WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

партнерів в діалозі. В діалозі людини з ЕОМ параметр ступеня активності може приймати множину значень, наприклад, залежно від типу управління діалогом (користувачем або ЕОМ), типу введення даних в ЕОМ (вільний або заданий машиною у формі альтернатив) і т.д. За параметром активності розрізняють наступні чотири види діалогу:
а) ЕОМ управляє діалогом і задає користувачу варіанти відповідей;
б) ЕОМ управляє діалогом, але введення даних вільне;
в) користувач управляє діалогом, але варіанти звернень йому задані;
г) користувач управляє діалогом при вільному введенні даних. Проведене дослідження показало, що ініціатива ЕОМ в діалозі може
породжувати негативні явища, пов'язані із сприйняттям і оцінкою користувачем ступеня активності ЕОМ. Були виділені чинники, що викликають вказані явища:
а) самий факт формулювання ЕОМ питань або вказівок, адресованих користувачу;
б) зміст питань (з одного боку, зміну діяльності, перехід до вільного спілкування під час пауз потрібно визнати істотним чинником підвищення ефективності діяльності користувачів. З іншого боку, для деяких користувачів є такі теми бесіди, які вони вважають неприйнятними для себе);
в) момент повідомлення;
г) форма повідомлень;
д) невизначеність відносно використання повідомлень;
е) обмежена можливість подальшого розвитку запропонованої теми. [1]
Під персоніфікацією розуміють наділяння користувачем комп'ютерної системи людськими якостями і формування суб'єкт-суб'єктних відносин з нею (Ю.Д. Бабаєва, О.Є. Войскунський, Ю.І. Машбиць, О.К. Тихомиров). Класи персоніфікації комп'ютерів поділяються за характером їх походження: мимовільна персоніфікація; персоніфікація, що виникла в процесі моделювання "особистості" комп'ютера, а також персоніфікація програм, що свідомо наділяються рисами особистості для зручності користувачів.Розглядаються різні види персоніфікації: метафорична персоніфікація, анімізація, інтелектуалізація, глобалізація.
У рамках проблеми психологічних наслідків комп'ютеризації ставлення до персоніфікації комп'ютера в роботах різних авторів характеризується амбівалентністю (О.Є. Войскунський, С. Пейперт). Персоніфікація комп'ютера може розглядатися, з одного боку, як позитивний фактор, котрий сприяє зниженню негативних ефектів, пов'язаних з напруженістю та складністю комп'ютеризованої діяльності, з другого - як негативний, що призводить до дискомфорту в спілкуванні і проявляється у вигляді деперсоніфікації користувача та інших змінах його особистості.
Відзначається, що створення персоніфікованого образу комп'ютера може бути визнано доцільним у навчанні, на початкових стадіях освоєння комп'ютера (В.В. Андрієвська, О.Ю. Комісарова, Ю.І. Машбиць). Персоніфіковане комп'ютерне навчання посилює емоційність навчання, різко знижуючи кількість негативних емоцій. Однак, як показали дослідження Ю.Д.Бабаєвої та О.Є. Войскунського, в цьому разі вчителі нерідко перетворюються на "доброзичливих і повністю підлеглих комп'ютерів та роботів". Персоніфікація комп'ютера може як сприяти ефективному виконанню програм, так і затримувати його. Показано, що антропоморфні інтерфейси можуть бути корисними в прикладних програмах, в яких розроблення спеціальних елементів, що сприяють персоніфікації комп'ютера, могла б надати взаємодії людини з ПК форми колегіальної роботи. Таким чином, питання ступеня персоніфікації навчальних та прикладних програм усе ще залишається відкритим.
Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології показано, що ступінь персоніфікації в основному залежить від стажу роботи на ПК, суб'єктивної оцінки своєї компетентності або статусу, особистісних якостей користувачів (їх інтровертованості-екстравертованості), антропоморфних особливостей
програмного інтерфейсу та ін. (А.А. Бєлишкін, О.Є. Войскунський, І.В. Грошев, А.А. Долникова, Д. Монин, Н. Монин, С. Насс, С. Пріор, Ш.Текл, А.І. Тоом, Н.В. Чудова, А.М. Ходош, та ін.). Експериментальне вивчення персоніфікації, як правило, спрямоване на визначення ступеня прояву цього феномена, а також його зв'язку зі способами взаємодії з ПК та з особистісними якостями користувача.
Висновки
В багатьох комп'ютерних навчальних системах недоліки зумовлені передусім тим, що їхні розробники не дотримуються певних психолого-педагогічних вимог щодо вибору основних і допоміжних навчальних впливів, організації діалогу, розміщення інформації і т.ін. Проте ці недоліки не можна віднести до характеристики НІТН в цілому.
Значна кількість недоліків НІТН зумовлена недостатнім рівнем розробки відповідних психолого-педагогічних проблем. Ці недоліки будуть зменшуватися в міру того, як просуватимуться розробки даних проблем. Так, моделі учнів будуть значно удосконалені, коли можна буде чітко описати їхні особливості.
В літературі обговорюється питання про статеві відмінності в застосуванні комп'ютерних технологій. Виявлена тенденція домінування чоловіків в комп'ютерній індустрії і освіті, яку зв'язують, зокрема, з виявом соціальних стереотипів при виборі професії. В дослідженні Г. Вілдер встановлено, що хлопці оцінюють свою комп'ютерну компетентність вище, ніж дівчата з приблизно таким же досвідом взаємодії з комп'ютером. В російському дослідженні статевих відмінностей в застосуванні Інтернету встановлено, що у жінок домінують потреба в інтелектуальній і творчій самореалізації, рекреації і подоланні комунікативного дефіциту. У чоловіків більше виражена мотивація самоствердження і пізнавальні інтереси. В роботах переважної більшості дослідників робиться висновок, що пов'язані з комп'ютером статеві відмінності потрібно розглядати в поєднанні з іншими чинниками: вік, інтелект, культура, соціальна приналежність.
Застосування комп'ютерів, яке зростає у всіх сферах людської діяльності, породжує нові проблеми і дає поштовх до розвитку нових областей дослідження. Вивчення психологічних і соціальних аспектів взаємодії людини і комп'ютера, а також пошук ефективних методів застосування інформаційних технологій набули особливої актуальності в даний час.
Література
1. Бабаева Ю. Д., Войскунский А.Е., Кобелев В.В., Тихомиров О.К. Диалог с ЭВМ: психологические аспекты // Вопросы психологии. 1983. №2. С. 25-34.
2. Васильева И.А., Осипова Е.М., Петрова Н.Н. Психологические аспекты применения информационных технологий // Вопросы психологии. 2002. №3. С. 80-86.
3. Васильева И.А., Пащенко Е.И., Петрова Н.Н., Осипова Е.М. Психологические факторы компьютерной тревожности // Вопросы психологии. 2004. №5. С. 56-62.
4. Електронне джерело (автори не відомі).
Loading...

 
 

Цікаве