WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

Психологічні особливості діалогу "студент – комп'ютер" - Курсова робота

значущий на початкових етапах навчання, коли студенти менш підготовлені до розв'язання учбових задач; для студентів, які вже мають певний досвід роботи з комп'ютером, такий зворотний зв'язок менш актуальний, особливо для впевнених у своїх силах. Надмірна частота такого зворотного зв'язкучасто негативно впливає на учбову діяльність. Такий вплив особливо відчутний в тих випадках, коли учбові задачі не викликають в студента труднощів або ж навпаки - коли правильній відповіді передували помилкові, а ця інформація по каналу зворотного зв'язку містить заохочення, що викликає в студента внутрішній опір і різко негативне ставлення до комп'ютера (Машбиць, 1985).
Головні вимоги до зворотного зв'язку:
- повідомлення про помилку у формі, що не принижує гідність студента, має надаватися негайно;
- пояснення причини припущеної помилки повинні надаватись з урахуванням вік, рівня підготовки та індивідуальних особливостей;
- не слід підкріплювати заохоченнями кожну правильну відповідь;
- студентові слід надавати можливості порівнювати свою відповідь Із правильною;
- не слід підкріплювати неправильні відповіді.
Було виділено ряд факторів, які значною мірою впливають на ефективність зворотного зв'язку, а саме:
- своєчасність інформації. В умовах управління за результатом цей параметр визначається однозначно - часовим відрізком після відповіді студента;
- характер допоміжного навчального впливу (вказівка на помилку, евристичні рекомендації, алгоритмічні приписи тощо). При цьому вирішальне значення має те, наскільки такий навчальний вплив усуває труднощі, на які натрапив студент, та причини цих труднощів;
- психологічна підготовленість студента до одержання певної інформації по каналу зворотного зв'язку (відомо, що найбільший ефект допомога дає тоді, коли людина бажає її одержати);
- відповідність очікувань студента фактично одержаній допомозі. Досить часто навіть досконалі навчальні системи надають студентові не ту допомогу, на яку він сподівався. Тому бажано закласти в навчальну систему такий механізм, який дозволив би діагностувати не лише помилки, а й причини і засоби їх усунення;
- модальність інформації по каналу зворотного зв'язку. [4]
1.2. Довизначення учбової задачі як психологічного механізму навчання
Сутність цього механізму полягає в тому, що будь-який вплив управління піддається особистісній обробці. Завдяки цьому завжди існує певна розбіжність між зовнішнім впливом і задачею, яку фактично ставить перед собою людина. Психологічний механізм цієї трансформації ми називаємо механізмом довизначення учбової задачі (навчального впливу).
Розбіжність між навчальним впливом, тобто задачею, яка задана ззовні, і тією, яку студент фактично розв'язує, - фундаментальний факт, в основі якого лежить таке положення: студент розв'язує лише ту задачу, якій надає певний особистісний смисл. Коли задача ставиться ззовні, студент береться за її розв'язування тільки тоді, коли це, на його думку, забезпечує досягнення актуальної для нього мети або наближує до неї. Таке надання зовнішній задачі особистісного смислу є необхідною умовою переходу навчального впливу в задачу для студента, яка спонукує його до діяльності і визначає перебіг діяльності.
Довизначення учбової задачі як психологічний механізм навчання може бути проаналізовано лише в контексті взаємовідношень педагога і студента на рівні виконуваних ними діяльностей. Цей психологічний механізм обґрунтовує теоретичне положення: студент - це не тільки об'єкт управління, він - суб'єкт учбової діяльності і стає суб'єктом саме тому, що трансформує зовнішній навчальний вплив в учбову задачу. З точки зору НІТН, особливе значення має такий випадок довизначення задачі, коли студент під впливом різноманітних факторів привносить до умови задачі щось нове, те, чого там немає, накреслює (іноді навіть неусвідомлено) свої вимоги до умови задачі, до процесу і продукту розв'язування задачі, тобто довизначає її. Те, що студент привносить, залежить не тільки від його мотиваційної сфери, а й здібностей, системи сформованих способів дій, від наявних знань, рефлексії ним вимог педагога та інших факторів (позначимо їх терміном інтелектуальні надбання). Довизначена задача - це, образно кажучи, проекція актуалізованих в даний момент у суб'єкта цілей-мотивів і інтелектуальних надбань (здібностей, сформованих знань і умінь) на задану ззовні задачу.
Механізм довизначення навчального впливу дозволяє включити в систему навчання особистість студента, оскільки те. як саме суб'єкт довизначає навчальні впливи, значною мірою залежить від особливостей його особистості. При цьому варто згадати слушне зауваження Е.Г.Юдіна, що особистість є не лише продукт, а й умова діяльності, а це означає, що принаймні в певному відношенні ми повинні і саму діяльність пояснювати через особистість.
Окремим випадком довизначення учбової задачі є її перевизначення, тобто підміна однієї задачі іншою, що, як правило, зумовлено або недостатньою сформованістю відповідних знань і умінь, або тим, що студент усвідомлено не приймає задачу, яку ставить перед ним педагог.
На основі проведених експериментальних досліджень (Машбиць, 1988) було виявлено основні напрямки довизначення навчальних впливів і фактори, що їх спричинюють. В умовах навчання за НІТ виникають специфічні випадки перевизначення задач.
По-перше, природним є бажання використати комп'ютер як засіб розв'язування самостійно поставлених задач, з'ясувати свої здібності в управлінні комп'ютером. Виключно велике значення має психологічний фактор, який можна назвати почуттям перемоги студента над технікою, яка спочатку здавалася особливо складною. Це почуття з'являється в ситуаціях, коли студент впевнений, що комп'ютер підкоряється його наказам, сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання за допомогою комп'ютера.
По-друге, можна спостерігати специфічні випадки перевизначення учбових задач, в основі яких лежить намагання з'ясувати можливості комп'ютера (наприклад, як він буде реагувати на помилкові відповіді). Інколи вводять не просто помилкові відповіді, але й явно нелогічні, беззмістовні. Студент, замість того, щоб розв'язувати певну задачу, фактично ставить іншу - довести, що комп'ютер не такий вже й "розумний". Найчастіше це буває в таких випадках, коли студент не задоволений комп'ютером, коли той, наприклад, надає не ту допомогу, на яку студент розраховував, або ж коли він не згодний з оцінними судженнями комп'ютера. [4]
1.3. Психологічний механізм динамічного розподілу функцій управління між комп'ютером і студентом
Сутність механізму полягає в тому, що в умовах навчального
Loading...

 
 

Цікаве