WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми та шляхи формування політичної культури педагога вищої школи на сучасному етапі розвитку українського суспільства - Реферат

Проблеми та шляхи формування політичної культури педагога вищої школи на сучасному етапі розвитку українського суспільства - Реферат

Через самоврядування студенти можуть залучитися до гласності, демократичного вирішення питань, розуміння соціальної справедливості, що важливо в означеній нами системі для досягнення мети" [3, с.175].Враховуючи те, що студенти значну частину інформації про політичне життя, а також ставлення до неї отримують через ЗМІ, від батьків, то їх, а також громадськість, слід включити до системи розвитку політичної культури студентів.Оскільки система розвитку політичної культури є компонентом інших систем, то її функціональну спрямованість, як і мету, визначають системи вищого порядку. Це здійснюється через нормативне забезпечення, яке виділяємо в окремий елемент означеної системи. Критерій оцінки ефективності діяльності суб'єктів й результатів політичної системи повинні базуватися на дотриманні необхідних нормативних положень.Особливістю елементів даної системи є те, що вони взаємопов'язані між собою, немає жодного ізольованого елемента, зміни в одному з них викликають зміни в інших або системи в цілому. Наприклад, у нормативний компонент внесено зміну - Міністерство освіти рекомендує для вивчення у ВНЗ певного факультативного курсу. Отже, педагоги повинні підготуватися до цього курсу, засоби педагогічної комунікації мають поповнитися навчальними посібниками тощо, повинні активізуватися громадськість і батьки, унавчальній позааудиторній діяльності студентів також мають відбутися зміни, завдання системи повинні конкретизуватися. Але зміни в компонентах не зразу приводять до зміни всієї системи, деякий час для збереження стійкості відбувається супротив змінам (у нашому прикладі це можуть бути студенти, які й так перевантажені навчальним матеріалом, чи викладачі, які не достатньо компетентні щодо нового курсу). Лише після накопичення певних змін у компонентах системи відбувається придбання системою нових якостей, тобто система переходить в інший стан (що відповідає діалектичному закону переходу кількісних змін у якісні).Теоретичний аналіз проблеми і результати дослідження Внукової та співавторів дають можливість виділити зв'язки, які є функціональними компонентами системи [2, с.64]: проективний - планування змісту і засобів функціо-нування системи протягом навчання студента у ВНЗ; комунікативний - налагодження стосунків між суб'єктними компонентами політичної системи у процесі її функціонування; гностичний - опанування суб'єктами політичними і педагогічними знаннями; конструктивний - композиційна побудова подачі інформації та виховних ситуацій; управлінсько-організаційний - приведення системи в потрібний стан.Саме ці компоненти об'єднують всі окремі складові в систему, їх порушення призводить до зміни якості системи, впливає на результат. Наприклад, без належного управління системою, тобто без комплексу необхідних засобів впливу на студентів із метою підвищення рівня їх політичної культури, означена мета не буде досягнута, результат може виявитися негативним.Таким чином, функціональні компоненти педагогічної системи і функції структурних компонентів не тотожні. Окремі функції в сукупності можуть складати функціональний компонент, наприклад, педагогічна функція викладача визначена метою виховання громадянина, отже, під час здійснення професійних дій зусилля викладача спрямовані на досягнення мети. Різними засобами здобуваючи нову навчальну інформацію, плануючи діяльність на занятті, встановлюючи стосунки зі студентами, педагог здійснює педагогічну функцію. Аналіз функцій педагога свідчить, що деякі з них можуть входити до складу кількох функціональних компонентів, наприклад, проектування педагогічної діяльності, вибір оптимальних методів навчання тощо.Усі компоненти системи взаємодіють, одні можуть породжувати інші чи спонукати до зміни їх стану. Наприклад, налагодження комунікативних стосунків між студентами і громадськими організаціями сприяє якісному піднесенню гностичного компонента, впливає на навчальну і позааудиторну діяльність студентів і педагогічну діяльність викладачів.Розвиток політичної культури студентів - це відкрита система, яка при тісній взаємодії з соціальним середовищем відчуває на собі безпосередньо його вплив. Середовищем розвитку політичної культури майбутніх педагогів вищої школи є соціально-політичний лад у країні, громадянське виховання молоді у вищих навчальних закладах. Поштовхом розвитку демократичної політичної культури студентів стало проголошення незалежності України та визначення Конституцією України курсу на розбудову демократичної держави, громадянського суспільства. Середовище впливає на систему, спонукаючи її до змін. Скажімо, в Радянському Союзі метою означеної системи була особистість із тоталітарною політичною культурою. Зараз мета зовсім інша, але середовище не здійснює зміни системи безпосередньо, це відбувається через внутрішні чинники системи під дією зовнішніх. Тобто, джерело розвитку системи є в самій системі. Як відомо, джерелом будь-якого розвитку є внутрішнє протиріччя. У системі розвитку політичної культури цим протиріччям є невідповідність між потребою студента в належному рівні демократичної політичної культури й підходами педагогів, батьків, громадськості щодо її забезпечення.Середовище вливає на систему через компоненти системи. Зміни у змісті системи освіти відображаються в гностичному компоненті системи розвитку політичної культури. Наприклад, через введення в навчальний процес ВНЗ таких предметів, як політологія, соціологія розширюються знання студентів про політику. Демократизація як принцип реформування в освіті передбачає співробітництво студента й викладача в даній системі, участь батьків, громадськості в управлінні системою. Зміни в економічній ситуації в країні, перетворення освіти в пріоритетний напрям у внутрішній політиці держави має супроводжуватися покращенням матеріального становища суб'єктів системи, поліпшенням засобів педагогічної комунікації. Визначення громадянського виховання як одного з головних напрямів у роботі з молоддю має спонукати до активізації діяльності суб'єктів системи розвитку політичної культури. Вимоги, що ставляться професійно-технічною освітою до педагога, повинні зумовлювати підготовку майстрів виробничого навчання й викладачів спецдисциплін, які були б здатні формувати демократичну політичну культуру учнів.Звісно, не всі фактори середовища мають суттєвий вплив на систе-му розвитку політичної культури студентів. Становлення багатопартійності, робота представницьких органів влади, передвиборча боротьба кандидатів тощо опосередковано впливають на систему. Різні елементи системи по-різному пов'язані з середовищем і неоднаково реагують на
Loading...

 
 

Цікаве