WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи формування правової культури студентів - Курсова робота

Психологічні основи формування правової культури студентів - Курсова робота

вихованням. А тим часом громадянськість людини проявляється в усвідомленні нею належності до своєї держави, нації, етносу; у постійній ідентифікації зі своїм народом; у глибокій повазі до рідної мови, національної культури в цілому; в любові до Батьківщини, інтересі до героїчних сторінок її історії тощо. А комуністичне виховання під гаслом інтернаціоналізації було спрямоване на денаціоналізацію народів колишніх союзних і автономних республік, перетворення націй і національних меншин у так званий "радянський народ". За таких обставин проблема громадянського виховання молоді як формування в неї цілісної структури цінностей, органічно пов'язаних з національними культурами народів, не привертала до себе уваги дослідників. Тому не дивно, що до недавнього часу в розпорядженні вчителів, викладачів вищої школи не було жодного присвяченого цій проблемі фундаментального твору, якщо не враховувати книжки В. О. Сухомлинського "Народження громадянина", що вийшла в світ після смерті його автора.
Через не розробленість у педагогічній науці проблема громадянського виховання не посіла належного місця у змісті освіти педагогічних навчальних закладів. Тому не дивно, що з огляду практичного розв'язання поставленої проблеми у професійній підготовці вчителів та викладачів вищих закладів освіти наявні помітні прогалини, які не можуть не вплинути на якість їхньої навчально-виховної роботи. Про гостру потребу її істотного поліпшення свідчать результати рівня громадянської культури учнівської та студентської молоді.
Найперше завдання викладача, зацікавленого в удосконаленні громадянського виховання студентів, зводиться до осмислення тих цінностей, якими повинна володіти молода людина, щоб досягти статусу соціально-зрілої особистості, громадянина. Таке осмислення має подвійне значення. По-перше, воно допомагає педагогу визначити істотні ознаки громадянської зрілості, способи її вчення та критерії оцінювання і, по-друге, дає змогу добрати оптимальні варіанти адекватних педагогічних засобів її формування та розвитку.
Вивчення педагогічної літератури показує, що для кінцевих результатів громадянського виховання молоді використовуються різні поняття, а саме: "громадянська цінність", "громадянська зрілість", "громадянськість", "правова культура" та ін.
Серед педагогів найпопулярнішими стали соціально-психологічні підходи до розкриття суті громадянськості. Аналіз літературних джерел показує, що більшість педагогів-дослідників сходяться на думці щодо істотних істотних ознак громадянськості. Так, в одному з довідкових педагогічних видань зазначається, що під громадянськістю розуміють "усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов'язків щодо держави, суспільства". В іншому творі автори наголошують на тому, що "громадянськість можна інтерпретувати і як різновид базової соціальної установки, суть якої полягає в готовності особистості свідомо приймати і відповідально, добросовісно (а не з примусу) виконувати закони та вимоги своєї держави".
Громадянськість людини як складне психологічне утворення є засвоєна нею частка соціально-культурного досвіду, яку можна назвати громадянською культурою.Цінності, що становлять громадянську культуру, належать до всіх основних сфер особистості: потрібно-мотиваційної, когнітивної, інтелектуальної, емоційно-вольової та поведінково-діяльнісної. Ознаками вияву кожного компонента є нещо інше, як ідеально представлені результати розв'язання певних завдань громадянського виховання. За ними визначають самі виховні завдання. Так, потреба людини у знаннях проблем державного масштабу, інтерес до них, захоплення ними є результатом розв'язання завдання щодо виховання в неї громадянської спрямованості, тобто формування та розвитку інтенційного компонента громадянської культури.
Громадянська спрямованість - це націленість людини на проблеми державного та громадського життя. Вона проявляється у прагненні особи глибше пізнати свою батьківщину, осягнути її політичні, економічні, наукові, освітні та культурні здобутки і проблеми, життя національними інтересами держави, громадянином якої вона є, постійно співвідносити їх з особистими потребами, інтересами, а при наявності розбіжностей чи суперечностей компромісно долати їх. Громадянська спрямованість є виразником найвищих духовних потреб людини, її волі, прагнень, інтересів, захоплень тощо.
Громадянська ерудиція проявляється в його обізнаності в таких галузях знань, як суспільствознавство, державознавство, українське народознавство, краєзнавство, а також правознавство, географія та історія України, всесвітня історія тощо. Ефективним педагогічним засобом формування та розвитку цього компонента є вивчення відповідних навчальних предметів (Конституції України, основ держави і права, історії України тощо), оволодіння якими забезпечує громадянсько значущі знання.
Громадянська свідомість - це усвідомлення людиною своєї належності до певної державно-громадянської спільності, конституційно закріплених за нею прав та обов'язків, помірковане ставлення до подій суспільно-політичного характеру (наприклад до виборів, визначення тих чи інших історичних подій тощо), а також шанобливе ставлення до державної мови, символіки тощо. Це й усвідомлення собою як виразника національних інтересів своєї держави, гордість та вболівання за увінчані славою і трагічні сторінки її історії.
В операційно-процесуальному аспекті громадянське мислення нічим не відрізняється від будь-якого іншого його виду (політичного, економічного, технічного, математичного та ін.). Воно реалізується через такі операції, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація та ін.
У змістовному аспекті громадянське мислення характеризується тим, що передбачає оперування категоріями та поняттями, які використовуються в процесі аналізу явищ суспільного, державного та громадського життя. У значній частині воно "збігається" з політичним та економічним мисленням.
Громадянські почуття - це почуття любові до рідної землі, свого народу, його мови, мистецтва, культури, звичаїв, традицій та ін.; почуття відповідальності за долю держави, за її майбутнє; почуття обов'язку, в додержанні правових та морально-етичних норм в усіх аспектах життєдіяльності людини. Вони становлять той емоційний фон, на якому визрівають і проявляються громадянська воля та рішучість людини.
Громадянська поведінка характеризує позицію людини щодо можливих альтернативних рішень проблем суспільно-політичного характеру і проявляється в її трудовій та суспільно-корисній діяльності, що характеризується високим рівнем активності.
Наведені характеристики свідчать про цілісну систему завдань громадянського виховання студентської молоді. Ґрунтовне її знання передусім потрібне викладачеві, бо він відбирає відповідні дидактичні матеріали, методи, прийоми, форми навчання тощо.
Виховання людини в будь-якому аспекті дає бажані результати, коли воно органічно поєднується з процесом її самовиховання, тобто коли виховні впливи викладача
Loading...

 
 

Цікаве