WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

ініціюванні, породженні всіх типів реплік, виборі предмету діалогу, виходу з нього.
За особистістю співвіднесеністю розрізняють анонімне, соціально-орієнтоване і особистісне спілкування.
Анонімне спілкування характеризується відсутністю особистісних моментів і має місце у випадках, коли комп'ютер не вимагає, щоб студент давав про себе певні відомості, презентував себе.
Соціально-орієнтоване спілкування характеризується тим, що комп'ютер орієнтується на студента як на представника певної групи.
Особистісне (неформальне") спілкування характеризується тим, що партнери сприймають один одного передусім особистостями, коли в центрі їхньої уваги постають особистісні стосунки. У деяких же випадках комп'ютеру приписують навіть певні риси особистості, інакше кажучи, комп'ютер персоніфікується.
Параметр структура партнерства має щільний зв'язок з мірою симетричності і характеризується співвідношенням статусу партнерів спілкування. Мається на увазі позиція рівноправності або ж статус "старшого", "більш досвідченого". Тут можливі кілька випадків: перший - комп'ютер виступає з позиції "старшого" (педагог, консультант, репетитор), другий - з позиції "дорослого" (у даному випадку означає "рівного мені"), як партнер, колега або жсуперник, третій - з позицій "дитини" (у даному випадку просто виконавець, іграшка тощо).
Параметр функціонально-рольових особливостей спілкування щільно пов'язаний з параметром структури партнерства і характеризується спеціальною роллю, яка відводиться комп'ютеру. В системах комп'ютерного навчання комп'ютер моделює соціальну роль педагога, експерта, репетитора або ж слухняного студента. При цьому звичайно розрізняють такі ролі комп'ютера: педагог (репетитор), засіб діяльності, студент.
Параметр модальність спілкування характеризується формою подання інформації комп'ютером і формою повідомлення студента.
Відповідно до виконуваних функцій виділяють два види діалогу: основний і допоміжний. Основний діалог стосується розв'язуваної задачі, вироблення плану її розв'язання, стратегії розв'язання та інших аспектів. Допоміжний діалог (так званий метадіалог) спрямований на уточнення повідомлень студента. Поява метадіалогу зумовлена обмеженими можливостями комп'ютера у розумінні повідомлень студента. Допоміжний діалог ініціюється комп'ютером, і міра діалогу характеризується числом повідомлень-запитань для розуміння комп'ютером тексту повідомлень студента. [4]
2.3. Загальнопсихологічні вимоги до діалогової взаємодії студента з комп'ютером
Як і будь-яке спілкування, діалог студент-комп'ютер має задовольняти певні психологічні, передусім Загальнопсихологічні, вимоги. Ці вимоги не можна ототожнювати з вимогами до міжлюдського спілкування, адже діалог студент-комп'ютер не може його повністю дублювати. Тому необхідно домагатися, щоб цей діалог не наслідував міжлюдське спілкування, а враховував основні його закономірності.
Найбільш стисло сформулювати Загальнопсихологічні вимоги до діалогу студента з комп'ютером можна через вислів: "Інтерфейс має бути дружнім". Інтерфейс - це комплекс технічних і (або) програмних засобів, які дозволяють забезпечити діалогову взаємодію між студентом і комп'ютером без використання мов програмування.
В сучасних комп'ютерних системах застосовується інтелектуальний
інтерфейс. Це такий засіб взаємодії людина - комп'ютер, коли передавання інформації здійснюється природною мовою, за допомогою зображень, образів або ж шляхом усного мовлення.
Поняття дружнього інтерфейсу формує такий набір вимог до ІНС, який включає максимальне спрощення способу взаємодії користувача з системою, оптимізацію використання всіх можливостей ІНС, адекватність інтерфейсу задачній структурі та галузі застосування, забезпечення користувачеві психологічної комфортності та невимушеності спілкування з системою.
Все вище згадане передбачає: дотримання психологічних та лінгвістичних вимог до організації діалогу та його структури, розуміння комп'ютером повідомлень студента, наявність зворотного зв'язку. За цих умов у діалозі зводяться до мінімуму дії користувача щодо здійснення взаємодії, водночас забезпечується використання всього спектра можливостей системи, максимальна доступність інформації для студента, дотримання основних принципів подання інформації, які забезпечують повноту та психологічну комфортність сприйняття інформації. Обов'язковим є забезпечення толерантності (терпимості) системи та здатності до сприйняття не лише однієї точки зору, що дозволяє уникнути можливих непорозумінь з студентом (які виникають унаслідок розходження точок зору), оптимізуючи навчальні впливи і формуючи широту поглядів.
Особливо важливе значення для дружнього спілкування має надання студентові максимуму релевантної інформації, обсяг, порядок та форма подання якої повинні враховувати його потреби. Це стосується також службової інформації, що відображає можливості системи, ознайомлення студента з якими підвищує ефективність використання системи.
Процес ознайомлення із системою (побудова її ментальної моделі) передбачає набування студентом "фрагментів знань" щодо конкретних реакцій системи. Ці знання потім компонуються у певні "пакети" на основі внутрішніх зв'язків, формуючи в цілому структурно-функціональну модель комп'ютера. При цьому студент не може одержати потрібні знання лише шляхом нарощування обсягу взаємодії з системою: можливий прояв неправильних асоціацій і як результат помилкових висновків, закріплення хибних фрагментів моделі, що призводить до неправильного тлумачення можливостей системи.
Неправильні асоціації виникають з двох причин: намагань студента "перестрибнути", уникнути "зайвих" витрат часу та зусиль на детальне ознайомлення з системою або нездатності (невміння) студента правильно оцінити межі застосування щойно набутих знань, що виявляється у спробі неадекватного використання вхідних повідомлень (такого, яке не відповідає контексту застосування).
Студенти досить часто не вміють сприймати релевантну інформацію бо настільки "цілеспрямовані", що "не помічають" інформації, яка їм надається, але, на їхню думку, не має безпосереднього відношення до даної конкретної мети, та водночас некритично ставляться до будь-якої інформації, яка здається їм. У таких випадках студентам не вдається створити адекватну модель взаємодії з системою, що значно знижує їх мотивацію у взаємодії з комп'ютером. Бажано забезпечити своєчасне ознайомлення студента із структурою та функціонуванням системи. Оскільки основним джерелом інформації виступає інтерфейс, важливо, щоб інформація розглядалася через інтерфейс із залученням мови, зворотного зв'язку та наданням
Loading...

 
 

Цікаве