WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики)
?
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Увага в процесі навчання
2. Особливості сприймання навчального матеріалу з вищої математики
3. Уявлення та пам'ять
4. Розуміння, мислення та їх роль в засвоєнні знань
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Для того щоб визначити психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу з вищої математики достатньо розглянути загальні психологічні особливості засвоєння знань студентами при навчанні в вищих навчальних закладах.
Засвоєння знань у вищій школі відбувається в інших умовах, ніж в середній школі. Це обумовлено задачами вищої школи: сформувати спеціаліста на основі новітніх досягнень науки і техніки, віковими особливостями та рівнем знань студентів, а також характером організації навчання у вищій школі. У вищій школі переважно лекційна форма навчання, інакше дозуються знання, своєрідно організується облік їх засвоєння, студент має більше можливостей самостійно планувати свою навчальну діяльність.
Засвоєння навчального матеріалу - своєрідна пізнавальна діяльність. Засвоїти знання - означає оволодіти ними, зробити "своїм" досвід людства, який узагальнений в знаннях. Процес засвоєння знань - це складна цілісна психічна діяльність особистості. В ній приймають участі всі її сторони: пізнавальні психічні процеси (сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, мова), почуття і воля, спрямованість. Успіх засвоєння знань залежить від цілого ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів: психологічної готовності студента до навчання, його підготовленості за основами наук, наявність здібностей та вміння вчитися, якості викладання та особливостей індивідуальних психологічних процесів.
М. А. Данилов вважає, що засвоєння знань студентами відбувається двома шляхами: безпосереднім і опосередкованим. При безпосередньому засвоєнні знань студенти рухаються від спостереження предметів, що вивчаються, процесів та явищ, від аналізу конкретних уявлень, які в них є, життєвого досвіду до вірних наукових уявлень і понять. А при опосередкованому засвоєнні знань студенти рухаються від понять, якими вони володіють, від слів викладача та підручника до відтворення в свідомості предмета та явища та формування нового поняття про об'єкти, які вивчаються. У вищій школі переважає опосередковане засвоєння знань.
Засвоєння знань - це процес відображення в мозку людини об'єктивно існуючих знань, які здобуті людством. І. М. Сєченов вказував, що засвоїти - це означає об'єднати продукти чужого досвіду з власними. Таке об'єднання можливо лише за умови активного оперування засвоєним матеріалом та його переробки з точки зору власного досвіду. Повне оволодіння знаннями досягається тільки через їх застосування до розв'язання задач різних типів.
Засвоєння навчального матеріалу - активний процес. Студент в цьому процесі виступає, як активно діюча особистість. Яка не тільки відображає у своїй голові знання, але й висловлює своє відношення до них, перетворює їх в засоби зміни об'єктивної дійсності.
В процесі навчання вищої математики викладач впливає словом та різними засобами навчання на студентів, збуджує або гальмує деякі частини кори великих півкуль головного мозку. Збудження та гальмування за законом індукції нервових процесів, співпрацюючи, один одного обумовлюють: збудження викликає гальмування, а гальмування - збудження тих чи інших частин кори мозку. Ці процеси являються основою зосередження уваги на об'єктах навчання або відвернення від них. Якщо враховувати цю закономірність то можливо відповідними засобами направляти процеси збудження і гальмування.
Процес навчання ставить перед собою широкі освітні та виховні цілі. Головною серед них є всебічне, фізичний та розумовий розвиток особистості. Дані цілі поставлені не тільки перед середньою школою але й перед вищою. В наслідок засвоєння в процесі навчання знань, вмінь та навичок відбувається навчання особистості, тобто стійка доцільна зміна та психологічної діяльності. Така зміна діяльності характеризує розвиток людини.
Розглянемо вплив уваги, сприйняття, уявлення, пам'яті та мислення на процес засвоєння знань на прикладі вищої математики.
1.Увага в процесі навчання
Основною умовою сприйняття та засвоєння навчального матеріалу з вищої математики є увага. Вона є необхідною внутрішньою умовою будь-якої діяльності людини, формою виявлення свідомості. Увага необхідна для того, вказував І. М. Сєченов, щоб враження від предметів та явищ зовнішнього світу дійшли до свідомості людини. К. Д. Ушинський вважав, що увага - це єдині двері, через які проходить все, що є в нашій свідомості.
На людину під час діяльності, бадьорому її стані, весь час, безперервно діють різні звукові, світлові, хімічні, механічні, термічні та інші збудники. Але із багатьох збудників в кожний момент сприймаються деякі з них. Людина одночасно свідомо може бути уважна лише до одного або до групи однорідних предметів та явищ, та внутрішніх переживань, до інших же в цей час людина буває не уважна. Відбувається своєрідна фільтрація, відбір збудників, з яких одні які стали об'єктами уваги, потрапляють в поле нашої свідомості, а інші, залишаючись поза увагою, не стають предметом свідомого сприйняття, запам'ятовування, осмислення та переживання. П. К. Анохін вважає, що однією з важливих функцій нервового апарату є відбір суттєвої інформації та гальмування побічної. Критеріям для такого відбору є те, наскільки дана інформація відповідає домінуючим потребам організму.
Відомий історик В. А. Ключевський, характеризує увагу студентів до лекції казав, що викладачу в першу чергу необхідна увага аудиторії або класу, а в класі або аудиторії сидять істоти, думка яких не ходить, а літає і піддається тільки добровільно. В роботі викладача найважливіша і найважча справа - примусити себе слухати, зловити цього птаха - увагу студента. Розрізняють мимовільну, довільну і після довільну увагу. Мимовільна увага виникає незалежно від нашого бажання та вольового зусилля. Вона викликається несподіваними сильними зовнішніми або внутрішніми збудниками, які активізувалися через які-небудь бажання та переживання. Мимовільна увага може виникати також в наслідок звички помічати те що було предметом довільної уваги. Викладачу вищої математики легко попадається на очі помилки студентів, люди мимовільно відокремлюють направлені в їх адресу зауваження, предмети та дії які мають відношення до їх діяльності, які їх цікавлять. В багатьох випадках мимовільна увага відволікає від безпосередньої діяльності і як наслідок зниження продуктивності занять. Таке відбувається за наявності звуків що заважають, несподіваних спалахах світла тощо.
Довільна увага - це активна цілеспрямована увага. Вона є результатом свідомого спрямування особистості зосередитися на діяльності та виявлення для цього вольового зусилля. Довільна увага є необхідною умовою продуктивної діяльності, особливоскладної і важкої.
Довільна увага може стати
Loading...

 
 

Цікаве