WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні засади використання фольклорної арт-терапії у навчанні студентів - Курсова робота

Психологічні засади використання фольклорної арт-терапії у навчанні студентів - Курсова робота

акцентувати увагу на вправах на дихання, запозичених з української боротьби, розповсюдженої у Запорізькій Січі. Кінцевою метою таких вправ є зникнення афективних станів та зняття м'язової напруги. Наступним етапом є творчі завдання. Спочатку їх додають як друге завдання до основного, але з умовою, що не можна зупинятися, виконуючи основне завдання. Людині також пропонується аналізувати та пародіювати власну ходу, манеру танцювати і спілкуватися. Дуже важливим є те, що людина, зображаючи себе, ніби дивиться на себе іншими очима і може сама з себе глузувати, що свідчить про нормальний емоційний стан. Також важливим є метод спонтанного музичного руху, започаткований А.Дункан, яка за допомогою природного виразного руху передавала найглибші музичні переживання. Наступний вид фольклорної арт-терапії - це ліплення. Цей вид терапії дозволяє звільнити людину від агресії шляхом умовного фізичного знищення проблеми. Ліплення може протікати декількома шляхами. Один з найпоширеніших, це коли під час ліплення людина згадує негативні емоції та виліплює їх з наданого матеріалу (глина, пластилін, тісто). Таким чином подразник набуває фізичного вигляду, цей власноруч створений виріб - уособлення неприємних емоцій. Відбувається аналіз роботи, при бажанні вона знищується, потім створюється ще раз. Наступного разу вона вже не викликає неприємні емоції, у підкірці виникають нові зв'язки, людина вчиться по-новому ставитися до своєї проблеми. Як варіант ліплення є створення ляльок, з наступник їх розмалюванням та уособленням. Маленька іграшка дозволяє стимулювати механізм регресії, віднайти джерело емоційно-психологічної проблеми і відкорегувати її ще на етапі виникнення. Іграшки символічно відображають емоційно-психічну реальність особистості, а також ресурсний аспект колективного несвідомого. При роботі з іграшкою так само підбирається символічна або актуально-емоційна тема, відбувається аналітична робота і звільнення від проблеми шляхом створення нових нервових шляхів у підкірці головного мозку людини. Творчий процес уяви людини базується на виникненні асоціацій, хоча їх специфіка відрізняється від звичайного ходу асоціацій, підпорядковуючись думкам, емоціям, бажанням, що переважають в психіці людини-художника. У здійсненні складного процесу уяви бере участь кора головного мозку. Фізіологічні механізми уяви розташовані не тільки в корі головного мозку, а й більш глибоких його відділах. Такими глибинними відділами мозку, які разом з корою великих півкуль формують образи уяви і включають їх в процеси діяльності, є гіпоталамо-лімбічна система (гіпоталамус в його зв'язках з давньою корою і підкорковими ділянками, що утворюють лімб, або кордон, навкруги передньої частини стовбура мозку при вході в півкулі головного мозку) [11].Психотерапевтична робота з піском дає змогу людині доторкнутися до свого глибинного справжнього "Я", виразити себе, зізнатися собі у будь-чому дуже важливому, хвилюючому, глибоко прихованому. Піскова терапія дозволяє виявити та відпрацювати актуальні проблеми особи, її батьківські настанови та батьківський світогляд, основні негативні взірці поведінки, сформовані в дитинстві, види ролевих взаємодій людини.Діагностичний і терапевтичний ефекти бібліотерапії засновані на законі Генекена: головний герой твору - це завжди автор і полегшення страждань наступає після їх промовляння. Потенціал бібліотерапії величезний: художній твір дає можливість красиво й метафорично розповідати практично про що завгодно і "не про себе". Суб'єкти бібліотерапії перетворюються на поетів та письменників, створюють саги, міфи, казки, фантазійні твори, абсурд, утопії та частівки, жахливі історії та дражнилки, японські хайку, танки і ренку тощо. Варіант бібліотерапії дуже цікаво подано у книці П.