прикладами, фактами, наочними засобами. Глибокий інтерес викликається новим матеріалом, новими досягненнями науки і техніки.
Наприклад, при вивченні теорії ймовірності на перших парах можна зацікавити студентів наступними прикладами.
Граючи в казино в кості гравці одночасно кидають два кубика. 36 перестановок дають можливість набрати від 2 до 12 очок. Ймовірність випадання якого числа найбільш ймовірна? Найбільш ймовірна сума - 7, так як її можна отримати шістьма різними способами, з ймовірністю 1/6. Чим більша або менша сума очок, тим рідше вона випадає.
Підкидають чотири монети. Ймовірність випадання двох "орлів" найбільша із усіх можливих комбінацій.
Запропонувати студентам самостійно визначити яка ймовірність того, що двоє їх однокурсників народилися в один день?
Спираючись на інтерес слухачів в процесі навчання, не треба захоплюватися дрібними фактами, які не мають суттєвого значення для змісту питання, яке розглядається. Серйозний зміст матеріалу, цікавий його виклад студенти зустрічають з більшим інтересом, ніж повідомлення малозначущих фактів, хоч і цікавих, але, які не мають прямого відношення до справи. Відомий діяч театрального мистецтва Образцов розповідає, як один режисер, з метою привернути увагу публіки на голос тенора під час вистави в опері, організував його виїзд на сцену на живому коні. Але ефект був протилежним: глядачі зацікавилися не голосом тенора, а конем, його поведінкою на сцені. На заняттях буває, що використання викладачем цікавих засобів наочності, демонстрації можуть настільки зацікавити слухачів, що стануть домінуючими у їх свідомості, затуляючи собою зміст заняття.
Активізація уваги на заняттях досягається різними способами. В цьому відношенні викладач повинен ставити певні вимоги як до студентів та умов навчання, так і до самого себе. З метою активізації уваги слухачів використовують метод новизни. Якщо навіть відомий вже матеріал збагатити новими фактами, він стає цікавим. Шаблон, трафарет як засоби викладання, звернення до слухачів може заглушити навіть нову та важливу інформацію.
Метод проблемної ситуації пропонує постановку перед аудиторією певної проблеми, яку необхідно вирішити. Проблемність в навчанні підвищує інтерес до занять, активізує процес мислення. Студенти намагаються зрозуміти суть поставленої проблеми, виникають пошукові дії, боротьба думок, дискусії. Розв'язуючи поставлені проблеми, студенти працюють з постійною увагою, завзято й довгий час.
Вміла вимогливість викладача бути уважним, не займатися сторонніми справами, перевірка роботи студента шляхом опитування або виконання домашніх завдань сприяє формуванню у нього дисциплінованості та уваги на заняттях.
Особливо високі вимоги повинен ставити викладач самому собі, як організатору навчального процесу. Увага студента буде стійкою й глибокою, якщо знання подаються на високому ідейно-теоретичному рівні, ілюструються прикладами. Особливо важливу роль в підтримці уваги виконують наочність й технічні засоби навчання. Вони активізують розумову діяльність студента, викликають інтерес до знань. Важливе місце в підтримці уваги відіграє зв'язок теоретичних знань з практикою,дотримання оптимального темпу викладання матеріалу. Швидкий темп, як і занадто
Loading...

 
 

Цікаве