WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професіограма викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

Професіограма викладача вищої школи та шляхи її реалізації - Курсова робота

студентів відповідно до мети й завдань навчально-виховного процесу [1; 10-12].
РОЗДІЛ 2 Поняття та сутнісні характеристики професіограми викладача
Узагальнений портрет вчителя або сукупність професійно зумовлених вимог до вчителя-вихователя називають різними термінами: "професіограма особистості вчителя-вихователя", "професійна придатність", "професійна готовність". Професіограма вчителя-вихователя є свого роду реєстром, що включає сукупність особисто-ділових рис, певний об'єм суспільно-політичних, психолого-педагогічних й спеціальних знань, а також програму педагогічних умінь й навичок, необхідних для виконання вчителем його повсякденних професійних обов'язків. У педагогіці вищої школи вважається загально визнаним, що професійні вимоги до викладача повинні складатися з трьох основних комплексів: загальногромадянські риси; риси, що визначають специфіку професії вчителя; спеціальні знання, уміння й навички з предмету (спеціальності).Психологи, обґрунтовуючи професіограми, удаються до визначення переліку педагогічних здібностей, що являють собою синтез багатьох якостей розуму, почуттів й волі особистості [10].Зокрема, В.О. Крутенький, спираючись на схеми Ф.Н. Гоноболіна, відокремлює дидактичні, академічні, перцептивні, мовні, організаторські, авторитарні, комунікативні здібності, а також педагогічну уяву й здібність до розподілу уваги. О.І. Щербаков до найважливіших педагогічних здібностей відносить дидактичні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні та організаторські здібності.Моральне виховання у вищому педагогічному навчальному закладі ґрунтується на засвоєнні програмного матеріалу, передбаченого навчальними планами з окремих предметів і дисциплін. Кожний викладач має застосовувати з цією метою свій предмет.Важливий інтерес становить узагальнений варіант найважливіших рис педагогічної креативності, запропонований відомим ученим України С.О.Сисоєвою [15]:1) високий рівень соціальної і моральної свідомості;2) пошуково-проблемний стиль мислення;3) розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);4) проблемне бачення;5) творча фантазія, розвинене уявлення;6) специфічні особистості якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);7) специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "Я", бажання бути визнаним), творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);8) комунікативні здібності;9) здатність до самоуправління;10) високий рівень загальної культури і високий рівень моральної культури.У системі освіти специфічна роль належить вищій школі. Будучи одним з видів професійної освіти, вища школа виконує багаточисельні загальнокультурні функції, формує й розвиває трудову й суспільно-політичну активність молоді, її світогляд, мораль, забезпечує умови для всебічного розвитку особистості майбутнього спеціаліста, який спроможний успішно сприяти соціальному й науково-технічному прогресу суспільства.У вищих педагогічних навчальних закладах майбутньому вчителю включитися у процес моральних дій по прилученню до морального виховання допоможе модифікована професіограма у педагогічній діяльності (на основі професіограми, запропонованої дослідниками Г.І.Корольовою та Г.О.Петровою), що включає компонент морального виховання. Основу змістовного наповнення цього компоненту складають: 1. моральна спрямованість особистості майбутнього викладача вищої школи:2. високорозвинений моральний ідеал;3. моральна активність викладача як необхідна складова активної життєвої позиції, активне ставлення до морально-духовних цінностей;4. інтерес до моралі, до її витоків, до практичних проблем моральності;5. потреба в активній освіті, самоосвіті і самовихованні морального спрямування;6. органічне поєднання інтересу до професійно-педагогічної спрямованості з інтересом до проблем моральності;7. рівень морально-духовної культури:8. розуміння сутності та специфіки морально-духовної свідомості, моральної діяльності;9. обізнаність із сучасною теорією морального виховання і використанням педагогічних принципів, форм, методів і засобів морального виховання;10. практична підготовленість викладача;11. володіння методикою морального виховання в усіх формах навчально-виховного процесу;12. культура поведінки викладача:13. педагогічний такт, цілеспрямованість, любов і повага до вихованців;14. мовно-етикетна культура викладача;15. уміння педагогічного спілкування;16. створення "морального середовища", моральної аури, що сприяє розвитку моральної особистості майбутнього викладача;17. психічні процеси викладача, що забезпечують високий рівень морального виховання:18. високорозвинений моральний ідеал;19. гармонія наочно-образного і логічного мислення;20. високий рівень розвитку емоційно-почуттєвої сфери, сприймання, відтворюючого і творчого уподобання;21. наявність і використання професійно-педагогічних здібностей.
РОЗДІЛ 3 Загальні вимоги до викладача вищої школи
Професійна діяльність учителя-вихователя вимагає наявності певних соціально-психологічних рис і властивостей його характеру. Серед них основні такі:1. Загальногромадянські риси:широкий світогляд. принциповість і стійкість переконань;громадська активність і цілеспрямованість;патріотизм і добре ставлення до представників інших національностей та країн;гуманізм, високий рівень свідомості;оптимізм (віра в людей, у свої сили й можливості);любов до праці.2. Морально-педагогічні якості:висока моральна зрілість, справедливість та об'єктивність;педагогічне спрямування наукової ерудиції, високий рівень загальної культури;високий рівень моральних стосунків з людьми;акуратність й охайність;чесність, дисциплінованість, вимогливість;уміння спілкуватися з людьми.3. Педагогічні якості:педагогічна спостережливість;педагогічна уява;педагогічний такт;педагогічна інтуїція;володіння педагогічною технікою;професійна працездатність.4. Соціально-перцептивні якості:високий рівень соціального сприйняття й спостереження дійсності;активна інтелектуальна діяльність (систематизація й узгальнення соціального досвіду);швидкість орієнтації у педагогічних ситуаціях;висока культура мовлення;володіння мімікою, тоном голосу, рухами, жестами.5. Індивідуально-психологічні особливості:висока пізнавальна зацікавленість, любов до дітей й потреба працювати з ними;твердість характеру,
Loading...

 
 

Цікаве