WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні засади використання фольклорної арт-терапії у навчанні студентів - Курсова робота

Психологічні засади використання фольклорної арт-терапії у навчанні студентів - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні засади використання фольклорної арт-терапії у навчанні студентів
ЗМІСТ
Вступ
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ФОЛЬКЛОРНОЇ АРТ-ТЕРАПІЇ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ
ТИПОЛОГІЧНІ РІЗНОВИДИ ФОЛЬКЛОРНОЇ АРТ-ТЕРАПІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Нескінченні суперечки про форми й методи виховання дітей, нескінченний потік пропозицій так і не дозволив суспільству ХХ століття створити прийнятну модель людини майбутнього, вільної у виборі свого розвитку, незалежної і грамотної у соціальному житті. Недосконалість соціуму визначила недосконалість процесу виховання.Ніби все й зрозуміло. Ми пропонуємо дитині судження "здорового глузду", перевірені часом, а вона, орієнтуючись згідно обставин й виходячи з власних можливостей, робить свій вибір того чи іншого шляху саморозвитку. Але уявити ще незрілому розумові всю строкатість і суперечливість явищ у суспільстві є дуже важке завдання, що потребує від дорослої людини глибинної ясності й чіткості мислення, бездоганного стилю поведінки, щирого почуття відповідальності за свої слова та дії, високого рівня свідомості. Ми вивчаємо дітей, намагаємося їх зрозуміти, але забуваємо про себе. Ми надаємо перевагу розробкам нових методик, впровадженню їх у практику, але при цьому забуваємо, що самі створюємо ідеологію часу і методи виховання молоді. Ми скаржимося, що нове покоління втрачає духовність і виникає генерація молодих людей, байдужа до почуттів інших. Еталоном нової людини стає людина з холодним інтелектом, комунікативно розкута і емоційно толерантна. Спокій, глузд і емоційна стриманість допомагають людині вижити, ствердитися в цьому світі і навіть знайти радість від існування. Доброта, чутливість набувають іншого значення - слабкості, невпевненості особистості в своїх силах. Про це писали ще К.Юнг, Є.Фромм, А.Камю. Сьогодні ми маємо людину, яка живе у напів-віртуальній свідомості. Технічний прогрес продовжує змінювати наше життя, але нам ще повністю невідомо, які побічні ефекти він несе. Люди у великих містах менше спілкуються, стають більш одинокими, непотрібними один одному. Змінюється наше ставлення до світу і до інших народів, відбувається інтеграція культур. Тенденції моди швидко змінюються. Зрозуміти та сприйняти тенденції у поданні реклами, моди, стилю життя, музики, живопису, театру - означає проникнути в ті механізми розвитку культури нашого часу, які відповідальні й за розвиток неврозів у дітей та дорослих [9]. Сьогодні у моді східні культури - ми прикрашаємо наші оселі японськими дзвониками, але знімаємо наші українські обереги. Культура набуває інтернаціонального змісту. Процес засвоєння значно прискорюється. Зараз ми маємо змогу за декілька годин зрозуміти явища на дослідження, вивчення й описання яких люди раніше витрачали роки. Все це має вплив на дітей та молодих людей. Абітурієнт, вступаючи до вищого навчального закладу педагогічного напрямку стає на шлях майбутнього педагога, але які зміни відбуваються у цієї особистості під час навчання, наскільки точним і відповідним до здібностей є вибір? Цього року ми стали свідками злочину - вбивства одного студента іншим. Це висвітлює нам проблему впливу віртуальної реальності на людину. Абітурієнт, який ще вчора був учнем, знищує іншу людину як у комп'ютерній грі чи у фільмі, не замислюючись, ніби просто усуваючи перешкоду. Сучасні засоби масової інформації сповнені жорстокості, в суспільстві спостерігається ефект звикання або адаптації до жахливих подій. Але якщо літні люди сприймають цю інформацію як негативну, то для молодших це є нормою, яка вже не несе такого негативного забарвлення. Діти схоплюють інформацію швидше і глибше, ніж дорослі, вони це роблять несвідомо, швидко реагуючи на найменші зміни в інформаційному просторі. В нинішньому суспільстві дитина, захищаючись від агресії приймає позицію агресивного характеру, або форму панічного депресивного образу поведінки [7]. Ховаючи свою некомпетентність і свої жахи перед реальністю, суспільство в багатьох випадках не знаходить нічого іншого ніж створення несправжньої, побудованої на жаху авторитарної етики, яка стверджує норми покірності, емоційної пригніченості і залежності в критичному мисленні.Ми вбачаємо, що гуманістичний підхід - найкращий засіб усунення цієї проблеми, який вбачає виховання свідомої, етично змістовної особистості, відповідальної за власне існування і вільної від ригідних настанов ригідного суспільства. Але яким чином ми пропонуємо це зробити? Ми вважаємо, що використання фольклорної арт-терапії буде доречним у вирішенні цієї проблеми.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ФОЛЬКЛОРНОЇ АРТ-ТЕРАПІЇ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ
В сучасній психологічній науці психічна діяльність визначається як динамічна система взаємодії суб'єкта з навколишнім світом, в процесі якої відбувається виникнення та втілення в об'єкті психічного образу опосередкованих відношень суб'єкта в предметній дійсності [11]. Цілісні акти психічної діяльності, які відрізняються відображувально-регуляційною специфікою, включають психічні процеси, стани та властивості. За допомогою органів чуття відбувається не тільки відображення та ставлення людини до середовища, вплив навколишнього середовища призводить до зміни комплексного характеру відображення органами чуттів - від емоцій та настроїв до мотивів діяльності, прагнень, ціннісних орієнтацій, вчинків, волевиявлення.Рівень розумової праці людини залежить від характеристики емоційного стану. Емоції, в міру розвитку свідомості, відходять на другий план, захоплюючи у сферу свого впливу тільки підкірку, тобто глибинні рівні підсвідомості. Звідси витікає, що роль емоцій у свідомості другорядна, однак в ситуаціях напруження емоції спрацьовують першими і ніби самі собою. Таким чином, емоції не тільки впливають на психіку і пов'язані з пізнавальними процесами, але є їх обов'язковими регуляторами, зливаються з ними, здійснюючи оціночну та регуляторну функцію у суб'єктивному ставленні людини до дійсності [3].Терапія мистецтвом або арт-терапія виникла в контексті теоретичних ідей З.Фрейда та К.Юнга, набувши широкої концептуальної бази в рамках гуманістичної моделі розвитку особистості К.Роджерса та А.Маслоу. Різновиди арт-терапії розроблялися та впроваджувалися окремими вченими, проте інтегративної методики арт-терапії, що спиратиметься на український фольклор досі не існує. Арт-терапія - це метод впливу на емоційний та фізичний стан людини за допомогою різних видів художнього та вжиткового мистецтва (малювання, живопису, ліплення тощо). Фізичний та фізіологічний вплив арт-терапії перш за все полягає в розвитку ідеомоторних актів, покращенні рухової координації індивіда. Тому вона є ефективним методом в психологічній реабілітації дітей і дорослих. Заняття різними видами художньої діяльності сприяють художньому розвантаженню, розвитку креативності та індивідуальності особистості, покращенню самопочуття.Основою арт-терапевтичної взаємодії є вираження та узагальненнянеусвідомлюваного психологічного матеріалу шляхом художньої експресії, творчий процес відкриває доступ до тих областей досвіду, які зазвичай недоступні для концептуального аналізу. Завдання арт-терапії полягає у використанні людиною різноманітних образотворчих матеріалів з метою вираження змісту свого внутрішнього світу.Незаперечним
Loading...

 
 

Цікаве