WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів - Курсова робота

Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів - Курсова робота

створювати максимально сприятливі умови для розвитку їхніх здібностей і нахилів [13, 67].З перших тижнів навчання слід розкривати перед студентами суспільну значущість обраного ними фаху і необхідність розвитку своїх професійних якостей. Така робота має включати різні форми: зустрічі, дискусії, "круглі столи", вікторини, спілкування з визнаними і авторитетними спеціалістами, з випускниками минулих років тощо. Усе це сприятиме посиленню внутрішньої і зовнішньої мотивації студентів.
2.2 Фактори, які впливають на процес навчання
Якими б різноманітними не були розглянуті навчальні ситуації, концепції навчання, види навчальних дій, мотиви і джерела навчальної діяльності, всі вони мають дещо спільне. Їх кінцеве завдання - направити зусилля студента на те, щоб чомусь навчитися. Якщо немає зусиль, направлених на навчальну мету, то немає і самого учіння. Цей універсальний компонент будь-якого цілеспрямованого учіння називається заучуванням. Перша умова заучування: те, що необхідно пізнати і засвоїти, має бути відбито в психіці, виділено нею із всіх інших сторін зовнішнього і внутрішнього світу, які сприймаються. Мало дивитись - треба бачити, мало слухати - треба чути. Інформацію, якої немає, неможливо засвоїти і опрацювати. Заучування може відбуватись за умови, якщо є, що заучувати. Певні предмети, події і властивості можуть викликати активність психіки, яка виражається в увазі, тому що вони пов'язані із внутрішніми джерелами її діяльності - потребою в інформації, потребами індивіда, його нахилами і цілями. Виявлення особистості людини у відборі, переробці і використанні інформації психологи називають установками. Багато експериментів і спостережень показують важливе, часом вирішальне значення установок індивіда в навчальній діяльності. Так, в одному з експериментів дві групи студентів заучували одним і тим же способом з однаковою кількістю повторень один і той же матеріал. Але одну групу попередили, що матеріал не буде повторюватись до перевірки, а другій сказали, що перед перевіркою буде можливість повторити. Потім несподівано обидві групи перевірили. Виявилось, що студенти, які сподівались довчити матеріал, запам'ятали його набагато гірше. У них не було установки на остаточне заучування [2, 185]. Дослідження показали, що установка визначає і строки, і міцність, і характер запам'ятовування. Учіння з установкою "до екзамену" зберігає знання лише до виходу з екзаменаційної аудиторії ("вивчив - здав - забув"). Більш того, сприймання тієї ж інформації без установки на заучування часто взагалі не дає ніяких знань. Таким чином, проблема уваги й установки на учіння - це проблема мотивації студента. І увага, і установка на учіння є зовнішнім відбиттям певної направленості психічної й практичної діяльності студента, а саме направленості на результати, цілі чи процес учіння. Така направленість досягається зв'язуванням цих основних сторін учіння з внутрішніми, зовнішніми й особистісними детермінантами діяльності індивіда. Як і в будь-якій іншій діяльності, результати учіння визначаються не лише суб'єктивними факторами (ставленням студента до предмету), але й об'єктивними (властивостями самого матеріалу). Перша така властивість навчального матеріалу - його зміст. Предметом заучування можуть бути фактичні дані або узагальнені знання, поняття чи принципи, дії чи операції, уміння чи навички. Від того, який з цих типів матеріалу є предметом заучування, значно залежать структура научіння, методи учіння і способи навчання. Друга властивість навчального матеріалу - його форма. Вона може бути життєвою, коли навчання відбувається на реальних предметах чи видах діяльності, і дидактичною, коли навчання відбувається на спеціально схематизованих навчальних об'єктах і задачах. Вона може бути предметною, образною, мовленнєвою і символічною. Будь-яка з цих форм подачі навчального матеріалу представляє собою деяку мову, яка служить для передачі певної інформації - сигнальної, змістової, ціннісної чи командної. Дослідження психологів показали, що ефективність вибраної мови залежить від двох факторів: 1) від того, чи відповідає мова характеру матеріалу, що вивчається; 2) наскільки володіє студент даним способом кодування інформації і наскільки ця мова відповідає структурі мислення студента.Так, досліди показали, що студенти, підлітки і навіть діти 7-8 років здатні засвоїти основні поняття теорії множин. Але для цього дітям потрібно подавати ці поняття в предметно-дійовій формі (на мові речей і дій), підліткам - у формі конкретних операцій над математичними об'єктами (на мові образів і операцій), для студентів достатньо буде мовленнєвої й символічної форми повідомлення відповідної інформації. (Це не означає, що діти не в змозі піднятися до символьної форми кодування понять теорії множин. Але поки вони не володіють цієюмовою, вводити вказані поняття доведеться на мові предметів і дій над ними.)Третя властивість навчального матеріалу, виявлена дослідниками, - це його складність, яка впливає на ефективність заучування, його швидкість і правильність. Говорячи про складність чи легкість матеріалу, мають на увазі, що один матеріал студенти заучують швидше і з меншою кількістю прогалин і помилок, а інший - повільніше, із значними прогалинами й помилками. Складність заучування явно зростає із зростанням непередбачуваності кожного наступного елемента і кількості таких не передбачуваних "продовжень". Наприклад, для механічного заучування ряду чисел 15, 22, 29, 36, 43, 50, 57, 64, 71, 78 потрібно кілька повторень. Однак досить помітити, що кожне число даного ряду на сім більше попереднього, що ряд починається числом 15 і налічує десять елементів, як він зразу ж заучується. Причина знову ж таки полягає в тому, що цих знань виявляється достатньо для того, щоб передбачити кожне наступне число.Часткова чи повна передбачуваність наступного елемента обумовлюється наявністю в матеріалі більш чи менш виразних закономірностей. Ці закономірності можуть відображатися в досвіду (причинні послідовності), знаннях (відомі послідовності), поняттях і принципах (закони, правила) і т. д. Складність навчального матеріалу за інших однакових умов визначається ступінню зв'язку нового навчального матеріалу з наявним досвідом, знаннями і вміннями студента. Чим більше таких зв'язків, тим матеріал є легшим для заучування.Четверта властивість, яка впливає на заучування навчального матеріалу, - його значення. Під значенням розуміють важливість тієї інформації, яку містить навчальний матеріал. Певні знання чи дії є важливими самі по собі чи для засвоєння наступного матеріалу. Вони можуть знадобитися для розв'язування задач. Чи можуть бути важливими для формування поведінки і певних рис особистості. Тобто поняття "значення" охоплює і категорії знання, і категорії користі, і категорії цінності. Значення може бути і гностичним (пізнавальним), і практичним (діловим), і етичним (моральним), і естетичним (художнім), і соціальним (суспільним), і виховним (педагогічним).Важливо підкреслити, що одного значення навчального матеріалу ще недостатньо. Щоб він успішно заучувався, він повинен мати певну значимість для самого студента, містити його потреби.Із значимістю тісно пов'язана п'ята властивість - осмисленість навчального матеріалу. Спостереження й експерименти свідчать про те, що осмислений матеріал заучується краще (швидше і з меншою кількістю помилок). Що означає поняття "осмисленість"? Чи зрозуміле, наприклад, таке визначення: "Якщо півкільце А довільного кільця одночасно є лівим і правим ідеалом, то воно називається двостороннім ідеалом цього кільця"? Це залежить
Loading...

 
 

Цікаве