WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти індивідуалізації навчання - Реферат

Психологічні аспекти індивідуалізації навчання - Реферат

своїй сукупності призводять до вольової дії, яка викликає певну активність суб'єкта по здійсненню їм конкретної діяльності, тоді можна говорити про його мотивації.[10,28-63]І.В. Сусліна під мотивами вбачає психічні утворення, внутрішні духовні сили людини, що спонукають її до діяльності або поведінки; свідомий потяг особистості до самоосвіти, самостійного збільшення обсягу знань, використання додаткової літератури. Н.Г. Сидорчук визначає мотив як "досить складне утворення, яке вміщує різні види спонукань: потреби, прагнення, цілі, установки, ідеали. Поняття "мотив" означає спонукання до діяльності, пов`язане із задоволенням потреб суб`єкта, сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність суб`єкта і визначають її спрямованість" [13].Кожне з визначень мотиву, які даються у науковій літературі, ставлять на головне місце різні аспекти одного феномена - феномена мотиву. Таким чином, аналіз різних визначень мотивації виявляє, що поняття "мотивація" застосовується до специфічної активності людини, в основі якої лежать її різноманітні мотиви, емоції та потреби, які мають для неї певне значення. Мотивація тісно зв'язана з почуттям задоволення, отриманого як від самого процесу виконання дій.Для того, щоб студент по-справжньому включився в роботу, потрібно,щоб завдання, які ставляться перед ним в процесі навчальної діяльності, були зрозумілими, але й внутрішньо прийнятими ним, тобто щоб вони стали значимими для студента й знайшли, таким чином, відгук і опору в його переживаннях.Одним із важливих аспектів мотиваційної сфери є спрямованість активності на предмет, внутрішній психічний стан людини. У навчальній діяльності студентів мотивом є їх спрямованість на окремі сторони навчального процесу, тобто спрямованість студентів на оволодіння знаннями. Ціль - це спрямованість активності на проміжний результат, що представляє етап досягнення предмета потреби. Для того, щоб реалізувати мотив, опанувати прийомами самоосвіти, треба поставити й виконати багато проміжних цілей: навчитися бачити віддалені результати своєї навчальної, підкорити їм етапи сьогоднішньої навчальної роботи, ставити мету виконання навчальних дій, мету їхньої самоперевірки й тому подібне. Ще одна сторона мотиваційної сфери навчальної діяльності - інтерес до навчання. Основною рисою інтересу називають емоційну забарвленість.Розглядаючи мотиваційну сферу, А.К. Маркова виділяє стійку і ситуативну мотивацію, вказує на важливість їх сформованості, а також на наявність знань і ціннісних орієнтацій студентів. Т.І. Левченко пропонує враховувати так звані внутрішні мотиви, які існують у самому навчальному процесі: залучення до одержання нових знань, ліквідація незнання, оволодіння певним обсягом інформації, новими вміннями і навичками та зовнішні мотиви, які знаходяться поза навчальною діяльністю, соціальна мотивація, тобто мотивація, яка пов'язана з перспективним розвитком особистості студента, його успіхами, самоактуалізацією, самореалізацією, самоствердженням, суспільним схваленням, професійними намірами і планами на майбутнє. На важливість самостійного отримування знань звертає увагу й відомий американський вчений і педагог Д. Пойа: "Для того, щоб вивчення було найбільш ефективним, учень повинен самостійно відкрити якомога більшу частину виучуваного матеріалу, можливу за даних обставин"[15]. Розуміння значущості інформації для суб'єкта учіння впливає на мотивацію учіння. Від того, як сформована мотивація, залежить результативність навчального процесу, адже мотивування забезпечує його "системну якість" . До видів мотивів можна віднести пізнавальні й соціальні мотиви. Якщо в студента в ході навчання переважає спрямованість на зміст навчального предмета, то можна говорити про наявність пізнавальних мотивів. Якщо в студента виражена спрямованість на іншу людину в ході навчання, то говорять про соціальні мотиви. І пізнавальні й соціальні мотиви можуть мати різні рівні: широкі пізнавальні мотиви (орієнтація на оволодіння новими знаннями, фактами, закономірностями), навчально-пізнавальні мотиви (орієнтація на засвоєння способів добування знань, прийомів самостійного придбання знань), мотиви самоосвіти (орієнтація на придбання додаткових знань і потім на побудову спеціальної програми самовдосконалення).Соціальні мотиви можуть мати наступні рівні: широкі соціальні мотиви (обов'язок, відповідальність, розуміння значимості навчання), вузькі соціальні (прагнення зайняти певну позицію у відносинах з оточуючими, отримати їх схвалення).Різні мотиви мають неоднакові прояви у навчальному процесі. Наприклад, широкі пізнавальні мотиви проявляються в схваленні рішення завдань, у звертаннях до викладача за додатковими відомостями; навчально-пізнавальні - у самостійних діях, у пошуку різних способів розв'язання, у питаннях до викладача про порівняння різних способів роботи; мотиви самоосвіти виявляються у зверненнях до викладача із приводу раціональної організації навчальної праці.Проте надмірна негативна мотивація, на думку Т.І. Левченко та інших педагогів-практиків, може бути занадто великою в порівнянні з реальними навчальними можливостями студентів. Перевантаження роботою спричиняє зниження відповідальності студентів за результати своєї діяльності, створює умови для формального ставлення до навчання. Відзначається, що дуже сильна мотивація призводить до станів афектів, стомлюваності, коли мотиви, прагнення, наміри, бажання, потреби суб'єкта навчання не задовольняються в процесі навчальної діяльності. Типовими є мотиваційні конфлікти, коли не співпадають мета і конкретні результати, які отримує студент; коли завдання, які виконують студенти, однотипні, нецікаві, не викликають інтересу або не чітко сформульовані цілі матеріалу, який пропонується для самостійного опрацювання. Переважання мотивів вимушеності під час індивідуальної роботи вказує ще й на неусвідомленість молодими людьми конкретної дальньої перспективи використання отриманих знань, вмінь і навичок у майбутньому. Спад мотивації у студентів може викликатися певним дублюванням тем шкільної програми, відсутністю ситуативності, коли у завданнях немає елемента творчості, що, в свою чергу, не дає можливості студентам повністю розкрити свій інтелектуальний потенціал, максимально реалізувати свої особистісні здібності. Існують випадки грубого тиску
Loading...

 
 

Цікаве