WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні засади формування громадської активності та національної самосвідомості - Курсова робота

Психологічні засади формування громадської активності та національної самосвідомості - Курсова робота

питання про її самосвідомість, про особистість як "Я", котре як суб'єкт свідомо присвоює собі все, що робить людина, відносить до себе всі, що виходять від неї справи та вчинки і свідомо бере на себе за них відповідальність як їх автор і творець. Проблема психологічного вивчення особистості не закінчується вивченням психічних властивостей особистості - її здібностей, темпераменту та характеру; вона завершується розкриттям самосвідомості особистості" [7;676].Треба звернути увагу на такий компонент самосвідомості як соціально-психологічні очікування, під якими розуміють передбачення людиною того, як її оцінюють інші люди. Соціально-психологічні очікування включають, по-перше, усвідомлення людиною того, якої поведінки очікують від неї інші, насамперед значущі для неї люди, тобто ті, на думку яких зважає; по-друге, усвідомлення людиною можливих реакцій оточуючих (знову ж таки і передусім важливих, значущих) на її поведінку і, нарешті, по-третє, усвідомлення людиною тих вимог, які ставлять до неї оточуючі. Якщо взяти до уваги ці визначення суті соціально-психологічних очікувань, то стає зрозумілим, що такий компонент самосвідомості виникає на грунті усвідомлення особистістю ставлення до неї інших людей. Водночас зміст, сутність соціально-психологічних очікувань не меншою мірою зумовлюється самооцінкою та рівнем домагань людини, які слугують їй базою для побудови більш узагальнених, інтегрованих уявлень про себе, що виступають уже в формі "образу Я".Отже, соціально-психологічні очікування здійснюють функцію своєрідного посередника між самосвідомістю особистості та її соціальним оточенням, тобто функцію зв'язку між "Я" та "не-Я" особистості. Вони ж, соціально-психологічні очікування, свідчать про те, що самосвідомість є невід'ємною складовою свідомості людини. У зв'язку з цим може постати запитання на зразок: "Навіщо вживати поняття "національна свідомість" у випадках, коли йдеться про "національну самосвідомість"? Відповідь може бути єдина: одне без іншого просто не існує, оскільки свідомість та самосвідомість органічно взаємопов'язані, взаємодоповнюючі феномени, між якими існують стійкі причиново-наслідкові зв'язки. Досить тільки нагадати той незаперечний факт, що самосвідомість - не лише результат, а й передумова розвитку свідомості - і навпаки.Уже з короткого екскурсу у загальні питання самосвідомості неважко пересвідчитися, наскільки багатогранним, складним і, що найголовніше, визначальним для суті особистості феноменом є її самосвідомість. Більш зрозумілою і переконливою бачиться виняткова роль самосвідомості, коли йдеться про певні соціальні, суспільні, зокрема, громадянські характеристики людини - людини-громадянина, патріота, особистості, яку до глибини душі хвилює доля спільноти, доля нації, з якою вона себе ідентифікує, якій прагне служити усім своїм єством, аж до самозречення жертовності. Цілком зрозуміло, що такі позитивні характеристики громадянської сутності можуть бути притаманні лише особистостям з високим рівнем розвитку національної свідомості та самосвідомості [9;190].Передусім слід підкреслити, що для самосвідомості, об'єктом якої є характеристики людини як носія певних етнічних, національних особливостей, рис, властивостей, притаманні всі, що вже були згадані вище структурні компоненти самосвідомості: самооцінка, домагання, соціально-психологічні очікування, "образ Я". Крім того, функціонування цих структурних компонентів у національній самосвідомості - як і в самосвідомості, об'єктом якої є фізичні, інтелектуальні, моральні та інші характеристики людини - зумовлюється дією оцінних ставлень до інших людей, які складають так звану сферу "не - Я".Спробуємо дати визначення сутності основних складових структури національної самосвідомості особистості.САМООЦІНКА - це судження людини про міру наявності у неї якостей, властивостей порівняно з їх певними еталонами, котрі являють собою систему національних цінностей тієї спільноти, до якої людина - суб'єкт самооцінки, себе відносить, з якою себе ідентифікує. Це можуть бути такі цінності, як типові етнічні, національні риси характеру спільноти, усвідомлення власної відповідальності за долю нації, усвідомлення й оцінка міри наявності у себе якостей громадянина-патріота і т.ін. Самооцінка у сфері національної самосвідомості, як і у будь-якій іншій, може характеризуватися такими параметрами, як адекватність, висота, стійкість, ступінь самокритичності.ДОМАГАННЯ - це настанова людини на вибір особисто значущих цілей, що визначаються системою етнічних, національних цінностей, досягнення яких (цілей) може задовольняти прагнення людини посісти бажане місце на шкалі таких цінностей. Усвідомлюючи й оцінюючи себе як носія національних цінностей (як духовних, так і матеріальних) людина, виходячи із притаманних їй домагань у ситуації, що дає можливість самостійного вибору, здійснює саме той вибір, котрий найбільше відповідає її домаганням у сфері етнічних, національних цінностей.СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНІ ОЧІКУВАННЯ - це уявленні людини про те, як оцінюють її оточуючі щодо міри наявності у неї певних національних цінностей, якої поведінки у зв'язку з цим очікують від неї. У соціально-психологічних очікуваннях виражене також уявлення людини про те, як оцінюють її національні характеристики представники інших етносів, національностей."ОБРАЗ - Я" - це високого рівня узагальнене уявлення особистості про себе як носія певних етнічних, національних цінностей. "Образ - Я" у сфері національної самосвідомості людини відіграє особливу роль: у ньому в інтегрованій формі відрефлексовуються судження людини про свою національну сутність, про себе як суб'єкта, носія національних цінностей та їх реалізацію у конкретних вчинках, в усій життєдіяльності. Від змістової сутності "Образу - Я" особистості, від спрямованості її етнічних, національних ціннісних орієнтацій великою мірою залежить, який внесок насправді здатна зробити людина у досягнення значущої для етносу, для нації, держави мети.НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ - це усвідомлення особистістю себе часткою певної національної /етнічної/ спільноти та оцінка себе як носія національних /етнічних/ цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності. Національній самосвідомості конкретної особистості, як і самосвідомості усіх ; представників нації, з якою ця особистість себе ідентифікує, притаманне прагнення до самовираження і самореалізації своєї національної сутності, неповторності, потреба зайняти гідне місце серед інших національних спільнот та зробити помітний внесок у розвиток людської історії [9;194]. Цілком зрозуміло, що прагнення кожної нормальної, цивілізованої національної спільноти до виявлення та реалізації своїх національно-і своєрідних особливостей органічно поєднується із потребою виявляти та розвивати в собі загальнолюдські характеристики.У конкретному випадку виразно виступає принцип діалектичної єдності загального та специфічного.У гармонійній, високо розвиненій свідомості й самосвідомості людини можна відокремити низку тісно взаємопов'язаних
Loading...

 
 

Цікаве