WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи художнього сприйняття - Курсова робота

Психологічні основи художнього сприйняття - Курсова робота

сприймаючої особи, її ставлення до життя і людей, масштабності художнього мислення, по-друге, від характеру художнього образу, його ідейного навантаження. На цій сходинці сприйняття "в характер осмислення і переживання того, що створив і виразив художник, може включитися весь світ моральних почуттів людини" [22: 46]. У ході подальшого поглиблення сприйняття твору мистецтва людина починаєсприймати й осмислювати не тільки художній образ, втілений у ньому, але й весь твір мистецтва як значне явище. "Тут художнє пізнання доходить вже до найвищих щаблів, оскільки в акт сприйняття, в процес осягнення твору включається вся людська особистість з її світоглядом, ідеалами, моральними почуттями, ставленням до життя " [22: 48].
У процесі сприйняття художнього твору відбувається його інтерпретація. Кожна деталь твору набуває для реципієнта особливого, символічного значення, допомагає усвідомити зміст зображеного, тож розглядається більш уважно, диференційовано, ніж у життєвих ситуаціях. З точки зору психології, художня деталь виконує функцію стимулу (подразника), що впливає на нашу свідомість, актуалізує попередній життєвий і мистецький досвід, викликає певний асоціативний ряд, пробуджує почуття, оцінюється, інтерпретується.
Важливим фактором сприйняття є умови, за яких відбувається спілкування реципієнта із твором, а через нього - з автором. Картина та скульптура краще сприймається в музеї або в картинній галереї в оточенні інших творів мистецтва, де вона краще вписується в інтер'єр, є невід'ємною часткою гармонійного цілого. Художній фільм краще подивитися в кінотеатрі, де все призначене для цього, де ні реклама, ні зайві розмови, ні сімейні події - ніщо не заважає процесу сприйняття.
Сприйняття художнього твору (як і сприйняття речі, події, явища) значною мірою залежить від сприймаючої особи: її особистісних якостей, підготовленості до такого сприйняття, характеру естетичного досвіду, кола інтересів, установки тощо. Наша установка на сприйняття опосередкована всією нашою культурою. У ній міститься очікування емоцій, передбачення певного роду вражень, отримання насолоди від зустрічі з прекрасним. Спеціальні приміщення для сприйняття творів мистецтва (музеї, театри) створюють умови для виникнення такої установки. У разі відсутності очікуваних емоцій людина відчуває невдоволення, розчарування.
Емоції, які ми отримуємо в процесі естетичного сприйняття, кардинально відрізняються від емоцій, що народжуються за звичайних життєвих обставин. Такі емоції "переживаються в особливому контексті свідомості" [22: 59]. П.М.Якобсон зазначає, що "печаль, обурення, смуток, які виникають при сприйнятті витвору мистецтва, забарвлюються інакше, ніж тоді, коли вони виникають в контексті реальних людських відносин" [Там же]. Але естетичні почуття можуть з'явитися лише за таких умов, коли людина віддається враженню від споглядання витворів мистецтва, готова "співпереживати" з тим, що там зображено. Естетичні почуття мають специфічні якості. По-перше, вони виникають тільки в контексті художнього сприйняття, мають певні особливості їх переживання. Людина усвідомлює, що тільки "співпереживає", а не є учасником подій. Естетичні емоції не пригнічують людину, як, скажімо, реальний жах, а переживаються з елементом відомої відчуженості. По-друге, не дивлячись на всю різнобарвність естетичних емоцій, на їх різний зміст і силу, в них завжди присутня естетична радість, естетичне задоволення. Усвідомлення людиною обумовленості своїх переживань контекстом сприйняття не виключає можливого впливу цих емоцій на людину. Говорять про "заражуваність" естетичних переживань, їх очищаючу дію. Під впливом естетичних почуттів людина здатна відчути душевне очищення від дрібних себелюбних прагнень і почуттів - катарсис, "І в цій очищаючій дії від різних переживань, що виникли від сприйняття твору мистецтва, - пише П.М.Якобсон, - полягає особлива радість, радість незвичайного пізнання, що з'являється в процесі художнього сприйняття" [22: 61]. Таким чином, "в процес переживання з приводу сприйнятого включається вся людина з властивими їй оцінками, ідеалами, моральними переконаннями, уявленням про своє призначення. І все це пожвавлюється (актуалізується) під час процесу художнього сприйняття, народжує живе ставлення до сприйнятого" [Там же]. Разом з тим це ставлення теж може в свою чергу змінитися під впливом отриманого враження від споглядання краси мистецтва.
Л.С.Виготський доводить соціальну обумовленість естетичних почуттів. "Самі почуття, які викликає художній твір, суть почуття, соціальне обумовлені" [5: 27-28]. Підтвердження своєї думки психолог знаходить у Бухаріна: "Один з найбільших знавців Єгипту, Ерман, стверджує, що в єгипетському живописі людське тіло зображається в різних формах залежно від соціальних рангів: натуралістично - у простих смертних, стилізовано - у начальницьких". Виготський пояснює: "Тут форма (стилізація людської фігури) абсолютно явно несе функцію повідомлення соціального почуття, яке в предметі, що зображається, відсутнє і надається йому мистецтвом" [5: 28].
Конкретний процес сприйняття витвору мистецтва у всіх людей має індивідуальний характер, відрізняється як за рівнем емоційної сприйнятливості, так і характером змісту уявлень, що виникають у процесі сприйняття одного й того ж твору мистецтва. Це залежить від багатьох факторів: емоційного досвіду людини, інтересів, естетичного смаку, властивого людині типу сприйняття, рівню емоційного розвитку людини, фізичного й психологічного стану в момент сприйняття, умов, за яких протікає цей процес, установки на сприйняття, здатності людини до повноцінного сприйняття творів мистецтва.
Відомо, що людина тільки в певному віці здатна сприймати твори мистецтва як такі. В ранньому віці дитина не має уявлення про предмет мистецтва. Розвиток сприйняття предметів мистецтва проходить у процесі зростання дитини ряд етапів. У переддошкільному віці дитина сприймає витвір мистецтва не як зображення, а як реальність. Дошкільник молодшої групи усвідомлює, що картина є зображення, але виявляє до неї дійове ставлення: торкається, гладить тощо. Діти цієї вікової категорії отримують яскраві враження від картинок, але для них це всього лиш чуттєві якості речей, а не твір мистецтва. Подальший розвиток культури художнього сприйняття пов'язаний із опануванням мови мистецтва, отриманням специфічних знань, накопиченням досвіду спілкування з мистецькими творами, формуванням художнього смаку, пробудженням інтересу до художнього пізнання.
Розмірковуючи над можливостями розвитку художнього сприйняття, П.М.Якобсон зазначає: "Для зростання художнього сприйняття... важливо виникнення уміння подумати про нього, оцінити його і відповідним чином віднестися до тих або інших епізодів, частин, елементів художнього твору, але не менш важливо не втратити при цьому здатності безпосередньо віддатися враженню від твору, здібності віднестися до нього цілісно" [22: 77].
Отже,
Loading...

 
 

Цікаве