WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів - Курсова робота

Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів
?
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Психологічні особливості студентської молоді
1.1 Особистість студента - головний ціннісний орієнтир в діяльності вузу
1.2 Вікові особливості студентської молоді
1.3 Індивідуальні особливості студентів
1.4 Типологія студентів
РОЗДІЛ 2. Психологічні передумови підвищення ефективності навчально-виховного процесу у вузі
2.1 Проблеми мотивації навчання у вищій школі
2.2 Фактори, які впливають на процес навчання
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Ідея пріоритетної ролі освіти в розвитку сучасного суспільства, в забезпеченні на її основі стійких позицій на світовому ринку стала провідною у визначенні освітньої політики розвинених країн. Сьогодні в Україні також здійснюється широкоформатна освітня реформа. Стратегію і напрями державної політики в галузі освіти визначено Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту", Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті. В останній, зокрема, зазначається, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, а одним з пріоритетів державної політики є особистісна орієнтація освіти.Водночас глобалізація економіки, демократизація та формування інформаційного суспільства, розширення міжнародних зв'язків, приєднання України до Болонського процесу, інші виклики часу вимагають утвердження нової парадигми освіти, впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання, індивідуалізації навчального процесу, реалізації принципу щодо освіти впродовж життя, посилення її конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг.Необхідність індивідуалізації навчання на даному етапі розвитку нашого суспільства спричинена прагненням суспільства до найбільш раціонального використання потенційних можливостей кожної людини, що пов'язане з виявленням та максимальним розвитком її здібностей і нахилів, зі всебічним та гармонійним розвитком особистості та задоволенням її інтересів і потреб. В педагогічній діяльності висока ефективність навчання і виховання досягається завдяки всебічному знанню учнів (студентів) з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.В психолого-педагогічній літературі під індивідуалізацією навчання розуміють принцип організації такої системи взаємодії між учасниками процесу навчання, за якої якнайповніше враховуються і використовуються індивідуальні особливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку й гармонійного вдосконалення особистісної структури, відбувається пошук засобів, які компенсували б наявні вади і сприяли формуванню індивідуальної особистості [3, 13].Питання індивідуалізації навчання повною мірою стосується і вищої педагогічної освіти. Адже, не відчувши на собі ефективності індивідуального підходу у підвищенні успішності діяльності, молоді вчителі не мають ні потреби, ні вмінь в організації індивідуального підходу до навчання і виховання своїх учнів, у розумінні їх особистості і поведінки.Отже, навчальний процес в педагогічному університеті потрібно перебудувати таким чином, щоб готувати конкурентноспроможного вчителя, здатного жити і творити в сучасному суспільстві, вчитися самому протягом всього життя і навчати цього своїх майбутніх учнів.В реалізації завдань індивідуалізації навчання важливого значення набуває діагностика рівня навченості і особливостей розвитку як на початку вивчення певного курсу, так і протягом всього його періоду.
РОЗДІЛ 1. Психологічні особливості студентської молоді
1.1 Особистість студента - головний ціннісний орієнтир в діяльності вузу
Студентство і студентські роки - дивовижний витвір раннього середньовіччя християнської цивілізації. В ХІ-ХІІ століттях, коли з'являються перші університети, зароджується і культура молодості. Вона запроваджується саме через студентство - цей найрозумніший, найактивніший, яскравий і, звичайно, психологічно найскладніший прошарок молоді [1, 8].Аксіомою, яка перевірена всією історією людства, є твердження про те, що людина є головним ціннісним орієнтиром і мірою всього в житті суспільства. Вона має пряме відношення і до життя будь-якого вищого закладу освіти. Особистість студента, як майбутнього спеціаліста, - головний ціннісний орієнтир у діяльності вузу. На жаль, часто буває так, що викладач вивчає і бачить студента тільки через викладацький стіл: як студент відвідує заняття, виконує завдання чи слухає і конспектує лекцію, як відповідає на заняттях, заліках, екзаменах. Решта багатьох викладачів просто не цікавить. А між тим, ця "решта" також становить частину ядра особистості студента - її багатство чи бідність у прагненнях і задумах, її духовність чи бездуховність, моральність чи аморальність, гідність чи рабську покірливість і пристосовництво, силу духу чи слабкість характеру, працьовитість чи лінощі й апатію, корисливість чи безкорисливість та ін.Підходити до студента із старих позицій і дивитися на нього лише через викладацький стіл в умовах особистісно-орієнтованого навчання і нової парадигми освіти неможливо. Сьогодні, як ніколи, викладач повинен навчитися бачити в студентові особистість, розуміти всю складність і багатогранність її структури, враховувати його вікові та індивідуальні особливості, виявляти у студента спадкові, набуті та зростаючі здібності й можливості, створювати максимально сприятливі умови для їх розвитку, розрізняти багатозначність його вчинків і дій, різноманітність почуттів, емоцій, мотивів. Тільки за таких умов викладач може по-справжньому ефективно керувати процесом навчання, розвитку і виховання студента як особистості, контролювати цей процес і вносити відповідні стимули й корективи [13, 62].
1.2 Вікові особливості студентської молоді
На сьогодні існують різні вікові періодизації фаз розвитку дорослої людини. За міжнародною класифікацією завершення юності і початок дорослості починається для жінок в 20 років, а для чоловіків - в 21 рік. Отже, більшість студентів в період навчання у вузі завершує свою фазу юності і переходить у фазу дорослості.В цей період завершуються головні фази біологічного і особистісного розвитку. Формування основних рис та особливостей характеру і особистості студента, як правило, теж завершується. Між тим розвиток організму й особистості студента характеризується рядом суттєвих протиріч. В процесі його життя виникають і якось переборюються протиріччя між спадковістю і середовищем, між різними регуляторами його життєдіяльності. Настання фізичної, розумової та трудової зрілості не співпадають в часі. Якщо фізична зрілість вже в основному завершена, то розумова й трудова ще ні. Головне надбання юності - це відкриття свого внутрішнього світу. Для дитини єдиною усвідомленою реальністю є зовнішній світ, куди вона проектує і свою фантазію. Навпаки, для юнака зовнішній, фізичний світ - лише одна із можливостей суб'єктивногодосвіду, серцевиною якого є він сам. Набувши можливість заглиблюватися в собі, в свої переживання, юнак відкриває цілий світ емоцій, красу природи, звуки музики, нові фарби. Відкриття свого внутрішнього світу - дуже важлива радісна і хвилююча подія, але вона викликає і багато тривожних, драматичних переживань. Виявляється, "внутрішнє Я" може не співпадати із зовнішньою поведінкою [10, 6]. У 17-20-річному віці ще недостатньо розвинута здатність до регуляції своєї поведінки, чому сприяють і більша "свобода" у навчанні, і послаблення контролю. Через недостатній
Loading...

 
 

Цікаве