Коельо "Заїр". Письменник описує збори людей в певному клубі, де незнайомці публічно обговорюють свої проблеми, тим самим відособлюючись від них. Автор акцентує увагу на тому, що повторюючи декілька разів одну і ту саму історію чи факт життя, ми ніби звільняємося від його впливу, віддаємо його іншим; це вже не є нашою особистою проблемою, якщо ми змогли винести свої потаємні почуття на публічне обговорення.Драматерапія допомагає в усвідомленні поведінкових та тілесних взірців, розширенні репертуару власних можливостей, розвиткові імпровізаційності, "режисурі" власного життя, надає можливість знову "переграти" певні події, розвиткові пластики і пластичності (тілесної, емоційної, когнітивної). Цікавою є драматерпія, побудована на українському фольклорі. В нашому епосі є багато тем застосування у драматерапії (ігри, ритуали, пісні, танці). Виконання пісні може доповнюватися драматерапією, що буде мати додатковий ефект. Умовно драма терапію поділяють на:- сценічну пластику (сценічний образ, рух, танець, пантоміма, робота з голосом та інш.);- театр імпровізації: середньовічна драма, мімодрама, комедія dell'arte. Складовими частинами драматерапії може виступати робота з масками (створення мальованих масок, масок з пап'є-маше, робота з готовими масками: маска використовується як засіб роботи з "особистістю" і "тінью"; архетипові маски і архетипові амплуа, можливості драматизації повзкультурного рівня); робота з ляльками (психотерапевтичні можливості ляльок: маріонетки, пальчикові ляльки); використання казкотерапії як дверей до колективного несвідомого, засобу контакту з людськими ресурсами, вказівки до дії; засіб "обходу" протистояння (архетип та символіка казки, діагностичні можливості; зміст образів відомих казкових персонажів; доступ до базових архетипів за допомогою казки). Варіанти створення людиною казки, її діагностичне значення, шляхи інтерпретації (створення метафори-казки за запитом людини, інсценування казки). Інсталяції в психотерапії ("музейжахів", "музей щастя", "подіум" та інш.)Звершити нашу роботу хотілося б цитатуванням Хазрата Інайята Хана "Життя цілком, з усіма його аспектами, є одна єдина музика; тому реальним духовним досяженням є настроювання себе на гармонію цієї довершеної музики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бурно М.Е. "Терапія творческим самовыражением". - М., 1989
2. Далькроз Е.Ж. Ритм, его воспитательное значение для жизни и для искусства. С.-П., 1908.
3. Добринський В.С. Емоційна сфера особистості школяра// Харків. Худ.-пром.інстит. Педагогіка, психологія та мед.-біол.проблеми фізичного виховання та спорту: Зб. наук.пр. -1999. - №2
4. Лоуэн А. "Терапия, которая работает с телом. СПб.: Речь, 2000
5. Лоуэн А. Физическая динамика структуре характера. М.: "ПАИИ" 1996.
6. Матейко Н.М. "Особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю"- канд.дис.: К., 2005
7. Микитин В.Н. Личность и неврозы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1990
8. Назарова Л.Д. "Фольклорная арт-терапия" С.-П.: Речь, 2002
9. Никитин В.Н. "Телесно-ориентированная и арт-терапия в работе с детьми и подростками". Киев, 1997
10. Оакландер В. "Вікна до наших дітей" Нью-Йорк, 1988
11. Психологический словарь / Под общей ред. А.В.Петровського, М.Г.Ярошевского. - М.:Политическая література, 1990
12. Фельденкрайз М. Осознавание через движение. М., 1994
13. Шевченко Ю.С. Музыкотерапия детей и подростков. В сб.: Психокоррекция: теория и практика. М.: НПЦ "Коррекция", 1995.
Loading...

 
 

Цікаве