WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів - Курсова робота

Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів - Курсова робота

життєвий досвід деякі студенти плутають ідеали з ілюзіями, романтику з екзотикою тощо [13, 63]. Разом з усвідомленням своєї унікальності, неповторності, несхожості з іншими приходить почуття самотності. Це породжує гостру потребу в спілкуванні і одночасно підвищення його вибірковості, потребу в усамітненні, мовчанні, в тому, щоб почути свій внутрішній голос. Спілкування головним чином проходить в середовищі своїх однолітків. Вибираючи друзів, юнаки віддають значну перевагу одноліткам, значно менше - старшим і зовсім рідко - молодшим. У дівчат на першому місці також однолітки, але вони значно частіше, ніж юнаки, віддають перевагу старшим, молодших не вибирають зовсім. Однією з головних неусвідомлених функцій юнацької дружби є підтримка самоповаги. Юнацька дружба дозволяє молодим людям виразити почуття, які їх переповнюють, і знайти підтвердження їх у того, хто поділяє їх сумніви, надії і тривоги.Головне все ж - устремління студентів на своє майбутнє, на свою професію, яку багато хто ще досить смутно собі представляє, але це не заважає їм у мріях будувати своє майбутнє життя й діяльність.Відмінності між представниками чоловічої і жіночої статі помітні вже з самого народження, а в період юності вони особливо помітні і проявляються не лише в фізичному плані, а й в психологічних відмінностях. В центрі уваги дівчини знаходиться людина і сфера її безпосереднього буття - відносини між людьми, предмети побуту. В просторовому сприйнятті, в сприйнятті кольору і його відтінків дівчата як правило випереджають хлопців, поступаючись їм у сприйнятті часу.Дівчата менш схильні до перетворюючої діяльності. Відчуваючи й добре розуміючи призначення тієї чи іншої речі, вони менше розуміють її будову і мало цим цікавляться. Дівчата більш акуратні й точні в роботі, ніж хлопці, але менш рішучі в діях. Вони гірше зможуть описати послідовність дій для досягнення певного результату, дорогу чи маршрут. Дівчата більше, ніж юнаки, звертають увагу на особистісну сторону подій, явищ і менше - на фактичну сторону.В той же час дівчата краще пристосовуються до обставин, швидше знаходять собі місце при різних змінах. Вони більш чуттєві до міжособистісних відносин, більше їх враховують у своїй діяльності.Круг інтересів юнаків ширше, ніж у дівчат, тому мова юнаків, як правило, більш розвинута. Причому в їх мові переважають слова, які передають дії, тоді як мова дівчат переважно предметно-оцінна. Помітні відмінності і в навчальних інтересах: юнаки більш схильні до природничо-наукових, інженерних предметів, дівчата ж - до гуманітарних.Дівчата більш терпимі, акуратні і добросовісні. Якщо вони не впевнені в тому, що слід робити, вони чекають пояснень, тоді як юнаки намагаються самостійно знайти шлях розв'язання. Відповідаючи на екзамені, дівчата більш схильні до завчених фраз, ніж власних формулювань. Вони вдаються в описання подробиць, а юнаки відповідають менш описово і детально, більш зжато, по суті [10, 9].Слід зауважити, що вказані психологічні відмінності юнаків і дівчат мають середньостатистичний характер і відображають скоріш типи, а не обов'язкову наявність чи відсутність тих чи інших якостей у представників жіночої чи чоловічої статі. При цьому у деяких дівчат можна помітити суто чоловічі якості, і навпаки, у деяких юнаків проявляються якості жіночої статі.Дослідження психологів показали, що в другий період юності розвиток таких важливих для навчання психічних процесів, як мислення, пам'ять, увага відбувається нерівномірно. Особливо помітні "спади" і "підйоми" у розвитку мислення і пам'яті. "Підйоми" у розвитку мислення припадають на вік 20, 23 і 25 років. "Спади" спостерігаються у 22 і 24 роки. "Підйоми" у розвитку пам'яті припадають на 18, 23 і 24 роки, "спади" - на 22 і 25 років. Як видно з наведених даних, існує тимчасова розбіжність "підйомів" і "спадів" у розвитку пам'яті і мислення. Зміни в пам'яті ніби підготовлюють зміни в розвитку мислення.