WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи підготовки фахівця в системі ступеневої вищої освіти - Реферат

Психологічні основи підготовки фахівця в системі ступеневої вищої освіти - Реферат

неможливо досягти якісних змін в професійній готовності спеціаліста, забезпечити творче виконання ним своїх професійних функцій і обов'язків. Моральний і психологічний аспекти розглядаються автором у тісному взаємозв'язку. Моральна сторона цього поняття характеризується комплексом якостей особистості, серед яких важливе місце займають: громадянськість, потреба працювати з повною віддачею сил на благо суспільства, почуття обов'язку, відповідальність, самостійність, наполегливість в досягненні поставлених завдань і мети, творче виконання професійних функцій, психологічний аспект готовності передбачає усвідомлення специфіки обраної професії, і особистісної придатності до виконання її функцій, намагання як найкраще оволодіти нею. У дослідженнях готовності до того, чи іншого виду діяльності обов'язково має місце структурний аналіз самої діяльності.Стосовно до навчально-творчої діяльності В.Г.Андрєєв виділив такі компоненти "блоки" творчих здібностей особистості студента:1)мотиваційно-творча активність і спрямованість особистості;2) інтелектуально-логічні здібності особистості,3) інтелектуально-еврістичні, інтуїтивні здібності;4) моральні якості, які сприяють успішній навчально-творчій діяльності;5) здібність до самоуправління особистості в навчально-творчій діяльності;6) комунікативно-творчі здібності;7) естетичні якості особистості, які сприяють навчально-творчій діяльності;8) індивідуальні властивості, які сприяють успішній навчально-творчій діяльності.
II. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦЯ
Психологія формування готовності до професійної діяльності вивчалася рядом українських дослідників, зокрема: Г.О.Балл, Г.С.Костюк, Є.О.Мілерян, В.О.Моляко, П.С.Перепилиця, М.Л.Смульсон та ін.. Вони прийшли до висновку, що основою професійної готовності виступає комплексна здібність до діяльності певного типу. Г.О.Балл, П.С.Перепелиця в своїх дослідженнях вказують на те, що основу формування готовності до професійної діяльності слід вбачати не в розвитку операційно-технічних умінь та навичок, а в опорі на такий визначальний параметр готовності, як "комплексна здібність". Вона розглядається авторами як утворення, що складається з мотиваційної (схильність до певної діяльності) та інструментальної (інтелектуальні та емоційні механізми регуляції діяльності) сторін.Значна увага дослідників зосереджена на вивченні процесу професійного становлення майбутнього вчителя, організації психологічної підготовки до педагогічної праці в умовах навчального закладу.З одного боку професіоналізм - це інтегральна якість, властивість особистості, що формується у спілкуванні і діяльності, а з другого - це процес і результат спілкування і діяльності.Вчені вказують на такі прояви готовності педагога: позитивне ставлення до праці, певний рівень оволодіння педагогічними знаннями, вміннями та навичками, самостійність у розв'язанні професійних завдань, моральні риси особистості, розвиток педагогічних здібностей, наявність професійно-педагогічної спрямованості особистості.О.М.Хлівна вважає, "що формування психологічної готовності повинне здійснюватись шляхом розвитку всіх структурних компонентів даної готовності в умовах спеціально організованого навчання, яке спрямоване не і тільки на оволодіння теоретичними знаннями і практичними уміннями, а й на удосконалення психічних процесів, педагогічних здібностей, творчості".Автор виокремлює три взаємозв'язаних етапи формування психологічної готовності студентів до співпраці з обдарованими дітьми:1) етап діагностико-корекційної роботи;2) етап спеціальної підготовки;3) етап набуття першого професійного досвіду.За О.М.Хлівною "результат навчання студентів педагогічних вузів повинен визначатись на кількох рівнях:- предметному - засвоєння певної суми знань;- операційному - формування вмінь, навичок практичної творчої діяльності;- - емоційному - формування особистісного ставлення до знань, сприймання їх як власної цінності.Важливою для виявлення і розуміння психологічних детермінант підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності є теорія самоактуалізації (за К.Роджерсом і А.Маслоу).Дослідження особливостей формування професійної готовності не можливе без аналізу структури самої діяльності, урахування визначального впливу умов протікання професійної діяльності на зміст і структуру готовності спеціаліста до даного виду роботи.В.О.Моляко зазначає, що "формування психологічної готовності до праці повинне бути спрямоване на професійний рівень діяльності як на певний орієнтир, еталон майбутньої роботи, тобто і сам процес допрофесійної підготовки, тим більше професійної, слід пов'язувати із виконанням не тільки навчальних завдань, а й обов'язково тих, що максимально наближені до реальних виробничих умов."Особливий інтерес викликають дослідження, що стосуються шляхів (методів, прийомів) формування готовності студентів і критеріїв (показників) її виміру (оцінювання)."Як довготривалий процес психологічна готовність формується за допомогою низки заходів: моделювання відповідної діяльності, складання професіограм, узагальнення експертних характеристик, дискусій, ігрових методів, лекційних і практичних занять тощо, а також формування готовності до роботи в складних (екстремальних, нештатних) умовах діяльності."Цікавою є спроба визначити критерії оцінки фахової і педагогічної готовності студентів, що навчаються в педагогічному закладі. Постановка такого питання була підказана випадками відрахування студентів з недостатньою фаховою підготовкою при утриманні тих, що мали високу успішність в оволодінні спеціальними знаннями і, разом з тим, низьку готовність до педагогічної діяльності. Для визначення обох рівнів запропоновано 12 показників: чотири для визначення готовності до опанування фаховими знаннями (знання теоретичного курсу, вміння розв'язувати задачі, здатність до успішного оволодіння певною спеціалізацією, ставлення до обраного фаху) і вісім для оптимальної організації педагогічного процесу (рівень володіння методикою навчання, знання психолого-педагогічних засад, здатність до педагогічної діяльності, вміння складати системи завдань для учнів, організовувати їх навчальну діяльність, вміння надати допомогу учням в належному обсязі, самостійно.Загальним орієнтиром для психолого-педагогічних досліджень проблеми оптимізації навчального процесу в закладах вищого типу постало завдання реального впровадження в практику вузівської підготовки принципу особистісного підходу, засобів стимуляції творчого потенціалу особистості студента, формування здатності
Loading...

 
 

Цікаве