WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості діяльності викладача - Курсова робота

Психологічні особливості діяльності викладача - Курсова робота

світогляд, принциповість і стійкість переконань; громадянська активність і цілеспрямованість; національна самосвідомість, патріотизм і толерантність щодо інших народів і культур світу; гуманізм і соціальний оптимізм.
2. Науково-педагогічні якості: науково-педагогічна творчість; професійна працездатність; активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук; педагогічне спрямування наукової ерудиції; педагогічна спостережливість; педагогічна уява та інтуїція; володіння педагогічною технікою; активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук; гнучкість і швидкість мислення у педагогічних ситуаціях; висока культура мови та мовлення (фонетична чіткість, лексична науковість, точність, експресивність, емоційність і виразність); володіння мімікою, тоном голосу, поставою, рухами і жестами.
3. Індивідуально-психологічні особливості: високий рівень соціального сприйняття й самопізнання; висока інтелектуально-пізнавальна зацікавленість і допитливість; інтерес до розвитку потенційних можливостей студентів і потреба в педагогічній діяльності з ними; позитивна "Я-концепція", високий рівень домагань; емоційна стійкість, витримка й самовладання; саморегуляція, самостійність і діловитість у вирішенні життєво важливих завдань; твердість характеру; високий рівень відповідальності та працелюбність.
4. Морально-психологічні якості: чесність і ясність у взаєминах з людьми (викладачами, студентами); високий рівень загальної і психологічної культури; повага до професіоналізму інших і наукової спадщини; акуратність і охайність; дисциплінованість і вимогливість.
5. Професійно-педагогічні здібності: адекватне сприйняття студента й безумовне сприйняття його як особистості; педагогічний оптимізм; проектування цілей навчання й прогнозування шляхів професійного становлення майбутнього спеціаліста; конструювання методичних підходів і здатність передбачати можливі результати; організаторські й комунікативні здібності; духовно-виховний вплив на академічну групу й особистість студента; організація розвиваючої інтеракції (взаємодії) [11, 33- 34].
У поданій вище класифікації якостей викладача можна помітити, що одна й та ж сама риса належить до різних окреслених груп (так би мовити "полів") якостей. Це свідчить про те, що всі виділені "поля" (індивідуально-психологічне, науково-педагогічне, морально-психологічне тощо) взаємодіють і пересікаються, а тому важко встановити межу між ними.
ВИСНОВКИ
На сучасному етапі постала нагальна потреба розробки й реалізації моделі викладача вищої школи, яка має враховувати як національно-культурні традиції функціонування освітньо-виховного простору, так і сучасні прогресивні світові тенденції педагогічного поступу.
Рушійні сили виховання майбутнього викладача визначаються не тільки зовнішніми, соціальними вимогами, а й власним ставленням до цих вимог і очікувань.
Гуманістично зорієнтована суб'єкт-суб'єктна модель навчального процесу у вищому навчальному закладі вимагає як відмінної педагогічно-психологічної системи взаємодії між студентом і викладачем, так і зміщення аспектів у побудові професіограми особистості викладача та розробці критеріїв його педагогічної майстерності. Задля цього сам викладач має бути високого рівня професійності, самоактуалізованості, особистісної й громадянської зрілості.
Таким чином, професійна діяльність викладача вищої школи вимагає наявності "комплексу" якостей: певних особистісних рис, психологічно-педагогічних знань, володіння своїм предметом, педагогічних здібностей.
Оволодіти цими якостями, стати суб'єктом професійної педагогічної творчості - це стрижнева лінія активності майбутнього викладача в усій його навчально-пізнавальній і суспільно-корисній діяльності, активності не тільки в засвоєнні предметного змісту своєї спеціальності і майбутньої діяльності, але і в розвитку та самовдосконаленні власної особистості.
II. Психологічні особливості діяльності викладача
II. 1 Творчий характер діяльності викладача
На сучасному етапі розвитку психології і педагогіки існує гостра дискусія щодо визначення характеру діяльності вчителя. Деякі педагоги вважають, що в своїй професійній діяльності викладач призваний виконувати сукупність рольових функцій, що професійно приписані йому, тобто ні в якій мірі не відхилятись від нормативно заданого зразку. Цей підхід вимагає певної стереотипізації і формалізації всіх дій та вчинків викладача. Інші педагоги відстоюють тезу про творчу самодіяльність вчителя як особистості. Бо, як стверджують прихильники цієї думки, будь-яка діяльність - це особистісний процес, для якого характерним є творча активність і самостійність, особиста свобода та індивідуальна неповторність вчителя.
Дві точки зору є неправомірними, оскільки не враховують однієї ознаки професії викладача - об'єктивної внутрішньої суперечності, що виникає в реальній професійній діяльності. Практична діяльність вчителя - це мистецтво навчання і виховання. Творчий характер педагогічної професії визначається, по-перше, високою соціальною значимістю та неповторністю її продукту - сформованої особистості учня. По-друге, сам процес педагогічної діяльності не терпить стандарту, норми чи шаблону.
Таким чином, більш правомірним слід вважати таку характеристику діяльності викладача, яка відповідає співвідношенню "нормативність + творча активність" [12, 7-8].
Мистецтво або творчість викладача проявляється в тому, як він будує архітектоніку і композицію свого уроку; яким чином він організовує самостійну роботу студентів, включаючи їх у рішення навчально-пізнавальних завдань; як він знаходить контакти і потрібний тон для спілкування з учнями в тих чи інших ситуаціях.
Отже, творчість - це не просто окрема сторона педагогічної діяльності, а найбільш вагома і необхідна її характеристика.
В. О. Сухомлинський наголошував, що робота вчителя - це творчість, а не буденне заштовхування в дітей знань [18].
Ш. О. Амонашвілі під творчістю розглядав натхнення в роботі з учнями [2].
Л. І. Рувинський дає визначення педагогічній творчості як пошуку вчителем нових розв'язків у постановці нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності [13].
Ю. К. Бабанський зазначав, що різноманітність умов і можливостей їх застосування по ходу уроку об'єктивно ставлять вчителя перед необхідністю приймання нестандартних рішень, що власно і є творчістю [3].
Поняття творчості включає два взаємозв'язаних аспекти. По-перше, творчість - це діяльність особистості, направлена на створення матеріальних і духовних цінностей. Тобто мова йде про результат, продукт особистості чи колективу людей, причому про результат новий, оригінальний та суспільно значимий. По-друге, під творчістю розуміється сам процес досягнення результату, процес,в якому особистість реалізує свої потенційні сили і здатності і в якому вона сама розвивається. В психологічному плані важливим є виділення поняття творчого відношення особистості до будь-якого виду діяльності.
Отже, викладач не повинен пасивно адаптуватися до заданої йому професійної ролі, а, навпаки, повинен зробити свій власний, індивідуальний внесок у здійснення педагогічного процесу, його розвиток і вдосконалення. Масштаби творчих завдань
Loading...

 
 

Цікаве