У віці від 18 до 21 рівень уваги стабільний; пізніше коливання виражені більш інтенсивно. 19, 22 і 25 років є оптимальним віком для розвитку інтелекту. Наведені дані свідчать про суперечливий характер розвитку психічних функцій та інтелекту. Ця суперечливість не може не позначатися на успіхах у навчанні. Так, у 18-річному віці студент може запам'ятати досить великий об'єм навчальної інформації, що збільшився на другому курсі (пам'ять у цей час досягає високого розвитку), але не може здійснити розумову переробку всього отриманого матеріалу, оскільки мислення в цей час відстає від пам'яті. Цим, зокрема, можна пояснити, чому значна кількість студентів на екзаменаційній сесії за третій семестр має нижчу успішність, ніж у перших двох [11, 297].
1.3 Індивідуальні особливості студентів
У розвитку людини виявляється загальне і особливе. Загальне властиве всім людям певного віку; особливе вирізняє окрему людину. Особливе в людині називають індивідуальним, а особливість з яскраво вираженим особливим - індивідуальністю.Індивідуальність характеризується сукупністю інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних та інших рис людини, які постійно вирізняють одну людину від інших. Кожна людина - єдина і неповторна в своїй індивідуальності.Індивідуальність виражається в індивідуальних особливостях. Виникнення індивідуальних особливостей пов'язане з тим, що кожна людина проходить свій власний шлях розвитку, набуваючи на ньому найрізноманітніших типологічних особливостей вищої нервової діяльності. Останні впливають на своєрідність утворюваних якостей. До індивідуальних особливостей належать своєрідність відчуттів, сприймання, мислення, пам'яті, уяви, особливості інтересів, нахилів, здібностей, темпераменту, характеру особистості. Індивідуальні особливості впливають на розвиток особистості; вони в значній мірі обумовлюють формування всіх якостей [6, 68].Чим старшою стає дитина і складнішими психологічні процеси, тим більшу роль відіграють індивідуальні особливості, тим значущіші індивідуальні відмінності. Збільшення індивідуальних відмінностей протягом всього життєвого циклу відмічав і Б. Г. Ананьєв. Він писав, що вже в підлітковому, а тим паче в юнацькому віці зміна вікових періодів багато в чому залежить не тільки від умов виховання, але і від індивідуальних і типологічних особливостей формування особистості. Процеси росту і розвитку все більш опосередковуються набутим життєвим досвідом і утвореними типологічними та індивідуальними рисами [12, 9]. В студентські роки особливо інтенсивноформуються індивідуальні особливості. Хоч формування особистості починається в молодшому шкільному віці, але її становлення відбувається якраз в цей період переходу від юності до дорослості. Тут одержують повну визначеність особливості темпераменту і характеру людини, загальна спрямованість особистості [10, 16]. Розглянемо вплив темпераменту і характеру на успішність навчальної діяльності студентів.Темперамент - це вроджені форми поведінки, які проявляються в динаміці, тонусі, врівноваженості людських реакцій на життєві впливи. Розрізняють чотири основних типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, меланхолічний та флегматичний. Фізіологічною основою темпераменту є особливості нервової системи. Тип нервової системи, а значить, і темперамент не є незмінним, хоч і заданий людині від народження. Він може змінюватись з віком і під впливом виховання. Крім того, лише деякі люди є "чистими" представниками типів темпераменту. У більшості ж спостерігається сполучення рис одного темпераменту з деякими рисами іншого.У кожного студента свій тип темпераменту і викладач має враховувати це, але слід пам'ятати, що
Loading...

 
 

Цікаве