WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи формування правової культури студентів - Курсова робота

Психологічні основи формування правової культури студентів - Курсова робота

захистити,якщо в цьому виникає потреба, вона знає, як працюють інститути сучасної демократії, поважає демократичні цінності і прихильно ставиться до громадської діяльності. Тому викладання і вивчення прав людини формує ядро громадянської освіти. А супутні знання повинні допомогти новим поколінням зрозуміти закони, за якими живе сучасне демократичне суспільство, його проблеми (політичні, соціальні, культурні, ідеологічні, екологічні і т. д.) і засоби їх розв'язання.
Досвід, накопичений європейською системою громадянської освіти, для нас цікавий насамперед своїм принциповим змістом, оскільки в ньому в концентрованому вигляді представлені цілі освіти та шляхи їх досягнення.
Головні цілі громадянської освіти були окреслені на міжнародному конгресі ЮНЕСКО 1978 р., а саме:
- давати знання про права людини одночасно у національному і міжнародному вимірах;
- розвивати знання особами, з допомогою яких права людини можуть ставати політичною і соціальною дійсністю;
- давати знання про нерозривний зв'язок прав людини і прогресу, миру і роззброєння;
- підкреслювати зв'язок нового міжнародного, соціального та культурного ладу з можливістю для всіх народів користуватися їх людськими правами.
Перелічені цілі громадянської освіти можна окреслити як прагнення гуманізації міжнародного і національного порядку до гармонічного розвитку особистості.
Загально-гуманістичний характер громадянської освіти визначає її головні принципи: безперервність, міждисциплінарність, зв'язок освіти з практичною діяльністю, інтеркультурність.
Безперервність свідчить про те, що громадянська освіта повинна бути багато етапним процесом, охоплюючим всі важливі періоди формування людської особистості.
В ході вищої і професійної освіти не тільки вдосконалюється придбання спеціальних знань і навичок, але й здійснюється процес формування громадянських якостей людини. На цьому етапі поширюються і поглиблюються знання про права людини, відбувається пізнання їх філософських, культурних, політико-правових і суспільно-економічних основ, визначається громадянська позиція людини, її суспільно-політичні орієнтації.
Міждисциплінарність громадянської освіти орієнтує на необхідність використовувати потенціал як навчальних предметів, так і викладачів, що ведуть заняття. Кожна дисципліна, що містить у собі історичний і теоретичний досвід, який увійшов у сучасне розуміння прав людини і демократії, може бути використана для цілей громадянської освіти. Відповідно, кожний вчитель, який розуміє значення громадянської освіти, і має необхідні знання і навички для цього, може включитися в процес викладання. На практиці принцип міждисциплінарності реалізується таким, наприклад чином. В шкільних програмах, рекомендованих міністерством освіти Франції, передбачається, що під час вивчення певних тем з історії слід звертати увагу студентів на явища, що пов'язані з сучасним розумінням прав людини і демократії.
Існують аналогічні рекомендації щодо вивчення тем з географії, певних творів на уроках літератури; при вивченні іноземної мови пропонується використовувати тексти міжнародних документів з прав людини.
Принцип міждисциплінарності у викладанні громадянознавства, прийнятий у європейській системі освіти, підкреслює загальногромадянський сенс цього предмета. Це нітрохи не зменшує значення викладання прав людини як складової частини юридичної освіти. Навпаки, в Європі надається велике значення вивченню прав людини всіма, хто пов'язаний з законодавчою, виконавчою і судовою владами (депутатами всіх рівней, робітниками правоохоронних органів і пенітенціарної системи, співробітниками пограничних і митних служб, суддями і адвокатами) сучасної правової держави. Викладання громадянознавства включає власне в себе юридичну освіту, але переслідує більш широку мету: сформувати міцні правові переконання громадян як основу правової демократичної культури.
Принцип зв'язку громадянської освіти з практичною діяльністю є виразом нерозривної єдності знань-переконань-вчинків людини.Уроки демократії і прав людини не будуть мати сенсу і ефективності, якщо їх ведуть авторитарними методами або в умовах зневажливого ставлення до людських прав і гідності учнів.
У відповідності з принципом єдності громадянської освіти з практичною діяльністю Рада Європи рекомендує заохочувати участь у вищих шкіл у роботі неурядових організацій, які мають досвід успішної боротьби за права і гідність людини, а також - навчати учнів самостійному збору інформації про права людини в сучасному світі з різних джерел, її аналізу й оцінці, виробці збалансованих і справедливих суджень. Студенти повинні знати про існуючі національні, регіональні і універсальні механізми захисту прав людини.
Цей принцип відображає діяльно-практичний характер громадянської освіти, спрямованої на розвиток демократії і гуманізацію між людських відносин, суспільства і держави.
Принцип інтеркультурності громадянської освіти, з одного боку, виражає універсальність прав людини, які, як підкреслює Загальна Декларація прав людини, належать кожному "незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища"; а, з другого боку, відображає полі культурний (багато культурний) характер сучасного суспільства. Полі культурність сучасного суспільства - головний чинник, що визначає необхідність введення принципу інтеркультурності в освіту.
Література
1. Конституція України К., 1996
2. Постанова Кабінету міністрів України про програму правової освіти населення України № 336, К., 1995
3. Бистрицький І. М. Психолого-педагогічні аспекти перспективних систем та технологій навчання: погляд в майбутнє. Одеса, 1994. - 196 с.
4. Бойков. Правовая культура и вопросы правового воспитания. М., 1974. - 220 с.
5. Головченко. Правовая культура и демократизация (методические рекомендации в помощь лектору). К., 1990. - 20с.
6. Джуринский А. Н. Развитие образования в современном мире. М., 2004. - 240 с.
7. Еникеев М. И. Юридическая психология. М., 2001. - 349 с.
8. Зюбин. Психолого-педагогический аспект правового воспитания учащихся профтехучилищ и работы с трудными подростками. Л., 1976 - 64с.
9. Іванчук В. Формування громадянської культури учнівської та студентської молоді в процесі навчання // Шлях освіти. - 2000. - № 2
10. Карамушко Л.Н. Психологія дорослої людини. Ніжин, 2004. - 113 с.
11. Кирчук. Психолого-педагогічна діагностика розвитку учнів та колективу школи. К., 1998. - 106 с.
12. Магдик О. Правове виховання школярів: теорія, досвід, проблеми. - Постметодика. - 1999 № 2/4
13. Матвієнко П. Живодайні джерела патріотизму // Пост методика. - 2000 - № 1
14. Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація у світлі європейського досвіду // Шлях освіти. - 1999.
15. Шапар В. Психологічний тлумачний словник. Х., 2004 - 640 с.
Loading...

 
 

Цікаве