WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості діяльності викладача - Курсова робота

Психологічні особливості діяльності викладача - Курсова робота

на його позицію, поділяти його інтереси й турботи, радощі й смуток, бачити очима учня хвилюючі його проблеми, його взаємини з іншими учнями [13, 70]. Здатність педагога стати на точку зору іншої людини (учня) знаходить своє відображення в таких його характеристиках, як доброзичливість та повага до учнів, чуйність і турбота, інтерес до життя учнів, вірність своїм обіцянкам, спостережливість, чутливість, емоційне сприймання й розуміння, тактовність, уміння зважати на думку учнів.
2. Іншою якістю особистості педагога, що має принципове значення для його професійної діяльності, є здатність до активного впливу на учня - те, що можна було б назвати динамізмом особистості.
Динамізм виявляється в багатстві внутрішньої енергії педагога, в його ініціативі й гнучкості, в різноманітності його впливів [13]. Людина, яка володіє цією якістю, не просто встановлює емоційний контакт з іншими людьми, а здатна вести їх за собою, впливати на їх стосунки й визначати напрямок їхніх дій. Динамізм виявляється також в тому, наскільки швидко й чуйно педагог спроможний відчути зміни в ситуації ("чутливість до проблем") й змінити в зв'язку з цим стратегію свого педагогічного впливу ("гнучкість мислення"). Динамізм - це здатність до вольового впливу й до логічного переконання, це вимогливість і почуття гумору, це ініціатива й самостійність у прийнятті рішень, це винахідливість та організаторські здібності. В кінцевому підсумку це і здатність обирати різноманітні методи й прийоми керівництва діяльністю учнів.
3. На противагу динамізму або вмінню "володіти іншими" педагог повинен мати високорозвинену здатність "володіти собою". Це і є третя психологічна якість професіограми особистості. Цю якість варто назвати емоційною стійкістю, яка виявляється в тому, наскільки терплячим і наполегливим є педагог під час здійснення своїх задумів, наскільки характерні для нього витримка й самовладання навіть у найнесприятливіших ситуаціях (стресових), наскільки він вміє тримати себе в руках в умовах негативних емоційних впливів з боку інших людей [13].
Емоційна стійкість (протилежна їй якість - лабільність, нейротизм) є індивідуально-типологічною характеристикою особистості, і досить високий ступень її розвитку притаманний усім людям [13, 71]. Справа, проте, полягає в тому, що в професійно-педагогічній діяльності емоційна стійкість стає тією необхідною якістю, без якої неможливе успішне здійснення педагогом своїх функцій. Тому вона свідомо формується педагогом як умова підвищення ефективності його дій.
II. 5. Практичне мислення
Ще одна з найважливіших професійно-психологічних властивостей педагога - практичне мислення.
Важливо відзначити, що практичне мислення не є початковою формою розвитку інтелекту, а, навпаки, являє собою зрілу форму інтелектуальної діяльності, яка нічим не поступається за своїм значенням та складністю теоретичному мисленню [12, 17]. Завданням практичного мислення є застосування знань у конкретних ситуаціях педагогічної діяльності. Тому такий тип мислення можна назвати також педагогічним мисленням (так його, зокрема, називає Р. П. Скульський та ін.) [15, 93].
Механізми педагогічного мислення розглядались та досліджувалися в багатьох працях, присвячених загальним проблемам професійно-педагогічної діяльності, зокрема в роботах О. О. Бодальова, Н. В. Кузьміної, О. В. Петровського, О. І. Щербакова та інших. Але на наш погляд, його специфіка найкраще розкрита в роботі Р. П. Скульського "Навчатися бути вчителем" [15].
У чому специфіка педагогічного мислення? По-перше, воно актуалізується в процесі вирішення завдань, що виникають у різноманітних педагогічних ситуаціях. При всьому різноманітті їх об'єдную одне: пряма або побічна присутність особистості учня чи цілого учнівського колективу як об'єктів педагогічного впливу. Інакше кажучи, в ролі предмета педагогічної діяльності найчастіше виступає духовний світ людини, що постійно змінюється. Тому педагогічне мислення здійснюється на тлі оперування образами динамічних об'єктів і відрізняється особливою рухливістю і гнучкістю [15, 91-92].
По-друге, у педагогічній діяльності теоретичні задачі дуже тісно пов'язані з практичними. А це означає, що педагогічне мислення має теоретико-практичний характер[15, 92].
По-третє, педагогічна діяльність обов'язково передбачує ті чи інші стосунки між людьми. Ці стосунки мають певне емоційне забарвлення, тому педагогічне мислення відрізняється емоційністю [15, 92].
Як бачимо, специфічні особливості педагогічного мислення визначаються змістовною стороною педагогічної діяльності.
"Показниками" практичного мислення викладача є:
- вміння швидко (інколи негайно) прийняти оптимальне практичне рішення для розв'язання певної ситуації;
- невідривність практичних рішень від їх виконання (рішення повинні бути співвіднесені з засобами, умовами та можливостями, які має вчитель);
- конструктивність цих рішень;
- аналіз підстав, використаних вчителем для прийняття своїх рішень;
- орієнтація в ситуації, відношеннях, що склалися в групі, знання інтересів своїх учнів, рівня їх готовності, їх уміння працювати самостійно.
Підкреслимо, що практичне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності. Воно приходить тільки з практикою. (Його можна набути, але не отримати від народження, як, зокрема, теоретичне мислення.)
ВИСНОВКИ
Педагогічна діяльність - діяльність творча. Як і в будь-якому виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні (що випливають із встановлених законів та правил) та евристичні (створені під час власного пошуку) елементи. Справжнє виховання і навчання - це завжди творення нового, творення людини через пробудження її внутрішніх сутнісних сил.
Педагогічна творчість є своєрідною, пов'язаною як із характером процесу, так і з його результатом - із особистістю, що зростає і формується. Тому педагогічна творчість є завжди співтворчістю. Щоб педагогічна діяльність приносила тільки позитивні результати, викладачеві слід бути добре обізнаним із психологічними моментами такоїспівтворчості, а саме з психологічними особливостями відношень "Викладач - студент". Бо учень, один із основних партнерів учителя по творчості, - надзвичайно складний, динамічний, неповторний. А діючі сьогодні педагогічні засоби завтра можуть виявитись безплідними. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймається вже як стереотипне. Чим краще організоване навчання, навчально-виховний процес, тим швидше "росте" учень як особистість.
Щоб правильно і якісно керувати діяльністю учня, слід знати психологічні механізми рефлексивних процесів та рефлексивного керівництва.
Дійсно, рефлексивні процеси, тобто процеси взаємного відображення в системі "Викладач - учні", є необхідною умовою для створення організації взаємодії, комунікації та взаєморозуміння між вчителем та студентами. Головний момент рефлексивного керівництва - це постановка учня в позицію активного суб'єкта власної діяльності та розвиток у нього здатності до самокерування й самооцінки своєї діяльності, тобто формування в нього особистісних механізмів саморегуляції.
Ще однією відмінною рисою педагогічної творчості є те, що значна її частина
Loading...

 
 

Цікаве