WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема соціофобії у студентів - Курсова робота

Проблема соціофобії у студентів - Курсова робота

і стала самостійною наукою, феномен страху стає предметом психологічних досліджень, відбулася його класифікація.Одну з таких класифікацій наводить А.Захаров. Він вважав, що в загальному вигляді страх умовно поділяється на ситуаційно обумовлений, який виникає в незвичайних обставинах, під час крайньої небезпеки, тривожного передчуття, тяжких випробувань, конфліктів, життєвих невдач, та особистісне обумовлений, який залежить від характеру людини і здатний з'являтися в нових умовах або при контактах з незнайомими людьми. Ситуаційно та особистісне обумовлені страхи часто з'єднуються між собою в залежності від досвіду міжособистісних відносин. Окрім цього страх може бути: реальний та гострий, який залежить від ситуації; уявний та хронічний - від особливостей особистості; природний, який базується на інстинкті самозбереження; соціальний страх; початковий страх, що з'являється швидко і раптово, внаслідок емоційного стресу; нав'язливий страх [5, 56; 18, 7].Психолог Ю.Щербатих розрізняв три типи страху: природний - страх перед природними стихіями; соціальний - перед соціально вираженими ситуаціями; внутрішній, який породжений лише у свідомості людини і не має під собою реальної основи для занепокоєння [25, 8]. Автор звертає увагу на те, що окрім зазначених існують ще проміжні, які знаходяться на межі двох груп, дитячі, дорослі, первинні, вторинні, усвідомлені й незрозумілі.Ф.Ріман визначає 4 форми страху: страх перед самовіддачею, коли кожна спроба відкрити душу, довіритися іншому робить нас менш захищеними; страх перед становленням свого "Я", перед індивідуалізацією; "страх перед минулим характером нашого існування, перед неминучістю наближення кінця і його раптовістю"; страх усіляких обмежень, традицій, законів [19, 307-308].А.Андрєєва, з точки зору науки поділяє страхи на велику кількість видів і підрозділів. Страхи бувають усвідомленими та неусвідомленими, іноді неконтрольованими, епізодичними, хронічними, які можуть переходити в їх крайні форми - фобії [1, 186-189].Зараз у світі нараховують близько 300 страхів (фобій). Спроби класифікувати призвели до створення понад 20 теорій, серед яких можна виділити дві головні, а саме: страхи - це перенесені в дитинстві психічні травми, що забулися, але залишилися в пам'яті на підсвідомому рівні і страх-стан, що виникає від конкретно пережитої ситуації. Класифікації фобій, що представлені у літературі, орієнтовані, головним чином, на зміст нав'язливих страхів, не враховуючі особливостей їх патогенезу, механізму виникнення і психопатологічну структуру даної групи розладів [34]. Найбільш повну класифікацію по змісту нав'язливих страхів представив Б.Карвасарський (1990). Приводимо її з деякими доповненнями.1. Страх простору і переміщення в ньому: агорафобія (страх відкритих великих просторів, наприклад, широких площ, вулиць, полів); клаустрофобія (страх замкнених просторів: ліфт, вузькі вулиці, замкнені кімнати); гіпсофобія (страх висоти); страх глибини; страх поїздок у транспорті.2. Соціофобії (страхи, пов'язані з перебуванням у суспільстві інших людей): петтофобія (страх суспільства); страх публічних виступів; страх перед іспитами; ерейтофобія (страх почервоніти в значимій ситуації); страх через неможливість зробити щось в присутності сторонніх; страх перед відвідуванням суспільних туалетів; антропофобія (страх юрби); монофобія (страх самітності).3. Нозофобії (страх перед захворюваннями): кардіофобія (страх за стан свого серця); інфарктофобія (страх занедужати інфарктом міокарда); страх занедужати сказом, сапом та іншими інфекційними захворюваннями; ліссофобія (страх божевілля); сіфілофобія (страх заразитися сифілісом); канцерофобія (страх занедужати раком).4. Страх за здоров'я близьких.5. Танатофобія (нав'язливий страх перед смертю).6. Сексуальні страхи: страх перед неможливістю виконати статевий акт; страх перед вагітністю.7. Обсессивно-компульсивні страхи: мізофобія (страх забруднення); страх самогубства (наприклад, викинутися з вікна, кинутися у воду з моста, нанести собі поранення гострим предметом); страх нанесення каліцтва своїм близьким (наприклад, побити свою дитину, вбити свого родича); айхмофобія, оксіфобія - страх гострих предметів.8. "Контрастні" нав'язливі стани (страх зробити вчинок, що суперечить морально-етичним установкам особистості): страх у вихованої людини голосно вимовити нецензурні слова в суспільстві; страх у священика зробити щось непристойне, брудне під час богослужіння та інше.9. Нав'язливий страх тварин (змій, павуків, тарганів, мишей, пацюків, собак та інше).10. Пантофобія - генералізований нав'язливий страх.11. Фобофобії (страх повторення приступу нав'язливого страху, тобто "страх страху") [36].Це найбільш повна класифікація фобій, тому у своєму дослідженні ми будемо спиратися саме неї.
2.2. Визначення та класифікація соціофобії
Розглянуті статистичні дані дали можливість стверджувати, що найпоширенішим видом нав'язливого страху в нашому суспільстві є соціофобія - сильний та стійкий страх перед соціальними ситуаціями, публічними виступами, що призводять до замішання [37, 462]. У перекладі з давньогрецької мови "соціофобія" - страх спілкування [56]. У психології - це важкий розлад нервової системи, що виражається в тотальному страху перед необхідністю здійснювати будь-які соціальні контакти. Психіатрія відносить соціофобію до розряду неврозів, нав'язливих станів, які можна спостерігати у людей розумового типу з тривожно-недовірливими рисами характеру, що страждають серйозним комплексом неповноцінності [57; 58].Відомий американський психолог Д.Ліндхольм дає такий портрет класичного соціофоба: "На перший погляд перед нами зовсім нормальна, здорова людина. Якщо придивитися уважніше, ми помітимо деякі дивні речі. Наприклад, їй дуже важко подзвонити в ресторан, щоб замовити столик, або зайти до сусіда, щось попрохати. Він узагалі намагається уникати будь-яких контактів зі сторонніми людьми. У незнайомій обстановці він губиться, боїться, стає ще більш нерішучим й нервовим. Незручність, скажете ви. Можливо. Але незабаром ця людина почне уникати своїх рідних й друзів і зовсім перестане виходити на вулицю. А це вже явна патологія" [58].Причинами виникнення є: гіперопіка або недостача уваги в дитинстві, імітація дитиною соціофобічної поведінки батьків, обмежений розвиток соціальних навичок, психотравмуюча ситуація, спадкоємна схильність.Важливими ознаками соціальної фобії є: страх, що виникає в соціальних ситуаціях, перед оцінкою (критикою, осудом) інших людей; виражений і постійний страх перед ситуаціями бути представленим, в наслідок чого у таких людей може виникнути почуття зніяковілості або приниженості; уникнення ситуацій, які викликають страх [60; 62].Цей страх може бути генералізованим, коли він охоплює всі соціальні контакти або не генералізованим, який відноситься до певних видівсоціальної діяльності, ситуацій. Найбільш провокуючими ситуаціями, що викликають почуття страху, бувають ті, в яких приходиться: бути в центрі великої кількості людей, бути відповідальним, відчувати, що над тобою посміхаються, говорити по телефону, знайомитися (бути
Loading...

 
 

Цікаве