WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Профілактика девіантної поведінки серед молоді - Курсова робота

Профілактика девіантної поведінки серед молоді - Курсова робота

обов'язково братися до уваги при визначенні лінії поведінки. Цим забезпечується загально превентивна дія норми.Уява про небажані наслідки поведінки включає інші елементи:1) знання про те, що за даний вчинок встановлено відповідальність;2) знання про ступінь суворості цієї відповідальності;3) передбачення невідворотності такої відповідальності.Усе це формує нормативну поведінку особи, спрямовує її відповідно до суспільне корисних вимог.Але нормативнаповедінка не є єдиним різновидом людської поведінки. У всякому разі, навряд чи можна говорити, що "усвідомлюємо ми це чи ні, але ми завжди діємо у відповідності з тією чи іншою нормою" і що "людина завжди здійснює нормативну поведінку"1. У дійсності багато людських діянь не є нормативними не лише тому, що вони здійснюються всупереч нормам, але здебільшого через те, що норми поведінки існують не з кожного конкретного питання людських взаємовідносин. Отже, поняття ненормативної поведінки включає два різновиди: а) поведінка, не врегульована нормою, і б) поведінка, що суперечить нормі2, їх поєднує та обставина, що в обох випадках особа керується не існуючою нормою поведінки, а діє згідно самостійно прийнятому рішенню.Можливість ненормативної поведінки обумовлена тим, що людська свідомість здатна виходити за межі будь-яких стереотипів і випрацьовувати нові, раніше не існуючі варіанти поведінки. Корисна ненормативна поведінка відрізняється творчим початком; розпочинаючи з індивідуальних діянь невеликих масштабів, воно здатна набути розповсюдження і стати, у свою чергу, соціальною нормою. Така поведінка сприяє руху вперед, вирішенню актуальних задач. Але існує й інша ненормативна поведінка, що є шкідливою для суспільства, перешкоджає його розвитку. У даному разі маємо соціальну1 Кудрявцев В.Н. Социальные отклонения и их предупреждение. Механизмы социальной деформации // Вопросы философии. - 1989. - № 3. - С. 15-21.2 Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. - М.: Наука, 1982. - 287 с.
патологію, що викликає негативну соціальну реакцію і вимагає використання різних засобів соціального контролю1.Як вже зазначалося, похідним від "соціальної норми" є поняття "соціальні відхилення", це два умовних полюси осі - "соціальне значима поведінка". Соціальні відхилення різноманітні, як і соціальні норми, але їх розмаїтість вища: норма типова, а відхилення завжди індивідуалізоване. Так само, як соціальні норми, вони характеризуються певними спільними властивостями, а саме:1) наявність невідповідності між вимогами єдиної нормативної системи і потребами особистості;2) однакова спрямованість відхилень, що зустрічаються в подібних групах (прошарках) населення;3) масовість, поширеність і усталеність у часовому і територіальному розрізах за певних соціальних умов2.Відхилення від соціальної норми - поняття більш складне і багатопланове, чим, наприклад, поняття правопорушення, що обмежено відомими ознаками об'єкту, суб'єкту, об'єктивної і суб'єктивної сторін і, як правило, відноситься до одиничного конкретного вчинку (до серії точно визначених дій). При відхиленні ж від соціальної норми йдеться про найрізноманітніші форми поведінки (діяльності), що за різними параметрами не укладаються в діючі стандарти.Соціальні відхилення в історичному аспекті виступають як явища мінливі і відносні, тому й їхня соціальна оцінка повинна бути суто конкретною: те, що раніш розцінювалася як норма, у силу зміни способу життя може набути характеру відхилення і, навпаки, відхилення може стати нормою (наприклад, зміни в сімейно-шлюбних відносинах від патріархальної сім'ї до повної сексуальної свободи партнерів).Бандурка A.M., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. - Харьков: Фортуна-Прес, 1998. - 256 с.2 Кудрявцев В.Н., Нерсесянц B.C., Кудрявцев Ю.В. Социальные отклонения. Введение в общую теорию. М.: Юридическая литература, 1984. - 320 с.За аналогією з кримінологічними приписами, показниками соціальних відхилень можуть бути:1) стан - абсолютне число одиниці поведінки, що відхиляється від норми, на певній території за визначений період часу;2) динаміка - сукупний якісний показник, що характеризує зміну стану;3) рівень - число одиниць поведінки, що відхиляється від норми, у розрахунку на одиницю населення;4) структура - співвідношення відхилень різних видів у соціумі. Сукупність перерахованих ознак свідчить про те, що девіантні відхилення- це явища, що мають тенденції поширення в суспільстві. Цим вони відрізняються від ексцесів - випадкових чи екстраординарних дій.Множинність соціальних відхилень потребує певної їх класифікації, яких у науковій літературі можна знайти декілька. Найбільш поширеним є розподіл відхилень на різні види в залежності від типу норми1, що порушується (право, мораль, правила організації та ін.). При цьому негативні відхилення поділяються на злочини, інші правопорушення (адміністративні, цивільні, трудові, земельні й ін.), аморальні вчинки тощо. Практичне значення даної класифікації пов'язане з тим, що від неї залежить розходження застосовуваних санкцій, а також процедур виявлення і покарання винних. За характером норм, що порушуються, можна виділити соціальні відхилення у місцевому, регіональному, національному і міжнародному масштабах, причому тут йдеться не про територіальну, а про нормативну підставу розподілу: деякі різновиди поведінки являють собою порушення норм права, моралі, звичаїв, що існують у даному регіоні, інші ж - є порушенням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права і моралі.1 Медведев B.C. Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ. - Київ: Київський інститут внутрішніх справ, 1996. - 185 с.
Існує класифікація девіацій в залежності від елементів їхньої внутрішньої структури1. Якщо дотримуватися властивої юриспруденції характеристики поведінки за допомогою чотирьох основних елементів (суб'єкт, об'єкт, об'єктивна і суб'єктивна сторони), одержуємо наступне:- за суб'єктом поведінки можна виділити поведінку окремих громадян, посадових осіб; діяльність трудових колективів і їхніх органів, а також неформальних соціальних груп;- за об'єктом поведінки, що відхиляється, її можна, по-перше, віднести до різних сфер суспільного життя (економіка, суспільно-політична діяльність, культура, побут і т.п.); по-друге, розглядати під кутом зору різної соціальної спрямованості (проти інтересів особистості, соціальної чи групи суспільства в цілому); по-третє, можуть бути виявлені конкретні цінності й інтереси, що виступають як безпосередні об'єкти правопорушень чи аморальних вчинків (життя, здоров'я, честь і
Loading...

 
 

Цікаве