WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи формування правової культури студентів - Курсова робота

Психологічні основи формування правової культури студентів - Курсова робота

"посилюють" власні самовиховні прагнення студента і, образно кажучи, викликають "педагогічний резонанс".
3. Правова культура особистості
Правова культура особистості - це обумовлений правовою культурою суспільства рівень правової зрілості особистості, який складає основу її правомірної поведінки і стимулюючий в необхідних умовах соціально-правову діяльність.
Правова культура особистості складається з двох структуроподібних елементів: 1) інтелектуального та 2) практичного, основою якого є дотримання правових вимог. Перший елемент характеризує знання юридичних норм, правильне розуміння прав та обов'язків, впевненістю в необхідності правових норм. Другий передбачає правильну практичну реалізацію правових знань. Він визначає характер поведінки особистості в правових сферах. Правова культура особистості є важливою передумовою здійснення юридичних прав і свобод, сумлінного ставлення до своїх обов'язків. Перед суспільством, співгромадянами.
Важливим елементом правової культури особистості є правосвідомість, яка представляє собою сукупність поглядів, ідей, уявлень, впевненостей, почуттів, які виражають відношення людей, соціальних груп до права, законності, правосуддю, їх уявлення про те, що є правомірним або неправомірним. Концентрованим виразом правосвідомості як форми свідомості є правова ідеологія і правова психологія.
Вже сам термін свідчить про зв'язок права і свідомості. Право - основний об'єктивний фактор, який визначає обсяг правосвідомості.
Поряд з відображенням правової дійсності правосвідомість виконує роль регулятора поведінки людей. Тобто йому притаманна активна, діюча роль в правовій регламентації людської діяльності на основі відображення і оцінки правових норм в свідомості кожної людини.
Правосвідомість - це перш за все знання населенням, громадянами основних положень діючого законодавства, здатність користуватись ними. Розповсюдження правових знань - завдання педагогів, особливо вищих навчальних закладів. Кепсько коли людина, яка вирішує будь-які проблеми, погано знає свої права та обов'язки, не уявляє, як захистити свої законні інтереси, куди звернутись, що зробити.
Незнання людьми норм права звичайно використовують бюрократи, люди нечесні, несумлінні. Але набагато гіршим є, коли юридичне невігластво проявляє той, хто займаючи свою посаду повинен примінити закон, діяти згідно його положень.
Але знання основних положень діючого закону - це лише один з елементів правової культури, тому що його недостатньо для додержання закону і правомірної поведінки. Самі по собі знання і розуміння права не притримують від правопорушень. Кримінологічні дослідження свідчать про те, що для вчинення навмисних анти громадянських дій, особливо корисного і агресивного характеру, знання і розуміння або незнання і нерозуміння правових норм не має визначального значення. Потрібна повага до права, визнання обов'язковості виконання його вимог. Повага до права - один з найважливіших елементів правової культури.
Правова культура передбачає звичку дотримуватись закон.
Суттєвим елементом правосвідомості і правової культури є впевненість громадян в необхідності права, правової держави, в дотримуванні законності. Правова культура передбачає обов'язкове перетворення правових знань, ідей в особисту переконаність. Правова переконаність здійснює прямий вплив на вольову діяльність людини, на прийняття ними рішень, утримують від протиправних дій. Правове переконання в справедливості правових норм в масовий правосвідомості створює стан нетерпимості до правопорушень, дозволяє критично оцінювати власну поведінку і поведінку інших громадян. Правова впевненість спонукає людей до соціально-правової активності, яка є ведучим показником правової культури людини.
Правова культура - необхідна умова формування моральних якостей людини. Знання і розуміння сутності і соціального призначення права, правосуддя, законності, правової відповідальності, впевненості в необхідності дотримання норм права допомагають ствердженню в свідомості людини основних принципів людської моралі.
Людина є творцем не тільки самого себе, але і суспільства, правових відносин. Правова культура проявляється в першу чергу в його діях, поглядах, судженнях. Але це не означає, що правова культура - формація сугубо зовнішня, яка відображає тільки оточуючу нас реальність. Правова культура є виразом в першу чергу внутрішнього світу людини, його переконань, потреб, інтересів і т. п. Але це не означає, що зовнішні фактори не впливають на рівень правової культури особистості.
Під правовою психологією прийнято розуміти систему звичок, почуттів, настроїв людини по відношенню до права і правових явищ.
Але слід підкреслити, що розуміння правової культури особистості не можна зводити тільки до її духовних і психічних станів. До неї слід включити зразки правової поведінки та інші компоненти. Зокрема до структури правової культури особистості входять (окрім правосвідомості): правові позиції, тобто установки, впевненості, мотиви, інтереси, само регламентація і здатність до саморегуляції, правова поведінка заснована на знанні способів правової дії, творчому і свідомому відношенню до юридичної практики, вміння реалізувати права і свободи, виконання обов'язків та інше. Правова культура пронизана моральними основами, вона підкріплюється нормами моралі, взаємодіє з ними. В свою чергу правова культура сприяє формуванню у громадян почуття поваги не тільки до закону, права, але і до норм моралі, традицій. Тобто, однією з основних функцій правової культури є подальше вдосконалення високих моральних якостей людини, формування у неї потреби безумовного дотримання соціальних правил.
В розуміння правової культури особистості, як бачимо, входить не тільки знання права, розуміння суті і обсягу правових норм, бажання і здатність дотримуватись норм закону, добровільно дотримуватись його вимог, але і особливі правові установки по відношенню до ідеї правової держави, до права, інститутів і цінностей, які воно охороняє. Це також і рівень інформованості про правові проблеми суспільства, про права, свободи і обов'язки людини перед іншими людьми, суспільством.
Державна незалежність, яку здобула Україна, перехід від тоталітарного режиму до демократизму, процес національного відродження потребують і відповідного виховання громадянина нової держави, який би добре знав основи правової культури, дотримувався правових законів.
Тим більше, що в сучасних умовах спостерігається спад виробництва та пов'язане з ним зростання безробіття, занепад моралі, недоступно високі ціни багатьох форм дозвілля, скорочення кількості спортивних клубів, шкіл, гуртків, молодіжних таборів, майже відверта пропаганда порнографії, жорстокості й насильства, розпад системи державних і громадських інститутів, що зумовлює активізацію право виховної роботи серед молоді, зокрема студентів.
Питання про правову освіту студентів актуальне у зв'язку з необхідністю виховання громадян у дусі активної участі
Loading...

 
 

Цікаве