WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології - Курсова робота

Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології - Курсова робота

педагог, визначає перш за все суспільство. У сучасній літературі зроблена спроба визначити ідеальну модель сучасного вчителя, який є зразок. Професіонал, носій громадських, виробничих і особистісних функцій, сформованих на найвищому рівні.Ідеальний педагог - зразок для наслідування, орієнтир для підготовки і еталон для порівняння.Існує декілька варіантів детальної розробки моделі зазначеного змісту, але в більшості своїй вони побудовані на переліку тієї чи іншої сукупності особистісних якостей, знань та вмінь, якою повинен володіти випускник педагогічного навчального закладу напередодні самостійної практичної діяльності, зрозуміло, що така модель фахівця лише частково відповідає тому призначенню, яке покладене суспільство на вчителя. Як наслідок, вона не може задовольнити ні систему освіти, ні навчальні заклади, які, орієнтуючись на неї, виконують державне замовлення по підготовці спеціалістів для сучасної загальноосвітньої школи.Професія вчителя, як офіційно визначена спеціальність, належить до складних видів діяльності в системі "людина -людина", тобто, де, крім суб'єктивно-об'єктивних, наявні суб'єктивно-суб'єктивні відносини.Кваліфікаційна характеристика, тобто еталон, модель, зразок фахівця складається на підставі пристосованості професії до людини (професіограма) і людини до професії (психограма).Професіограма (від лат. Profession - спеціальність, офіційно визначене заняття + gramma - написання) - це перелік і опис загально трудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного виконання професійної діяльності, їх сукупність визначається на підставі функціональних обов'язків спеціаліста. На базі професіограми визначається професійна орієнтація, професійна придатність, професійний добір.ІІсихограма (від гр. psyche - душа + лат. - написання) - опис вимог до людини певної професії, виду діяльності, психограма містить насамперед перелік необхідних психічних процесів і утворень, які визначають готовність людини до виконання функціональних обов'язків певної професії.Опис специфічних якостей і властивостей, які висуває суспільство перед людиною зазначеної професії, має конкретно-історичну природу. Так, в 20-30 роки державна освіта в ідеальну модель вчителя включала наступні якості -1. Фізичне здоров'я.2. Урівноваженість характеру.3. Заповзятість, ініціатива.4. Наявність розвиненої волі.5. Організаторські здібності і навички.6. Достатньо загальна освіта і добре знання свого предмету.7. Прагнення поповнити розумовий багаж новими відомостями і бути в курсі справи.8. Знайомство з основними течіями сучасної рефлексології, педагогіки і методики.9. Знання свого учнівського колективу (групи, аудиторії).10. Знайомство з методикою свого предмету.11. Соціально-економічна та політична підготовка.12. Інтерес до суспільного життя і активна участь у ньому.13. Ясне і чітке усвідомлення цілей і завдань діяльності.14. Знайомство з спорідненими формами політико-освітньої роботи.15. Уважне і любовне ставлення до учнів.16. Зразкова поведінка вчителя в розумінні дисциплінованості, охайності, колективізму, чуття обов'язку, любов до праці, сумлінності і т.ін.У 80-х роках визначилася тенденція до переважання якостей, пов'язаних із знаннями та вміннями навчання та виховання, загальною ерудицією і педагогічною майстерністю, знаннями психолого-педагогічних основ навчання і виховання і т.н. З'явилися, крім того, вимоги до якостей, спрямованих на організацію навчального процесу - вміння організувати, управляти, прогнозувати, планувати навчання і виховання, вести ці процеси на суто науковій основі у відповідності з досягненнями науки і передової практики.В останні роки найбільш узагальненою функцією вважається управління процесами навчання, виховання, розвитку, формування особистості учнів. Тобто, в словнику сучасних педагогічних термінів такий підхід визначається терміном "менеджмент" (від англ. manadsment: - керівництво, управління) - система планування, організації, мотивації й контролю, необхідна для визначення та досягнення цілей організації.Управління педагогічним процесом, незалежно від його форми і спрямування - урок, класна година, виховна засада тощо - складається із ряду послідовних, взаємопов'язаних конкретних функцій.Перша функція, яка обов'язково виникає на початковій стадії педагогічного процесу - це цілепокладання. Мета ідеально передбачає і спрямовує процес праці вчителя і його учнів на кінцевий результат. В ході керівництва координуються дії вчителя і учнів по лінії збігу мети з результатом.Діагностування - спрямоване на вивчення типологічних та індивідуальних особливостей розвитку психіки учнів, їх потенційних можливостей.Прогнозування - спрямоване на передбачення вчителем досягнення результатів своєї діяльності.На підставі отриманих результатів діагнозування і прогнозування вчитель складає проект навчально-виховної діяльності, тобто конструює її модель.У свою чергу, діагноз, прогноз і проект створюють можливість розробки плану навчально-виховного процесу.Зазначеними функціями завершується підготовчий етап кожного циклу навчально-виховного процесу.Наступний етап реалізації навчально-виховного процесу складається із організаційної, інформаційної, оцінювальної, контрольної і корегуючої функцій.Організаційна функція вчителя пов'язана із залученням учнів до відповідної діяльності, співробітництвом з ними в досягненні мети.Інформаційна функція - це повідомлення запланованої інформації з урахуванням психологічних, педагогічних та методичних вимог.Контрольна, оцінювальна та корегуючи функції необхідні для створення активних стимулів, завдяки яким передбачається розвиток і відповідні зміни у психіці учня. Завдяки контролю, оцінки якості здійснення навчально-виховного процесу виявляються не тільки досягнення учнів та їх розвиток, але стають більш зрозумілими і причини недоліків. Зібрана інформація дає можливість внести корективи в навчально-виховний процес, впровадити активні стимули, використати більш ефективні засоби.Кінцевий етап кожного педагогічного циклу завершується здійснення аналітичної функції, призначення якої полягає у вивчення та аналізі отриманих результатів з метод наступного вдосконалення навчально-виховного процесу.Крім своїх безпосередніх функцій, вчитель, як правило, виконує громадські та інші функції.У зв'язку із визначеними функціями сучасного навчально-виховного процесу в існуючих варіантах кваліфікаційних характеристик увага акцентується на обов'язковій наявності трьох складових компонентів - інтелекту, психіки та готовності до діяльності.При цьому автори існуючих варіантів кваліфікаційних характеристики по-різному підходять до їх структурної будови. Так,В.В.Крижко і Є.М.Павлютенков в сукупності порівняльних компонентів змісту діяльності вчителя та менеджера виділяють дев'ять професійних вмінь перцептивні - адекватно сприймати та розуміти психіку дітей; конструктивні - ставити ясні цілі, висувати завдання, проектувати навчально-виховний процесі експресивні - ефективно виражати свої емоції, володіти собою! академічні - займатися позитивною діяльністю! дидактичні - передавати свої знання та вміння! комунікативні - спілкуватися, здійснювати вплив на людей! організаторські - організовувати діяльність учнів та свою особисту"' дослідницькі - виявляти, вивчати та вирішувати проблемні спеціальні - за характером спеціальності.І.П.Підласий в характеристиці ідеального педагога виділяє три під структури
Loading...

 
 

Цікаве