WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи підготовки фахівця в системі ступеневої вищої освіти - Реферат

Психологічні основи підготовки фахівця в системі ступеневої вищої освіти - Реферат

до самостійного оволодіння знаннями тощо. Теоретичною засадою, що мала б забезпечити умови розв'язання висунутих вимог, був обраний принцип діяльнісного підходу, оскільки, лише на базі принципу діяльності, на думку провідних психологів того часу, з'являється можливість досліджувати активність не лише як інтелектуальний розвиток людини, але і розвиток її як особистості.У відповідності з антропоцентричним, особистісно-орієнтованим підходом до проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів цей процес розглядається О.П.Федик через "призму вивчення: особистісних характеристик студента в групі, його здібностей і якостей; рівня домагань студента, системи його ціннісних орієнтацій, мотивів, соціальних установок; його міжособистісних стосунків у групі, з метою визначення впливу самооцінки особистості в її професіональному становленні; взаємозв'язку психологічної готовності студента з його професійним становленням."Якщо недостатньо підготовлений вчитель спирається лише на знання предмета і методики викладання, то майстер, окрім того, при прийнятті рішення і засобу впливу використовує такі психологічні компоненти системи знань: диференційно-психологічний (особливості засвоєння навчального матеріалу конкретними учнями), соціально-психологічний (особливості роботи учня і класу в цілому) та автопсихологічний (самооцінка своєї діяльності і власних рис). У всіх випадках майстри досягають значно вищого порівняно з недосвідченими вчителями, розвитку згаданих нами гностичних,проективних, конструктивних, комунікативних та організаційних здібностей". Поєднання власне особистісних якостей (умова) з досконалою технікою реалізації педагогічного процесу (фактор) і є, за висновком автора, визначальними складовими успішності педагогічної діяльності.Професійне становлення вчителя є складним і тривалим процесом. Однією з умов забезпечення його ефективності виступає формування готовності до педагогічної праці.Оскільки процес оптимізації навчальної роботи студентів педагогічного профілю до певної міри стримується фактом індивідуальних відмінностей за низкою здатностей, які суттєв.0 зумовлюють перебіг і рівень досягнення студентом належного рівня професійної готовності, виникає проблема в попередній оцінці відповідних потенцій майбутнього педагога ще на етапі його до вузівського навчання.До проблеми прогнозування професійної діяльності спеціаліста звертаються Б.М.Андрієвський, В.А.Богданов, О.О.Бодальов, І.П.Волков, Б.С.Гершунський, І.А.Жданов, Л.Л.Кондрашова, Г.В.Лазутіна, М.М.Обозов, Л.П.Овсянецька, Л.Е.Орбан, Є.І.Пронін, С.В.Приходнюк, Л.А.Регуш, Л.Г.Семушина, Є.С.Смирнова, А.А.Ткаченко та ін.Накопичений досвід дозволяє, на думку окремих авторів, використати з цією метою ряд параметрів кількісного і якісного характеру. Достатніми, що мають прогностичний зміст, виявляються;",що були визначені свого часу Н.В.Кузьміною в складі поняття педагогічних здібностей (конструктивні, комунікативні, гностичні та організаторські). А також ті, що належать до педагогічної спрямованості (мотиви, інтереси, нахили), рівень загально-педагогічної підготовки (знання, вміння), а також стан здоров'ям І хоча конкретних результатів стосовно прогностичності прийомів, розроблених на базі сформульованих принципів діагностування не наводиться, автор, разом з тим, допускає, що така процедура може бути використана і в практиці вузівського навчання.В.О.Сластьонін розробив модель сучасного вчителя, яка відображає внутрішню структуру педагогічної професії, проектується та задається вимогами суспільства. Дана модель включає:1. Властивості і характеристики соціальної, професійно-педагогічної, пізнавальної спрямованості;2. Вимоги до психологічної підготовки;3. Об'єм і зміст спеціальної підготовки;4.Зміст методичної підготовки по спеціальності.Аналіз наукової літератури показав неодноразові спроби реалізації "модельного" підходу до створення "нормативного" образу вчителя-професіонала.І.Д.Шпалерчук (1996 р.), вважає за доцільне обмеження всієї сукупності вимог і уявлень про образ вчителя-професіонала двома складовими - рівнем наявності у вчителя певної кількості особистісних рис, з одного боку, професійних - з іншого. Єдність зазначених рівнів повинна стати, на думку автора, основою конструювання "інтегрального образу" вчителя-професіонала. Конкретним змістом першого рівня, за логікою ініціатора наведеної пропозиції, повинні бути вироблені психологічною наукою знання про механізм становлення таких психічних явищ, як пам'ять, увага, мислення, мотиви, потреби, орієнтації, здібності тощо; другого рівня (професійні риси) педагогічна спрямованість, педагогічна рефлексія, організаційні здібності. Разом з тим підкреслюється, що такі особливості вчителя, як темперамент, психологічний тип, відображаються лише на стилі діяльності і на перебігу спілкування, і тому мають нульове значення для визначення ефективності педагогічної підготовки.Серед численних чинників існуючих недоліків у системі вузівської підготовки майбутніх вчителів чи не головнішою, на думку дослідників, є проблема створення такої моделі особистості, яка відповідала б реаліям сьогодення, сучасним вимогам, що ставляться до навчання і виховання майбутнього спеціаліста. Стан розробки питання психологічної підготовки в педагогічних вузах в багатьох дослідників викликає серйозне занепокоєння. "Конвеєрне навчання, з орієнтацією на середнього студента, відтворює, на думку вузівських психологів, особистість учителя, який не в змозі вирішувати нестандартні педагогічні завдання розвитку особистості."Нові вимоги до якості підготовки вчителя знайшли відображення в змістові і формах організації навчально-виховного процесу студентів педінститутів, зокрема, в побудові курсів, спрямованих на формування у студента професійно-творчої підготовки.Внаслідок зрушень, що позначилися в моделях навчання і підготовки майбутніх спеціалістів, відбуваються суттєві зміни в цінностях, формах, методах освіти, її провідними цінностями стають: гуманізм взаємовідносин, свобода самопрояву, культивування індивідуальності, творчий самовияв і т.п.Активно розвиваються емоційно-комунікативні способи інтенсивно-ігрового навчання, що забезпечують "корекційний, психорозвиваючий ефект розкриття, культивування і реалізацію особистісно-творчого потенціалу студента в процесі його підготовки до у педагогічної діяльності в певному соціально-творчому мікросередовищі, в якому доцільно врахувати такі умови: створення атмосфери поваги серед учасників взаємодії; використання досвіду і знань учасників взаємодії;
Loading...

 
 

Цікаве