WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

допомоги.
Серед інтерфейсів, залежно від обсягу інформації, яка надається студентові, можна виділити "інформаційно бідні" та "інформаційно багаті". В ідеалі інтерфейс повинен надавати студентові всю потрібну інформацію, хоча за різних умов ці потреби можуть дуже відрізнятися залежно від досвіду студента, його знань, здібностей і т.д.
Досвід і спеціальні дослідження показують, що негативне ставлення учнів до системи найчастіше зумовлене такими претензіями:
1) інтерфейс не видає досить очевидної інформації щодо способів успішної взаємодії з системою, а допомога, яка надається, є, на думку студента, незадовільною, і повідомлення про помилки - неінформативні;
2) мова спілкування та інтерфейс, що використовується, багатьом здається незрозумілим (домінування технічного жаргону);
3) учні вважають недостатнім зворотний зв'язок у системі (незрозумілість процесів, що відбуваються у системі, необхідність усвідомлювати можливі наслідки своїх дій у спілкуванні з комп'ютером).
4) Основною перешкодою на шляху успішної взаємодії студента з системою, на думку багатьох; є мова спілкування, що використовується, обмеженість доступної інформації та недостатня кількість критичної інформації.
Важливі вимоги ставляться до способу обміну інформацією: спосіб передавання повідомлень системі людиною має бути психологічно природним, а спосіб передавання повідомлень користувачеві системою - природним для сприймання (з широким використанням поряд з мовними повідомленнями, кольорової графіки, анімації, звуку, ключів).
Ретельне дотримання вказаних вищезагальнопсихологічних умов перетворює взаємодію студента з навчальною системою (зокрема, з ІНС) на достатньо комфортний процес, де студент може розраховувати на допомогу комп'ютера в більшості ситуацій навчання (природно, обмежених предметною галуззю, що вивчається). [4].
Розділ 3. Психологічні феномени, пов'язані з освоєнням людиною НІТ
Широке впровадження комп'ютерних технологій в наше життя має психологічні наслідки. У вітчизняній і зарубіжній літературі виділяють наступні психологічні феномени, пов'язані з освоєнням людиною нових інформаційних технологій: персоніфікацію, "одушевлення" комп'ютера; потреба в "спілкуванні" з комп'ютером і особливості такого спілкування, наприклад, потреба в антропоморфному інтерфейсі і емоційно забарвленій логіці; різні форми комп'ютерної тривожності. [2].
3.1. Комп'ютерна тривожність
В даний час залишається відкритим питання, які психологічні характеристики в найбільшому ступені сприяють пристосовуванню до роботи на комп'ютері. У осіб, що тривалий час взаємодіють з комп'ютером, відзначені такі психологічні риси, як наполегливість, незалежність, зневага до соціальних норм, достатньо високий інтелект, схильність до творчої діяльності, перевага процесу роботи отриманню результату, а також інтровертованість, нестача емпатії і відповідальності, конфліктність, егоцентризм.
Проте вплив психологічних особливостей користувача на пристосовування до роботи на комп'ютері залишається невивченим. Розглянемо психологічні передумови успішності взаємодії "людина - комп'ютер", і, зокрема, аналіз феномена комп'ютерної тривожності та чинників, перешкоджаючих її розвитку.
Більшість авторів розуміють під комп'ютерною тривожністю страх і тривожні побоювання, що виникають при контакті з комп'ютером або при роздумі про нього. Встановлено, що висока комп'ютерна тривожність негативно позначається на успішності навчання роботі на комп'ютері, хоча дослідження чинників, що впливають на комп'ютерну тривожність, носять достатньо суперечливий характер, а методики, призначені для її вимірювання, дозволяють оцінити тільки окремі аспекти цього явища.
Було проведено обстеження серед студентів другого курсу Санкт-Петербургського торговельно-економічного інституту у віці від 18 до 23 років, з них більшість - дівчата. Встановлено, що обстежені не мали достовірних відмінностей за особливостями сприйняття учбового матеріалу.
Освоєння інформаційних технологій на комп'ютерних курсах було частіше усього достатньо тривалим: 37% від загального числа слухачів курсів навчалося більше 50 годин, 25% - 20-50 годин. В той же час 42% від числа тих, хто самостійно оволодів комп'ютерною грамотністю студентів знадобилось менше 10 годин для навчання роботі на комп'ютері, і лише 25% освоювали комп'ютер більше 50 годин. Це свідчить про достатню легкість оволодіння комп'ютерними технологіями сучасними студентами.
Обстежені особи жіночої статі активно навчаються комп'ютерній грамотності і частіше використовували комп'ютер з діловою ціллю в порівнянні з хлопцями. Дівчата частіше, ніж хлопці, навчаються роботі на комп'ютері в інституті, на курсах, а хлопці виявили велику схильність до самостійного освоєння інформаційних технологій.
В структурі інтелекту обстежених студентів найвищим виявився показник здібності до концентрації уваги і збереження в пам'яті засвоєного.
Виявлено взаємозв'язок рівня комп'ютерної тривожності і показників інтелекту. Хороші здібності до узагальнення, розв'язанню арифметичних задач, просторова уява, комбінаторні здібності на площині поєднуються з посиленням відчуття контролю над ситуацією взаємодії з комп'ютером. Із збільшенням здатності встановлювати зв'язки за аналогією (складова словесно-логічного мислення) наростає відчуття психічного дискомфорту при роботі з комп'ютером. Напроти, чим вище показник просторового мислення, об'ємних комбінаторних здібностей (тобто при переважанні невербального інтелекту), тим більш виражені соматичні вияви тривожності при взаємодії з комп'ютером. Можливо, це свідчить про наявність тенденції до більшої комп'ютерної тривожності у вигляді психічних виявів тривоги у "вербалів", тобто людей більш гуманітарного складу, і, напроти, до соматизації тривоги у "невербалів".
На основі проведеного дослідження дійшли висновку , що взаємодія з комп'ютером пов'язана з ризиком виникнення комп'ютерної тривожності. Адаптація тих, хто навчається роботі на комп'ютері в значній мірі пов'язана з особливостями інтелектуальної діяльності, локусом контролю, статтю, комп'ютерною досвідченістю. З урахуванням вищесказаного представляється актуальною індивідуалізація процесу використання сучасних інформаційних технологій. Отримані дані свідчать про доцільність врахування психологічних чинників при навчанні комп'ютерної грамотності. [3]
3.2. Персоніфікація у діалозі "людина - комп'ютер"
Особливий інтерес представляють спроби наближати комунікацію людини з ЕОМ до людського спілкування.
Розвиток діалогових систем вказує на необхідність спеціального психологічного вивчення проблематики активності
Loading...

 
 

Цікаве